Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2416/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків,
до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, м.Красноград Харківської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Красноградському районі Харківської області, м.Красноград Харківської області,
про стягнення 277182,22 грн.
за участю представників:
позивача - Засядько М.В. (довіреність № Др-12-0218 від 27.02.2018);
відповідача - Граб В.В. (довіреність № 02-21/11812 від 02.10.2018);
третьої особи - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м.Харків, 31.08.2018 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації, м.Красноград Харківської області, про стягнення 3% річних в сумі 53684,08 грн. та інфляційних втрат у сумі 223498,14 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем, в порушення умов Договору № 2 від 03.01.2017 про взаємне співробітництво та фінансування пільг населенню, було прострочено проведення розрахунку за постачання природного газу пільговим категоріям громадян, яке мало місце протягом періоду 01.01.2017 - 31.12.2017.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.09.2018 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/2416/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Даною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, було залучено Управління Державної казначейської служби України у Красноградському районі Харківської області.
У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 17.09.2018, відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що зобов'язання за Договором про взаємне співробітництво та фінансування пільг населенню № 2 від 03.01.2017 виконувалися відповідачем належним чином. Відповідач вважає, що Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації є неналежним відповідачем за даним позовом, оскільки його повноваження за Договором обмежуються проведенням розрахунків за наданні населенню пільги на споживання природного газу в межах сум цільових субвенцій з державного бюджету. При цьому, відповідач, як головний розпорядник бюджетних коштів, не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями держави, що виходять за межі відповідних бюджетних призначень.
19.09.2018 третьою особою на стороні відповідача надано письмове пояснення щодо позовної заяви, в якому зазначено, що виділення та розподіл коштів бюджету, за рахунок яких здійснюється відшкодування витрат з надання пільг та субсидій, не відноситься до функцій територіальних органів казначейської служби. Управління Державної казначейської служби України у Красноградському районі Харківської області здійснювало реєстрацію бюджетних зобов'язань та оплату платіжних доручень щодо погашення заборгованості Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації за надані субсидії населенню на спожитий природний газ, за рахунок коштів, які надходили з державного бюджету України для проведення відповідних спільних протокольних рішень протягом одного операційного дня.
27.09.2018 позивач надав до суду відповідь на відзив відповідача на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначив, що саме Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації виступає як зобов'язана сторона і є належним відповідачем, оскільки згідно п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, саме відповідач, як розпорядник коштів місцевих бюджетів, здійснює розрахунки з постачальниками послуг, що надає йому право на компенсацію видатків за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, і в судовому порядку.
Ухвалою господарського суду від 31.10.2018, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Міністерства соціальної політики України, як необґрунтованому; закрито підготовче провадження у справі № 922/2416/18, справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечувала на підставах, викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) з 01.07.2015 здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на підставі ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, виданої Національною Комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (далі - НКРЕКП), згідно рішення № 1588 від 21.05.2015 (переоформлена на безстрокову рішенням НКРЕКП від 08.09.2015 № 2283), з 11.05.2017 - на підставі рішення НКРЕКП № 633 від 11.05.2017.
При цьому, позивач здійснює господарську діяльність з постачання природного газу для такої категорії споживачів як населення, відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, що діяла до 31.03.2017 включно (далі - Положення № 758), та відповідно до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого Постановою КМУ від 22.03.2017 № 187, що діє з 01.04.2017 (далі - Положення № 187).
03.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації (відповідач) було укладено Договір № 2 про взаємне співробітництво та фінансування пільг населенню, предметом якого є взаємне співробітництво між сторонами в частині проведення пільгових нарахувань за надані населенню послуги із споживання природного газу та фінансування цих пільг.
Відповідно до умов Договору, позивач, як постачальник, здійснює постачання природного газу населенню, яке отримує пільги, а відповідач здійснює проведення розрахунків за спожитий газ у частині пільг, пов'язаних із споживанням природного газу населенням, яке має відповідні пільги відповідно до Постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 (зі змінами) та Постанови КМУ від 04.03.2002 № 256.
За умовами п. 2.1.2. Договору, постачальник щомісячно до 9-го числа місяця, що слідує за звітним, складає та надає Управлінню розрахунки на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, згідно затвердженої форми "2-пільга" (як в паперовому так і в електронному вигляді).
Відповідно до п. 2.1.3. Договору, постачальник щомісячно до 10-го числа місяця, що слідує за звітним, складає та надає Управлінню акти звіряння в частині пільг, згідно затвердженої форми "3-пільга".
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно п. 3.1. Договору, сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства.
Даний договір набирає чинності з 01.01.2017 і діє в частині реалізації газу постачальником до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків за газ щодо фінансування пільг для населення - до їх повного здійснення (п. 7.1. Договору).
Відповідно до п.п. 1, 6 ст. 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Згідно ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, встановлено, що пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання визначаються виключно законами України.
Зокрема, Законами України "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про прокуратуру", Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" тощо встановлені пільги з оплати послуг з газопостачання для окремих категорій осіб.
