Справа № 161/12495/18
Провадження № 2/161/3383/18
07 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів за користування позикою, індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів за користування позикою, індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми, вказавши на ті обставини, що 15.07.2016 року позивач надав відповідачу ОСОБА_2 в позику грошову суму в розмірі 70 000 гривень, про що було складено розписку. Борг відповідач зобов'язався повернути до 15 жовтня 2016 року.
На даний час відповідач боргу не повернув і наміру його повертати не виявляє, тому позивач просив стягнути борг за договором позики в загальній сумі в розмірі 112 981 грн 24 коп, яких: 20972 грн 44 коп - проценти за користування позикою, 17 687 грн 98 коп - загальна сума інфляційних витрат, 4320 грн 82 коп - три проценти річних та судові витрати по справі.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав, суду пояснив, що не сплачує позику через важке матеріальне становище.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що між сторонами по справі 15.07.2016 року укладено договір позики, згідно якого відповідач взяв в борг у позивача грошові кошти в розмірі 2790 доларів США, що станом на 15.07.2016 року становило 70 000 грн. Борг зобов'язався повернути до 15 жовтня 2016 року.
Про отримання вищезазначених коштів відповідач написав розписку про отримання грошей.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 3 Цивільного кодексу України за суб'єктом цивільного права зберігається можливість укладати договір і визначати його зміст, на свій розсуд, відповідно до домовленості, що і було зроблено в даному випадку між позивачем та відповідачем.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій само кількості такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до договору та ст. 1049 ЦК України відповідач взяв на себе зобов'язання повернути позикодавцеві грошові кошти у такій само сумі, що були йому передані позикодавцем.
Крім того в силу ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Свої вимоги позивач підтвердив розрахунком нарахування процентів за користуванням кредитом, трьох процентів річних та інфляційних витрат від простроченої суми боргу відповідача.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача понесених і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 1129,81 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 526,610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 77, 81, 82, 141, 263, 265, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: невідомо, що проживає за адресою: 45626, АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1 борг за договором позики в загальній сумі в розмірі 112 981 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн 24 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1129 (одна тисяча сто двадцять дев'ять) грн 81 коп судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено 09.11.2018 року.
Cуддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області ОСОБА_3