проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" листопада 2018 р. Справа № 905/546/18
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: суддів: при секретарі судового засідання за участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи Чернота Л. Ф. Зубченко І.В., Радіонова О.О. Телеснюк І.В. Присяжнюк Л.П. (адвокат), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №3930 від 08.10.2018 р., видане Радою адвокатів Дніпропетровської області не з'явився не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область
на рішення Господарського суду ухвалене від Донецької області в місті Харкові 07.08.2018 р.
у справі№905/546/18 (суддя - Левшина Г.В.)
за позовом до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», м. Київ в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпро Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецької області стягнення 9 952,12 грн.
Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Дніпро, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом б/н від 15.03.2018 р. до відповідача, Управління поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь, про стягнення суми 9952,12 грн.,у тому числі основний борг в сумі 7318,73 грн., інфляція в сумі 2168,95 грн. та три проценти річних в сумі 464,44 грн. (том 1, а.с. 3-6).
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №3012 про надання послуг бізнес-мережі від 21.09.2011р. з урахуванням угоди про заміну сторони від 01.01.2016р. щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих телекомунікаційних послуг за період з лютого 2015р. по грудень 2015 р.
У відзиві на позовну заяву б/ н від 11.04.2018 р. відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності (том 1, а.с.55-58).
03.05.2018р. від позивача надійшла відповідь на відзив від 30.04.2018 р., згідно якої позивач стверджував про те, що: - відповідачем було отримано всі оригінали документів на виконання договору про надання послуг електрозв'язку №3012 від 21.09.2011р. під час підписання угоди про заміну сторони; - спірний договір не було розірвано або визнано недійним в судовому порядку; - споживачем не подано заяв про наявність пошкодження телекомунікаційних мереж та технічних засобів, що виключає обов'язок позивача проводити будь-які відновлювальні роботи та здійснювати перерахунок заборгованості; - правові підстави для відключення телекомунікаційних послуг та розірвання договору або здійснення перерахунку в зв'язку з пошкодженням телекомунікаційних мереж та технічних засобів у розумінні п.11 ч.1 ст.32 Закону України Про телекомунікації , п.п.35, 52, 53, 55 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 р., та п. 8.3 договору у позивача були відсутні; - відповідач своїм правом передбаченим законом та договором (п.8.3 договору) на відмову від договору не скористався; - про факт наявності договірних відносин із позивачем відповідачу було відомо.
Крім того, зі змісту вказаної відповіді на відзив позивачем надано пояснення щодо суми нарахування основного боргу.
Ухвалою господарського суду від 04.05.2018 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ (том 1, а.с.88).
30.05.2018 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення від 14.05.2018 р. №75л/к, за змістом яких останній зазначив, що Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області оплатило отримані послуги електрозв'язку за договором №3012 від 21.09.2011р. по березень 2015 року а тому, питання погашення зазначеної заборгованості є вирішеним та підстави для стягнення зазначеного боргу повторно з відповідача відсутні, а позовні вимоги незаконні (том 1, а.с.102-104).
30.05.2018р. від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 10.05.2018р. №790, в яких останній зазначив, що: - позивачем не проводилось жодних дій, направлених на реальну передачу прав та обов'язків за договором №3012 від 21.09.2011р. від третьої особи до відповідача, а послуги електрозв'язку надавалися не відповідачу, а третій особі; - фактично передача-приймання певних прав та обов'язків сторін не відбулась, а на початку 2016р. спірний договір взагалі було припинено; - дію договору №3012 від 21.09.2011р. не можна поширювати на відносини між позивачем та відповідачем починаючи з лютого 2015 р., оскільки відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління поліції охорони в Донецькій області було створено 07.11.2015р.; - рішенням ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області кредиторські вимоги позивача були визнані та включені до четвертої черги вимог кредиторів, а тому питання повернення вказаного боргу є врегульованим у відповідності до приписів ст.121 ЦК України (том 1, а.с.126-128).
