ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.11.2018Справа № 910/15603/18
За позовомПриватного акціонерного товариства «МАРС»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «СТАФЕД»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні
відповідача1. Київської міської ради 2. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 3. ОСОБА_1
прозобов'язання припинити дії, що порушують право
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
не викликалися
Приватне акціонерне товариство «МАРС» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАФЕД» про зобов'язання припинити дії, що порушують право, а саме:
- припинити будь-які роботи по складанню проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на вул. Жилянській, 19 у Голосіївському районі міста Києва орієнтовним розміром 0,19 га з новим обліковим кодом (майбутнім кадастровим номером) 8000000000:79:013:0031;
- заборонити проводити будь-які роботи із землеустрою щодо відведення будь-яким третім особам будь-якої частини земельної ділянки загальною площею 4,0593 га, що обмежена вулицями Володимирська-Жилянська-Антоновича-Фізкультури-Короленківська у місті Києві та землекористувачем якої на праві постійного користування є позивач, у тому числі але не виключно заборонити проводити роботи по складанню проектів землеустрою щодо будь-якої частини вказаної земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо виконання робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на вул. Жилянській, 19 у Голосіївському районі міста Києва орієнтовним розміром 0,19 га, порушують права та законні інтереси позивача і фактично спрямовані на позбавлення позивача права постійного користування земельних ділянок, що були надані позивачу у постійне користування.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.11.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Київську міську раду, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_1 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення права користування земельною ділянкою на вул. Жилянській, 19 у місті Києві на підставі (відповідно до) проведених відповідачем робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки для реконструкції та обслуговування адміністративного будинку з апартаментами на вулиці Жилянській, 19 у Голосіївському районі міста Києва до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Як на підставу для забезпечення даного позову позивач вказує на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третім особам 1-3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на отримання та/або оформлення права користування земельною ділянкою на вул. Жилянській 19 у місті Києві, то ОСОБА_1 отримає та/або оформить відповідне право та стане землекористувачем земельної ділянки (її частини), якою користується позивач, що в свою чергу істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі у випадку задоволення позовних вимог.
За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Одночасно з цим, враховуючи суб'єктний склад сторін, предмет та підстави заявленого позову, приймаючи до уваги пояснення позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, господарським судом надано оцінку доводам заявника та встановлено, що заявлений захід забезпечення позову шляхом заборони третім особам вчиняти дії, спрямовані на отримання та/або оформлення права користування земельною ділянкою на вул. Жилянській 19 у місті Києві, не відповідає змісту заявленої позовної вимоги.
Більш того суд враховує, що в даному випадку заявлені заходи забезпечення позову спрямовані на вирішення спору по-суті без встановлення дійсних правовідносин між сторонами та обставин справи.
З урахуванням викладеного, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони третім особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на отримання та/або оформлення права користування земельною ділянкою на вул. Жилянській 19 у місті Києві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «МАРС» про забезпечення позову відмовити повністю.
2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.
Суддя В.П. Босий