Провадження №2/225/1000/2018
Справа №225/3816/18
Іменем України
26 листопада 2018 року м.Торецьк Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Качаленка Є.В.
за участю секретаря
судового засідання Федорцової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом -
В липні 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, в якому просить визнати за нею право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та недоотриману пенсію в розмірі 40360,29 грн. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьку. В обґрунтування позову зазначила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер її батько ОСОБА_4, після його смерті залишилось майно у виді ? частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв.м., а також недоотримана ним за життя пенсія в розмірі 40360,29 грн. Після отримання свідоцтва про смерть батька у травні 2017 року вона звернулась до Десятої київської державної нотаріальної контори, однак їй було у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутній оригінал або дублікат заповіту, відсутня будь - яка інформація щодо місця відкриття спадщини та спадкоємців, але фактично прийняли спадщину. Однак пізніше вона отримала заповіт, складений 25 лютого 2009 року, яким її батько заповів все належне йому майно їй та її сестрі ОСОБА_3, яка проживає на території Російської Федерації. Прав про спадкове майно вона не заявляла. Враховуючи те, що вона позбавлена можливості оформити право на спадщину, вимушена звернутись до суду із зазначеним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі наполягала на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заяву про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки суд не інформував.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд, в межах заявлених позовних вимог встановив наступне.
Як передбачено, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст. 5 ЦПК).
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.
Суд на підставі ст. ст.12,13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Як встановлено з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Так, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Сьомої донецької державної нотаріальної контори 03.12.2008 року, спадкоємицею 2/3 частин майна ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року є її донька ОСОБА_6, в тому числі з урахуванням 1/3 частини від якої на її користь відмовився чоловік померлої ОСОБА_4, спадкове майно на яке у вказаній частці видано свідоцтво складається з ? частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,4 кв.м., житловою 30,6 кв.м. (а.с.12)
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року (а.с.59)
Згідно з копією заповіту від 25.02.2009 року, посвідченого державним нотаріусом Сьомої Донецької державної нотаріальної контори, батько позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 заповідав все належне йому майно, де б воно не знаходилось, з чого воно б не складалось, все те, що за законом буде йому належати на день смерті та на що законом він буде мати право, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частках кожній (а.с.18)
17.03.2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4
Спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 складає недоотримана пенсія та 1/2 частка квартири.
Так, відповідно до довідки Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську, залишок недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю ОСОБА_4 становить 40360,29 грн.
Відповідно до відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно померлому ОСОБА_4 на підставі приватної спільної часткової власності належить ? частка квартири, що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Луговцова, буд.3/28.
Постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори від 15.05.2017 року, позивачу ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на пенсію в розмірі 40360,29 грн. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 (а.с.20), у зв'язку з відсутністю оригіналу чи дублікату заповіту, а також інформації щодо місця відкриття спадщини та спадкоємців, які фактично прийняли спадщину
З огляду на це суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, позивачем ОСОБА_2 позовні вимоги сформульовано наступним чином: визнати право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та недоотриману пенсію в розмірі 40360,69 грн. в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року, зазначені вимоги обґрунтовуються документами долученими до матеріалів справи.
Судом було досліджено копію заповіту посвідченого державним нотаріусом Сьомої Донецької державної нотаріальної контори 25.02.2009 року, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_4 заповідав усе належне йому майно позивачу ОСОБА_2 та відповідачу ОСОБА_3, тобто двом особам у рівних частках кожній.
Разом з тим, не зважаючи на це позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно в повному обсязі, без врахування частки майна, що припадає згідно з заповітом на відповідача ОСОБА_3, що певною мірою не узгоджується з відомостями зазначеними у заповіті, у зв'язку з чим суд неодноразово звертав увагу позивача на вказаний факт, пропонував скористатись своїм правом та уточнити позовні вимоги у відповідності до відомостей, що містяться в заповіті, змінити підстави позову, однак не зважаючи на це, вимоги позивача на час ухвалення рішення залишились незмінними.
Відтак, суд розглядає позов в межах заявлених ОСОБА_2 вимог.
Так, статтею 1217 ЦК України передбачені види спадкування. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ст. 1223 даного Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Стаття 1261 ЦК України вказує, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Оскільки за свого життя ОСОБА_4 склав заповіт, то в даному випадку спадкування здійснюється за заповітом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).
За приписами чч. 1-2 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.
В ході судового розгляду встановлено, що позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за заповітом, вона звернулась до державного нотаріуса у встановленому законом порядку із заявою про прийняття спадщини за заповітом, проте у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено, у зв'язку відсутністю оригіналу або дублікату заповіту, а також відсутності будь-якої інформації щодо місця відкриття спадщини та спадкоємців, які фактично прийняли спадщину, разом з тим такі обставини не можуть позбавляти її можливості реалізувати законне право на спадщину.
В той же час, із матеріалів справи встановлено, що право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 крім позивача, має також її сестра відповідач ОСОБА_3 як спадкоємець за заповітом на частину спадкового майна.
За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що підстав для визнання за позивачем ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 на ? частку квартири, що розташована в АДРЕСА_1 та недоотриману пенсію в розмірі 40360,29 грн. (тобто на все майно, що увійшло до складу спадщини) немає, оскільки половина зазначеного нерухомого майна належить іншому спадкоємцю за заповітом - відповідачу ОСОБА_3, а відтак позовні вимоги слід задовольнити частково.
Так, відповідно до заповіту від 25.02.2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заповідав все належне йому майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в рівних частках кожній (а.с.18)
Відтак, слід визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на наступне майно (половину майна, що увійшло до складу спадщини) - ? частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та недоотриману пенсію в розмірі 20180 грн.14 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на ? частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьку.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на недоотриману пенсію в розмірі 20180 грн.14 коп. (двадцять тисяч сто вісімдесят гривень чотирнадцять копійок) в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Донецьку.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: