26 листопада 2018 року Справа № 926/1990/18
Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок О.С., розглянувши
заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут»
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Санта»
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості у сумі 7495,43 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут" звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженоюю відповідальністю «Санта» заборгованості в сумі 7495,43 грн., що виникла на підставі договору № 11410MNCNDAP016 від 01.01.2016 року на постачання природного газу для потреб споживачів, що не є побутовими.
Розглянувши вищевказану заяву, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суд, дослідивши матеріали заяви про видачу судового наказу, встановив, що вказана заява не відповідає вимогам п. 1 ч. 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 грн. 20 коп.)
Однак, як вбачається з матеріалів заяви про видачу судового наказу, заявником не додано жодних належних та допустимих доказів сплати судового збору у встановлених Законом України "Про судовий збір" порядку та розмірі.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява товариства з обмеженою віповідальністю «Чернівцігаз Збут» про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.
За приписами частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 150, 152, 153, 154, 155, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Чернівецької області
1. В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Санта» заборгованості у сумі 7495,43 грн., відмовити.
2. Ухвала підписана 26.11.2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Тинок