18.06.2018р. від відповідача надійшли пояснення по справі №813 від 11.06.2018 р., в яких останній зазначив, що кредиторські вимоги позивача за спірним договором ліквідаційною комісією УДСО при ГУМВВС України в Донецькій області визнані, ліквідаційна комісія УДСО при ГУМВС України в Донецькій області наданими поясненнями та рішенням про задоволення вимог кредиторів підтвердила свій обов'язок та наміри щодо виплати визначених сум в порядку приписів статті 112 ЦК України, а тому сторони спірного договору вчинили юридично значимі дії для врегулювання питання щодо погашення вказаної заборгованості задовго до початку розгляду даної справи судом (том 1, а.с.138-140).
18.06.2018 р. позивачем надано письмові пояснення від 15.06.2018 р., які долучено до матеріалів справи (том 1, а.с.140-144).
11.07.2018 р. від Управління поліції охорони в Донецькій області надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії наказу Міністерства внутрішніх справ України №1399 від 07.11.2015р. Про ліквідацію підрозділів Державної служби охорони при Міністерстві внутрішні справ , копію газети Урядовий кур'єр №221 (5595) від 26.11.2015р. (том 1, а.с.160-170).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.08.2018 року у справі №905/546/18 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Дніпропетровської філії ПАТ "Укртелеком", м. Дніпро до Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, про стягнення суми 9952,12 грн., у тому числі основний борг в сумі 7318,73 грн., інфляція в сумі 2168,95 грн. та три проценти річних в сумі 464,44 грн., задоволено частково. Стягнуто з Управління поліції охорони в Донецькій області на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" основний борг в сумі 7037,68 грн., три проценти річних в сумі 446,60 грн. та інфляцію в сумі 2085,66 грн., всього - 9569,94 грн., судовий збір в сумі 1694,34 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (том 1, а.с.170-182).
Відповідач з рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2018 року не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №1443/43/24/01-2018 від 21.08.2018 р., в якій останній просить скасувати рішення господарського суду Донецької області №905/564/18 від 07.08.2018 р. Прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» в задоволенні позовних вимог (том 1, а.с.192-196).
Управління поліції охорони в Донецькій області вважає ухвалене господарським судом рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю викладених у рішенні висновків наявним обставинам справи та правовідносинам між сторонами спору, прийнятим з неповним встановленням обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки поданих доказів.
Апелянт вважає, що господарським судом Донецької області не враховано, що за своєю специфікою договір про надання телекомунікаційних послуг передбачає проведення ряду певних технічних дій оператором зв'язку (ПАТ «Укртелеком»), без здійснення яких надання цих послуг неможливе: передачу/підключення кінцевого обладнання Бізнес-абоненту, зміну мережевих ідентифікаторів Бізнес-абонента, встановлення відповідного обладнання, його налаштування, виділення Бізнес-абоненту відповідних параметрів авторизації ь(логін, пароль тощо) та мережевих реквізитів, за якими ідентифікуються, активізуються послуги та ведеться облік обсягу наданих послуг та інших - оформлених у вигляді додатків до договору, актів прийому-передачі тощо.
Відзначає, що даючи згоду на заміну сторони в Договорі №3012 від 21.09.2011 року, ПАТ «Укртелеком» прийняло на себе зобов'язання надавати послуги зв'язку Управлінню поліції охорони в Донецькій області. А тому, після підписання зазначеної Угоди, мало провести ті самі технічні дії задля забезпечення надання цих послуг юридичній особі, що замінила УДСО при ГУМВС України в Донецькій області та оформити їх у відповідних додатках до Договору №3012 від 21.09.2011 р., актах тощо як передбачено умовами договору.
Стверджує, що фактичної передачі-приймання певних прав та обов'язків сторін в даному випадку не відбулося.
Скаржник також, вважає, що застосування приписів частини 3 статті 63 ЦК України, сторони Угоди від 01.01.2016 року могли лише починаючи з 07.11.2015 року і лише за умови існування фактичних відносин між трьома підписантами вказаної Угоди, але наявність таких одночасних правовідносин на думку відповідача, спростовується матеріалами справи.
