Справа № 161/16121/18
Провадження № 2/161/4120/18
(заочне)
20 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, -
10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказавши на те, що відповідач є її батьком. Дитина в даний час знаходиться на утриманні матері.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2017 року ухвалено стягувати аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 800 гривень на місць.
Позивач зазначає, що в даний час дочка потребує більшого матеріального утримання і відповідач може сплачувати більший розмір аліментів. Вказує, що з моменту ухвалення рішення суттєво збільшилися потреби дитини. На даний час одержуваних від відповідача аліментів не вистачає для забезпечення нормального фізичного та духовного розвитку дитини. Вказує також, що значно виріс прожитковий мінімум на дитину, тому раніше призначених аліментів не вистачає для задоволення мінімальних потреб дитини.
В зв'язку з наведеним, просить збільшити визначений рішенням суду розмір аліментів до 1500 гривень на дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4В подали суду заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримують та просять позов задовольнити, розгляд справи просять проводити у їхній відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України. Заяви про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав. Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЕГ№ 124002 (а.с. 4).
Дитина проживає з матір'ю, яка здійснює її виховання та догляд.
Батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття (стаття 51 Конституції України).
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу (далі - СК) України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2017 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно, починаючи з 21 грудня 2016 року і до досягнення дочкою повноліття (а.с. 9-зворот)
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.04.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дітей, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина заробітку (доходу) матері, батька, як передбачено статтею 183 СК України, визначається судом. При цьому розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Задовольняючи позов, суд приймає до уваги посилання позивача на те, що збільшився розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, збільшився розмір витрат на утримання дитини, зокрема, харчування, навчання, придбання одягу, взуття, предметів побуту, як на підставу позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Аналіз норм сімейного законодавства дає підстави зробити висновок, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, а тому обоє батьків мають брати рівну участь у забезпеченні рівня життя дитини, достатнього для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлений прожитковий мінімум дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень. Даний прожитковий мінімум дитині повинні забезпечити обоє батьків.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та збільшити розмір аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_1, встановлений рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20.02.2017 року з 800 грн до 1500 грн щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили до досягненням дитиною повноліття.
Керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 182, 192 Сімейного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, в користь ОСОБА_1 аліменти на малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі1500 (одна тисяча п'ятсот) грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн. судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Cуддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_5