ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2018Справа № 910/11455/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Савінковій Ю.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного Підприємства "ГРАНАТ-С" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "ЕТАЛОН" про визнання права власності та скасування арешту, за участю представника позивача - Зубко О.М., керівник, відповідача - не з'явився.
У серпні 2018 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання права власності на легковий автомобіль марки NISSAN, номер шасі (кузова, рами) SJNFEAJ11UI219084, державний номер АА 5309 ОР та скасування арешту, що на нього накладеного постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва на підставі ст.ст. 16, 392 ЦК України.
Позов мотивований тим, що позивач на підставі договору фінансового лізингу № 001690 від 01.12.2014 року є законним володільцем спірного автомобілю. Проте, внаслідок накладення на цей транспортний засіб органами державної виконавчої служби арешту, він позбавлений можливості здійснити реєстрацію такого права в сервісному центрі МВС України.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.10.2018 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.11.2018 року.
14.11.2018 року представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відповідач відзив на позов не подав.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.12.2014 року між Приватним підприємством «Гранат-С» (далі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (далі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 001690 (далі - договір лізингу). Предметом зазначеного договору є правові відносини фінансового лізингу (оплатного користування майном з правом його придбання у майбутньому) щодо легкового автомобіля марки NISSAN, номер шасі (кузова, рами) SJNFEAJl IUI219084, державний номер АА 5309 ОР (далі - автомобіль), належного на праві власності лізингодавцю (TOB «ЛК «ЕТАЛОН»).
Пунктом 11.1 договору лізингу передбачено, що у разі належного виконання протягом усього строку дії договору зобов'язань щодо сплати всіх лізингових платежів, та інших зобов'язань, визначених договором лізингоодержувач має право набути у власність предмет лізингу.
Відповідно до п. 11.3. договору набуття у власність (викуп) предмета лізингу відбувається не раніше сплати лізингоодержувачем всіх платежів, передбачених п. 11.1 та п.11.2 даного договору, в повному обсязі та витрат, які зазнав чи міг зазнати лізингодавець у зв'язку з переходом права власності щодо предмета лізингу.
Згідно з п.11.6. договору перехід права власності на предмет лізингу здійснюється на підставі та на умовах укладеного між лізингодавцем та лізингоодержувачем договору купівлі-продажу предмета лізингу.
08.09.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору фінансового лізингу за якою лізингоодержувач прибдає переданий йому у користування по основному договору предмет лізингу шляхом укладення договору купівлі-продажу і підписання акту про передачу майна у власність та сторони домовились, що лізингоодержувач здійснить остаточні розрахунки за основним договором не пізніше 12.09.2017 року в сумі 109 700,80 грн.
08.09.2017 року між Приватним підприємством «Гранат-С» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ЕТАЛОН» (далі - продавець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого (п. 1.1. договору) лізингоодержувач має право придбати у власність (викупити) предмет лізингу по його викупній (залишковій) вартості за окремо укладеним договором купівлі-продажу.
За умовами п. 2.1. договору купівлі-продажу перехід права власності відбувається після підписання сторонами акту приймання-передачі транспортного засобу, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до акту приймання-передачі транспортного засобу (машини) №001690/01 від 08.09.2017 року продавець продає, а покупець приймає у власність легковий автомобіль марки NISSAN, номер шасі (кузова, рами) SJNFEAJl IUI219084, державний номер АА 5309 ОР.
Факт сплати позивачем на рахунок відповідача грошових коштів на загальну суму 109 700,80 грн., підтверджується платіжним дорученням № 649 від 07 вересня 2017 року.
Проте, відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до п. 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок) державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до п. 7 Порядку власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
У відповідності до п. 8 Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують правомірність придбання, транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів є оформлені в установленому порядку укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, подається також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Відповідно до п. 40 Порядку зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в сервісному центрі МВС на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу.
Пунктом 42 Порядку передбачено, що у разі коли транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) або на копії реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію на пластиковій основі, робиться запис: "Транспортний засіб знято з обліку для реалізації". Під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються та видаються номерні знаки для разових поїздок.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, сторонами спору при укладенні договору купівлі-продажу спірного транспортного засобу не було дотримано вимог Порядку, необхідних для набуття у власність спірного транспортного засобу позивачем, а саме його державної реєстрації за позивачем, зокрема, відповідачем не знято автомобіль з обліку для подальшого відчуження позивачу, між сторонами не укладено письмовий договір купівлі-продажу автомобіля в присутності реєстратора уповноваженого органу МВС, не зареєстровано транспортний засіб за позивачем з вини самого позивача.
Таким чином, в позові в частині визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль слід відмовити, оскільки позивач у встановленому законом порядку право власності на вищевказаний автомобіль не набув.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Також, в позовних вимогах в частині скасування арешту накладеного на легковий автомобіль марки NISSAN, номер шасі (кузова, рами) SJNFEAJ11UI219084, державний номер АА 5309 ОР слід відмовити з тих підстав, що позивачем не доведено факту належності йому права власності на спірне майно, як і взагалі факту накладення арешту на спірний транспортний засіб.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачем, тому в позові слід відмовити повністю.
Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 26.11.2018р.
Суддя С.О. Чебикіна