Також, підставою для скасування рішення вважає, що господарським судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, залишено поза увагою наявність в матеріалах справи доказів дефектів змісту правочину, що призвело на думку останнього до постановлення незаконного рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2018 р. у справі №905/546/18 (колегія суддів: головуючий суддя Зубченко І.В., судді: Радіонова О.О., Стойка О.В.) було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 року та встановлено позивачу та третій особі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу до 25.09.2018 р. включно з доказами його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі (том 1, а.с.187).
14.09.2018 р. від Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» надійшов відзив б/н від 10.09.2018 р., в якому останній просить залишити рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 р. по справі №905/546/18 без змін, а скаргу без задоволення (том 1, а.с. 211-212) Судова колегія розглянула вищенаведений відзив та долучила його до матеріалів справи.
21.09.2018 р. від Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, м. Краматорськ, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 р. прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю викладених у рішенні висновків наявним обставинам справи та правовідносинам між сторонами спору, прийнятим з неповним встановленням обставин справи, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки поданих доказів, УДСО при ГУМВС України в Донецькій області підтримав апеляційні доводи відповідача в повному обсязі (том 1, а.с.222-226). Судова колегія рпозглянула та долучила до матеріалів справи даний відзив.
Указом Президента України №454/217 від 29.12.2017 р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" (набрання чинності 16.01.2018 р. з публікацією в Офіційному віснику України №5 за 2018р.) постановлено ліквідувати, у тому числі Харківський та Донецький апеляційні господарські суди та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові, що визначає Східний апеляційний господарський суд як суд апеляційної інстанції у розумінні ч.1 ст.25 Господарського процесуального кодексу України для справи №905/787/18.
Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди, що ліквідуються, припиняють здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлень голів новоутворених судів про початок роботи новоутворених судів.
03.10.2018 р., враховуючи Указ Президента України №295/2018 від 28.09.2018 р. "Про переведення суддів", повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду було оприлюднено в газеті "Голос України" №185 (6940), а отже Харківський та Донецький апеляційні господарські суди припинили здійснювати правосуддя.
Приписами ч.ч.5 та 7 ст.31 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Розпорядженням Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 р. "Про передачу судових справ до Східного та Північного апеляційних господарських судів", у зв'язку з припиненням діяльності з відправлення правосуддя Донецьким апеляційним господарським судом, доручено відділу документального забезпечення та контролю здійснити передачу судових справ, що перебували у провадженні Донецького апеляційного господарського суду до, зокрема, Східного апеляційного господарського суду (том 1, а.с.240)
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 р. у справі №905/546/18 та з урахуванням прийнятого в порядку ч.3 ст.32 Господарського процесуального кодексу України зборами суддів Східного апеляційного господарського суду рішення про персональний склад постійних колегій суддів сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий, суддя-доповідач Чернота Л.Ф. та судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О., що відповідає вимогам ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (том 2, а.с.1).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2018 р. прийнято апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Донецькій області, м.Маріуполь Донецької області до провадження Східного апеляційного господарського суду у складі судової колегії Чернота Л.Ф. (головуючий, суддя-доповідач), судді: Зубченко І.В., Радіонова О.О. Призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 21.11.2018 року о 14:00 год. (том 2, а.с. 2-5).
30.10.2018 р. на електронну адресу (том 2, а.с. 11-13), 05.11.2018 р. на поштову адресу (том 2, а.с. 22) від Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпро надійшло клопотання в якому останній просить у зв'язку із знаходженням робочого місця представника ПАТ «Укртелеком» Рябко Т.О. в м. Маріуполі, яке знаходиться на території проведення операції Об'єднаних сил та особливостями транспортного сполучення із м. Маріуполя до м. Харків, відповідно до ст. 197 ГПК України надати можливість представнику позивача приймати участь в судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.11.2018 р., керуючись ст.ст. 197, 234 Господарського процесуального кодексу України відмовлено Публічному акціонерному товариству Укртелеком, м. Київ в особі Дніпропетровської філії, м. Дніпро у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №905/546/18 (том 2, а.с. 18-19).
