Справа № 161/14290/18
Провадження № 2/161/3719/18
19 листопада 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Пушкарчук В.П.,
з участю секретаря судового засідання Загоровської І.І.,
представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
07 вересня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що вони перебувають у зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області шлюбі з 14 квітня 2006 року. Від спільного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем належним чином не склалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. На даний час шлюбних стосунків не підтримують. Усі спроби налагодити та відновити стосунки виявилися марними. Шлюб існує формально. Просила шлюб розірвати.
В судовому засіданні представника позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав позов, заперечень щодо задоволення позову немає, проти розірвання шлюбу не заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області шлюбі з 14 квітня 2006 року, актовий запис №321 (а.с. 4).
Від спільного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5,6).
Встановлено, що сторони тривалий час не підтримують шлюбних відносин, не мають спільного сімейного бюджету, не ведуть спільно господарство, кожен з них живе своїм окремим життям, позивач наполягає на розірванні шлюбу.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» встановлено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Якщо хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.
Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частини 3, 4 ст. 56 СК України вказують, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Враховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих, наполягання позивача на розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що сім'я розпалася, а збереження сім'ї є неможливим.
Виходячи з викладеного, давши оцінку обставинам справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
На підставі ч.2 ст. 104, ч.3 ст. 105, ч.1 ст. 110, 112, 161 Сімейного кодексу України , керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 263, 264, 265 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Шлюб між громадянами ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою с. Рованці, Луцького району, Волинської області та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем м. Луцьк, Волинської область, зареєстрований 14.04.2006 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис №321 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) грн.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 20.11.2018 року.
Cуддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук