15 листопада 2018 року Справа № 915/630/18
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
за позовом акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393),
до відповідача: комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", 54055, м. Миколаїв, вул. М. Василевського, 55-а (код ЄДРПОУ 34437926),
про: врегулювання розбіжностей при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії від 06.10.2014 року № 44/3120,
за участю представників сторін:
від позивача: Кучерява Т.Ю., довіреність № 01/54-337 від 02.05.18;
від відповідача: Маляренко Д.С., довіреність № 16 від 05.03.18;
Суть спору: 20.06.2018 року акціонерне товариство "Миколаївобленерго" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом № 01/22-4809 від 20.06.2018 року до комунального підприємства "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", в якому просить врегулювати розбіжності, які виникли при укладенні додаткової угоди від 27.04.2018 року до договору про постачання електричної енергії від 06.10.2014 року № 44/3120 та викласти пункт 6 додатку № 10 до додаткової угоди від 27.04.2018 року в наступній редакції: "У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;
- 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання".
Як на підставу позовних вимог позивач посилається в тому числі на приписи ст.ст. 20, 179, 188, 230, 277 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 25.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 25.07.2018 року.
Ухвалою суду від 25.07.2018 року строк підготовчого провадження продовжено до 25.09.2018 року включно. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 24.09.2018 року.
24.09.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв'язку із знаходженням головуючого судді у відпустці, у зв'язку з чим ухвалою суду від 25.09.2018 року підготовче засідання призначено на 10.10.2018 року.
10.10.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2018 року.
06.11.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15.11.2018 року.
15.11.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив.
10.08.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив (а.с. 57-59), в якому відповідач зазначає, що Правила роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312, не передбачають обов'язкового внесення змін до існуючих договорів. Стаття 277 ГК України, на яку посилається позивач, втратила чинність. Умови договору про постачання електричної енергії від 06.10.2014 року № 44/3120 вже містять пункт, який передбачає відповідальність за несвоєчасне внесення платежів, а саме п.п. 4.2.1 п. 4.2.
17.09.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 61-63).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
06.10.2014 року між публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" (правонаступником якого є позивач), як постачальником та комунальним підприємством "Спеціалізоване комунальне підприємство "Гуртожиток", як споживачем укладено договір № 44/3120 про постачання електричної енергії (далі - Договір) з додатками №№ 1, 1а, 2, 3, 4, 8, 10, 11, 13 (а.с. 20-26).
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ).
Пунктом 2.3.3 Договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕ) від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" з 11.06.2018 року втратила чинність постанова НКРЕ від 31.07.1996 року № 28 "Про затвердження Правил користування електричною енергією" (зі змінами), а з 11.06.2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 2 постанови НКРЕ від 14.03.2018 року № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 1 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електроенергії та про користування електроенергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
21.05.2018 року позивачем було вручено уповноваженому представнику споживача супровідний лист б/н б/д, до якого долучено додаткову угоду від 27.04.2018 року та Додатки №№ 4,10 у новій редакції (а.с. 34). Позивачем у листі зазначено, що необхідність підписання додаткової угоди виникла у зв'язку із зміною розрахункового періоду.
Додатковою угодою від 27.04.2018 року передбачено, що Додатки №№ 4,10 до договору № 44/3120 від 06.10.2014 року втрачають свою чинність та викладаються в редакції від 27.04.2018 року. Додаткова угода з додатками №№ 4, 10 змінює договір в наступних питаннях: стосовно розрахункового періоду (по ПРРЕЕ цей період становитиме календарний місяць), стосовно дати надання звіту за використану електричну енергію, способів надання звітності; стосовно варіантів здійснення оплати та отримання рахунків за фактично використану електроенергію; стосовно порядку здійснення платежів, обумовлених договором; стосовно впровадження електронного документообігу між сторонами по Договору тощо.