В судовому засіданні 21.11.2018 р. представник позивача заперечував проти вимог викладених в апеляційній скарзі, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив залишити рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 р. по справі №905/546/18 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 21.11.2018 р. не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали Східного апеляційного господарського суду з відміткою, «вручено за довіреністю», том 2, а.с. 17-21.
Відповідно до вимог ст. ст. 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
ПАТ "Укртелеком" здійснюючи свою діяльність у сфері телекомунікації, надає телекомунікаційні послуги.
Дніпропетровська філія ПАТ "Укртелеком" є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", що підтверджено Випискою з ЄДР та Положенням про Дніпропетровську філію Публічного акціонерного товариства "Укртелеком".
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є юридичною особою, здійснює діяльність у сфері проводового електрозв'язку ідентифікаційний код -21560766, зідно Статуту, затвердженого Загальними Зборами акціонерів ПАТ «Укртелеком». Протокол №16 від 27.04.2016 р.
Засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформації України від 27.12.1999 р. №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 року №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» у відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» №8 від 14.06.2011 р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозв'язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна , прав та обов'язків дочірнього підприємства «Утел» Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком».
Товариство за типом є Публічним, за організаційно-правовою формою - акціонерним товариством. Товариство створене без обмеження строку діяльності.
Дніпропетровська філія Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» - юридична особа, ідентифікаційний код 21560766. Положення про Дніпропетровську філію ПАТ «Укртелеком» затверджено рішенням Наглядової ради Публічного акціонерного товариства «Укртелеком». Протокол №382 від 13.10.2015 р.
Управління державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, УДСО при ГУМВС України в Донецькій області, ідентифікаційний код -08596860, є юридичною особою, яка здійснює діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
Управління поліції охорони в Донецькій області - ідентифікаційний код - 40109189 є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області. Принципом та ідеєю створення Управління є забезпечення публічної безпеки і порядку, боротьба зі злочинністю на а місцевому рівні шляхом охорони об'єктів, майна усіх форм власності, охорони фізичних осіб, запобігання та притягнення правопорушень у місцях несення служби, на підставі Наказу №48 від 06.11.2015 р. (том 1, а.с.41).
Із матеріалів справи вбачається, 21.09.2011р. між позивачем та Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області (третьою особою) був підписаний договір №3012 про надання послуг бізнес-мережі, згідно з умовами якого позивач надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги бізнес-мережі, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість, згідно п.1.1 договору.
Пунктом1.2 договору встановлено, що під бізнес-мережею розуміється система комплексного обслуговування бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Перелік та опис послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначається в окремих додаткових угодах до цього договору, що підписуються сторонами по кожному з видів замовлених послуг, згідно п.2.2 договору.
У подальшому, 21.09.2011р. між позивачем (оператор) та третьою особою (бізнес-абонент) укладено додаткову угоду №1 про надання у користування ліній/каналів зв'язку до договору №3012 від 21.09.2011р., за умовами якої оператор надає бізнес-абоненту в тимчасове платне користування лінії/каналів зв'язку, а бізнес-абонент сплачує вартість робіт з організації ліній/каналів та плату за надані послуги згідно з тарифами.
Відповідно до умов п.2.1 вищевказаної додаткової угоди вбачається, що не пізніше 10 робочих днів з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою оператор організовує лінії/канали зв'язку, які зазначаються в додатку №1.1, 1.2.
Додатком 1.1. до договору №3012 від 21.09.2011р. про надання у користування ліній безпосереднього зв'язку і каналів сторонами визначено назву послуг, кінцеві пункти, плату за включення та абонентну плату.
Додатком 1.2 до договору №3012 від 21.09.2011р. про надання у користування ліній/каналів зв'язку сторонами визначено технічні дані для договору.
У Додатку 1.3 до договору №3012 від 21.09.2011р. про надання у користування ліній/каналів зв'язку сторонами визначено розрахунок вартості послуг та постійну плату за канал.