У перелічених вище законах закріплені норми, що реалізують державні гарантії певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок Газопостачальної організації постачати природний газ "пільговій" категорії населення кореспондує з безумовним обов'язком Держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Таким чином, чинне законодавство України взагалі не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.
Як зазначено у пп. 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Згідно пп. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 та ч. 1 ст. 102 Бюджетного кодексу України, видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, проводяться з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною другою статті 97 Бюджетного кодексу України визначено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Постанова КМУ № 256) (в редакції, що діяла на момент спірних відносин), встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 256, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Постановою КМУ № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету (далі - Порядок № 256), яким встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Згідно п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державного казначейства, для здійснення відповідних видатків.
Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу.
Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних пільг населенню Красноградського району Харківської області є Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області.
З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою, Кабінет Міністрів України постановою від 29.01.2003 № 117 затвердив Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі - Положення № 117) (в редакції, що діяла на момент спірних відносин).
Згідно п. 3 Положення № 117, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи): організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та іншихобов'язковихх платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам таорганізаціямм, що надають послуги.
Відповідно до п. 11 Положення № 117, уповноважений орган щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; 3) до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
Як вбачається з матеріалів справи, в період з 01 січня по 31 грудня 2017 року позивачем здійснено постачання природного газу пільговій категорії споживачів загальною вартістю 4118 395,75 грн.
На виконання умов Договору та у відповідності до вимог Положення № 117, ТОВ "Харківгаз Збут" надавало розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам в минулому місяці (відповідно).
Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надавались відповідачу, після чого сторонами складались акти за формою "3-пільга".
Позивачем надано акти звіряння розрахунків за надані послуги ("Форма № 3-пільга"), з яких станом на кожний місяць 2017 року - січень 2018 року вбачається, яка існує заборгованість станом на відповідний місяць року (7 стовпчик таблиці друга строка (дані УПСЗН).
При визначенні суми заборгованості та періоду прострочення відшкодування пільг за послуги з газопостачання, не враховувалася сума за кодом КФК 90405 (субсидії), оскільки не є предметом Договору.
Оскільки відповідачем було підписано акти звіряння розрахунків за надані послуги, вбачається, що він визнав та погодився з кожним відповідним періодом прострочення відшкодування пільг, сумою заборгованості та періодом її виникнення.
Згідно приписів п. 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, розрахунок з підприємствами та організаціями, що надають послуги, повинен проводитися щомісячно.
Частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Постанови КМУ № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", передбачено, що головні розпорядники місцевих бюджетів здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги.
Таким чином, направляючи документи за формами "2-пільга", "3-пільга" відповідачу, позивач щомісячно засвідчує факт надання послуг та вказує суму, яка підлягає відшкодуванню, що є письмовою вимогою про оплату та підставою для виконання зобов'язання в розумінні статті 530 ЦК України.
Згідно п. 5 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою КМУ № 256 від 04.03.2002, передбачає, що головні розпорядники коштів бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами, і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій до 22 числа місяця, що настає за звітним.
Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256, відповідач був зобов'язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, отриманою від позивача, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги. Проте, відповідач порушив зобов'язання та здійснював розрахунки несвоєчасно.
У листі № 31-07310-10-24/16584 від 30.06.2011 Міністерство фінансів України роз'яснило, що деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією, і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що, згідно із законами України, мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є соціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається не внаслідок власної недбалості, чи власного бажання, а у відповідності до вимог Законів України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду від 27.07.2017 у справі № 918/1302/16, від 16.08.2017 у справі № 905/3364/16, від 07.09.2016 у справі № 910/21894/15.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного, враховуючи прострочення виконання відповідачем проведення розрахунку за постачання природного газу пільговим категоріям громадян, яке мало місце протягом періоду 01.01. - 31.12.2017 року, позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 53684,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 223498,14 грн.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, суд визнав заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними та обґрунтованими.
При цьому, суд не погоджується з доводами відповідача щодо належного виконання ним умов Договору № 2 від 03.01.2017, оскільки згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Так, на підставі приписів законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Згідно п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, саме відповідач, як розпорядник коштів місцевих бюджетів, здійснює розрахунки з постачальниками послуг, що надає йому право на компенсацію видатків за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, і в судовому порядку.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 167, 170, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Красноградської районної державної адміністрації Харківської області (63304, Харківська область, Красноградський район, м.Красноград, вул.Бєльовська, буд. 84; код ЄДРПОУ: 03196481) на користь Товариства з обмеженою відповідача "Харківгаз Збут" (61004, м.Харків, вул.Москалівська, буд. 57/59; п/р 26008010058 в АБ "Кліринговий дім" м.Київ, МФО 300647; код ЄДРПОУ: 39590621) - 3% річних у розмірі 53684,08 грн., інфляційні втрати в розмірі 223498,14 грн. за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, вивезення побутового сміття та рідких нечистот; а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4157,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.11.2018 р.
Суддя Н.М. Кухар