31.05.2018 року відповідачем була повернута додаткова угода від 27.04.2018 року до Договору разом із протоколом розбіжностей № 1 по додатку № 10 (а.с. 35, 36). Таким чином, відповідачем були погоджені зміни до договору, які обумовлені додатковою угодою та додатками №№ 4, 10, крім п. 6 додатку № 10, яким визначено наступне:
"У разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування;
- 3% річних з простроченої суми. При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання".
У протоколі розбіжностей відповідач запропонував виключити вищезазначений пункт.
Не погодившись з пропозицією відповідача щодо виключення п. 6 з додатку № 10, позивач супровідним листом № 2970/04-11 від 18.06.2018 року направив споживачу протокол узгодження розбіжностей до договору від 06.10.2014 року № 44/3120, в якому наполягав на збереженні в тексті додатку № 10 до Договору пункту 6 щодо нарахування санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті рахунків, посилаючись на п. 4.17 ПРРЕЕ (а.с. 41, 42).
Оскільки при внесенні змін до договору від 06.10.2014 року № 44/3120 у сторін виникли розбіжності щодо п. 6 додатку № 10 до Договору, які залишились неврегульованими, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить викласти пункт 6 додатку № 10 до додаткової угоди від 27.04.2018 року в редакції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на:
- приписи ст. 188 Господарського кодексу України, відповідно до яких сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду;
- приписи ст. 277 ГК України, відповідно до яких абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
- приписи ст. 654 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту;
- п. 9.3 Договору, яким передбачено, що спірні питання та розбіжності щодо виконання умов цього Договору, щодо яких сторонами не буде досягнуто згоди, вирішуються у порядку, встановленому законодавством України;
- п. 4.17 ПРРЕЕ, відповідно до якого за несвоєчасну оплату передбачених договором платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором;
- приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до яких боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;
- приписи ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня;
- приписи ст. 230 ГК України, відповідно до яких у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Статтю 277 ГК України, на яку посилається позивач, виключено на підставі Закону України "Про ринок електричної енергії" № 2019-VIII від 13.04.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ГК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено вище, пунктом 2 постанови НКРЕ від 14.03.2018 року № 312 передбачено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 1 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електроенергії та про користування електроенергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до п. 8.1 Правил затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р, які діяли на момент укладання договору, постачальник електроенергії має право на стягнення пені та застосування інших санкцій.
Відповідно до п. 4.17 Правил затверджених постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018 року за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.
Пунктом 4.2.1 Договору вже передбачена відповідальність за внесення платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати в частині розрахунків за спожиту електричну енергію, яка спожита для забезпечення потреб адміністративних будівель, що не відносяться до категорії населення, 3% річних та індекс інфляції.
Крім того п 3.2.6. Правил затверджених постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018 року передбачено, що Договір про постачання електричної енергії споживачу містить такі істотні умови:
1) загальні положення;
2) предмет договору;
3) умови постачання;
4) якість постачання електричної енергії;
5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії;
6) права та обов'язки споживача;
7) права і обов'язки електропостачальника;
8) відповідальність сторін;
9) порядок зміни електропостачальника;
10) порядок врегулювання спорів;
11) умови форс-мажорних обставин;
12) строк дії договору;
13) реквізити сторін;
14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку;
15) інші умови.
Ані Правилами, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, ані правилами, затвердженими постановою НКРЕ №312 від 14.03.2018року, не передбачено обов'язкового підписання додатків до основного Договору.
Позивач зазначає, що пункт 6 Додатку № 10 до Договору не порушує прав та інтересів сторін, він конкретизує умови Договору, а саме п. 4.2.1.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачем не доведено порушення його прав не внесенням пункту 6 до додатку № 10 до Договору.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України при відмові у позові покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 233, 237, 238, 241 ГПК України
У задоволенні позову акціонерного товариства "Миколаївобленерго", 54017, м.Миколаїв, вул. Громадянська, 40 (код ЄДРПОУ 23399393) - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 26.11.2018 року.
Суддя А.П. Алексєєв