Розділом 3 договору передбачено, що позивач зобов'язаний надавати замовлені послуги за встановленими показниками якості цілодобово 365 (366) днів на рік, в тому числі надавати бізнес-абоненту безоплатний доступ до телекомунікаційних мереж загального користування для виклику пожежної охорони міліції, швидкої допомоги, аварійної служби газу, служби допомоги за телефоном 101,102, 103, 104 та 112 відповідно, надати бізнес-абоненту н6еобхідні консультації з питань правильного використання замовлених послуг, при звернення бізнес-абонента стосовно порушення нормативного порядку надання послуг усувати пошкодження в строк, визначені чинним законодавством України, щодо окремих послуг строки усунення пошкоджень можуть бути конкретизовані у відповідних додаткових угодах до договору, вести достовірний облік обсягу та вартості наданих послуг за кожним видом окремо, інформувати бізнес-абонента про зміни в кодах напрямків, про введення або скасування пільг, а також про нові види послуг, які оператор може надавати бізнес-абоненту, забезпечити правильність застосування тарифів та своєчасне інформування бізнес-абонента про їх зміну в порядку, передбаченому умовами договору, у письмовій формі повідомляти бізнес-абонента про підвищення тарифів та послуг, не менше ніж за 7 днів до початку введення в дію нових тарифів, для надання послуг оператор має право встановлювати додаткове обладнання за адресою організації лінії зв'язку для бізнес-абонента, яке залишається власністю оператора, встановлення зазначеного обладнання оформляється відповідними актами.
Бізнес-абонент (третя особа) зобов'язана надати оператору копії документів, що засвідчують право власності чи користування приміщення, в якому встановлюються лінії зв'язку для надання послуг, копії свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтво про реєстрацію платника податків (якщо є), нести відповідальність за організацію та обслуговування кабельних споруд в межах власності мережі, проводити оплату послуг в порядку та терміни, визначені договором, використовувати кінцеві обладнання, яке має документ про підтвердження його відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, у випадку зміни обов'язкових реквізитів, припинення діяльності або банкрутства неплатоспроможності, передбачених в договорі, письмово інформувати оператора протягом 5 днів, у разі припинення надання послуг або виникнення перерв у наданні принаймні однієї з послуг відразу повідомити про це оператора за номерами, наведеними ми у відповідних додатках до цього договору та інше, згідно розділу 3 договору.
Відповідно до п.4.2 договору порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг за кредитною системою оплати.
У разі кредитної системи оплати бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться у національній валюті, згідно п.4.4.1 договору.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011 р.
Умовами п.8.2 договору сторони погодили, що у разі коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії договору не заявить про своє небажання надати продовжувати відносини, договір вважається продовженим на кожен наступний рік на таких самих умовах.
Суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку договору, дійшов висновку, що укладений договір за змістом спірних правовідносин та своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому спірні правовідносини регулюються відповідними нормами глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями частини 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором , згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України.
В силу положень статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Надалі, 01.01.2016 р. між позивачем, третьою особою та відповідачем підписано угоду про заміну сторони (том 1, а.с.20).
За змістом даної угоди третя особа передає, а відповідач набуває всіх прав та приймає на себе виконання всіх зобов'язань за договором №3012 від 21.09.2011 р. та визнається стороною по договору замість третьої особи.
Позивач надає свою згоду на заміну сторони у договорі.
Пунктом 6 угоди передбачено, що остання набуває чинності з дати підписання і діє протягом усього періоду чинності договору від 21.09.2011 р. №3012. На підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з лютого 2015р. включно.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що у зв'язку з наданням позивачем послуг електрозв'язку за період з лютого 2015р. по грудень 2015р. відповідно до рахунків-актів у відповідача виникло зобов'язання сплатити заборгованість в сумі 7318,73 грн.
Приписами статті 81 Цивільного кодексу України унормовано, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.
Юридична особа вважається створеною згідно із ст.87 Цивільного кодексу України з дня її державної реєстрації.
Управління поліції охорони в Донецькій області утворене відповідно до п.4 ст.3, ст.13, ч.1 ст.15, п.п.19, 20 ч.1 ст.23 Закону України Про Національну поліцію , наказом голови Національної поліції України від 06.11.2015р. №48 Про затвердження Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області.
07.11.2015 р. відбулась державна реєстрація створеного розпорядчим актом органу державної влади Управління поліції охорони в Донецькій області (відповідача).
Згідно Положення про Управління поліції охорони в Донецькій області останнє є територіальним органом Національної поліції, що здійснює свою діяльність за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, оперативно підпорядковуючись Департаменту поліції охорони. Управління поліції охорони в Донецькій області є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області, до основних видів діяльності якого відноситься охорона об'єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами; охорона на договірних засадах фізичних осіб та об'єктів права приватної і комунальної власності, здійснення технічних заходів охоронного призначення, технічний захист інформації, реагування на спрацювання технічних засобів охоронного призначення тощо.
Таким чином, внаслідок проведення 07.11.2015 р. державної реєстрації Управління поліції охорони в Донецькій області останнє стало здатним набувати цивільні права та відповідні обов'язки, бути суб'єктом цивільних відносин.
Як вищезазначено, 01.01.2016 р. між позивачем, третьою особою та відповідачем підписано угоду про заміну сторони, за змістом якої відповідач фактично замінив третю особу у зобов'язаннях, що виникли з договору про надання послуг електрозв'язку від 21.09.2011р. №3012. На підставі ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України сторони домовилися, що умови цієї угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли з лютого 2015 р. включно.
Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Тобто, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
У даному випадку, відповідачем угода про заміну сторони у зобов'язанні від 01.01.2016 р. не оспорювалась, доказів незаконності змісту угоди, недотримання форми, невідповідності волі та волевиявлення, наявності дефектів суб'єктного складу не надано.
Відтак, у зв'язку з укладанням сторонами угоди від 01.01.2016 р. до договору №3012 від 21.09.2011р. права та обов'язки, які існували у третьої особи за даним договором з лютого 2015 р. перейшли до відповідача.
За своєю правовою природою дана угода є угодою по заміну боржника у зобов'язанні відповідно до вимог ст. 520 ЦК України.
Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом, відповідно до частини 1 ст. 520 ЦК України.
В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача та третьої особи щодо визнання недійною зазначеної угоди, а відтак вона є дійсною, отже доводи відповідача не приймаються до уваги у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Посилання відповідача на відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про припинення Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області є необґрунтованими.
У даному випадку відбулась заміна сторони у зобов'язанні не внаслідок правонаступництва, а саме у зв'язку з досягненням всіма сторонами згоди на таку заміну сторони у зобов'язанні.
Відповідач, підписуючи дану угоду, погодився з набуттям прав та обов'язків третьої особи за договором №3012 від 21.09.2011р. починаючи з лютого 2015р.
Виходячи зі змісту наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором №3012 від 21.09.2011р. (том 1, а.с.21), наявні відомості про заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 7318,73 грн. за період 2015 року. При цьому, згідно розрахунку крім спірного періоду лютий 2015р. - грудень 2015р. позивачем також враховано заборгованість в сумі 1420,16 грн. станом на 01.01.2015р.
На підтвердження даних нарахувань позивачем до справи додано рахунки-акти від 28.02.2015 р., 31.03.2015 р., 30.04.2015 р., 31.05.2015 р., 30.06.2015 р., 31.07.2015 р., 31.08.2015 р., 30.09.2015 р., 31.10.2015 р., 30.11.2015 р., 31.12.2015 р. Відповідачем відомості, викладені у актах-рахунках, не спростовані.
Пунктом 72 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг у разі здійснення розрахунків за отримані телекомунікаційні послуги на умовах наступної оплати абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Вказані рахунки-акти виставляються (формуються) авторизованим програмним забезпеченням згідно вимог ст.24 Закону України Про телекомунікації щодо відповідності стандартам і технічним регламентам технічних засобів телекомунікацій. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється із Законом України Про підтвердження відповідності відповідно до вимог НКРЗІ.
Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, згідно ст.526 Цивільного кодексу України.
Як вже зазначалось, згідно п.4.4.1 договору у разі кредитної системи оплати бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
При цьому, враховуючи відсутність у відповідача прав та обов'язків за договором №3012 від 21.09.2011 р. до 31.01.2015 р., відсутні й відповідні правові підстави для виникнення у відповідача зобов'язання сплачувати надані послуги до цієї дати.
Дослідивши матеріали справи, келегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність обов'язку у відповідача сплатити вартість наданих позивачем послуг за період з лютого 2015 р. по грудень 2015 р.
Згідно розрахунку позивача за період з січня 2015 р. по грудень 2015 р. нараховано заборгованість в сумі 8407,20 грн. У графі 3 розрахунку містяться відомості щодо проведених оплат на суму 2508,63 грн.
В якості доказів сплати позивачу грошових коштів за договором №3012 від 21.09.2011р. третьою особою до матеріалів справи надано копії платіжних доручень.
Відповідно до п.1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., її вимоги поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу здійснюється, зокрема, за таким видом розрахункових документів як платіжне доручення.
За змістом п.1.30 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", п.1.4 Інструкції платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Однак, копії вищенаведених платіжних доручень не були взяті судом першої інстанції до уваги як докази сплати основного боргу по договору №3012 від 21.09.2011 р., оскільки, даними платіжними документами третьою особою сплачені послуги не за спірний період саме, з лютого 2015 р. по грудень 2015 р., який у даному випадку, є предметом розгляду справи.
Але, з копії платіжного доручення №9128 від 31.08.2015 р. (том 1, а.с. 119) вбачається сплата третьою особою на користь позивача грошових коштів за лютий 2015р. на суму 658,84 грн., тобто, за місяць, що входить до спірного періоду. В графі призначення платежу третьою особою було зазначено: Оплата за рахунком №1403090372030123.2.2015 від 28.02.2015р. за послуги зв'язку згідно договору №3012. Але, даний платіж щодо погашення заборгованості за лютий 2015 р. у розрахунку позивача не врахований.
Копія платіжного доручення №9129 від 31.08.2015р. (том 1, а.с.119), яке також додане третьою особою, судом першої інстанції обгрунтовано не враховано, оскільки даним платежем сплачено пеню, згідно договору №3012, а не основний борг.
Відповідач посилається на неотримання Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Донецькій області послуг від позивача у повному обсязі, внаслідок його знаходження та реєстрації до листопада 2014 р. в місті Донецьку, втрати частини майна внаслідок проведення антитерористичної операції.
Однак, третьою особою будь-яких доказів щодо звернення до позивача з вимогою про припинення договору, відмови від отримання послуг в період з липня 2014р. по листопад 2014р., наявності претензій щодо якості, обсягу наданих послуг до справи не надано.
В своїй апеляційній скарзі відповідач вказував про відсутність в нього зобов'язання зі сплати спірної заборгованості, внаслідок визнання даного боргу ліквідаційною комісією третьої особи та прийняття рішення від 26.02.2016р. №37 л/к про їх задоволення в порядку визначеному ч.4 ст.112 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи в цій частині, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному рішенні відсутні будь-які відомості щодо визнання кредиторських вимог позивача саме за договором №3012 від 21.09.2011р. Інших доказів в підтвердження викладених обставин відповідачем, третьою особою до матеріалів справи не надано. Таким чином, доводи апеляційної скарги з цього приводу спростовуються вищенаведеним та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Стосовно заявленої відповідачем (у відзиві на позовну заяву) про застосування позовної давності судова колегія зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, згідно ст. 256 Цивільного кодексу України.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки у відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України.
За змістом ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У зв'язку із тим, що позовна заява надіслана до господарського суду Донецької області 19.03.2018 р. (згідно поштового штампу на конверті) відсутнє порушень з боку позивача встановленого ст.257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене позов про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за надані послуги підлягає частковому задоволенню в сумі 7037,68 грн. за період з лютого 2015р. по грудень 2015р.
Пунктом 2, ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи висновки суду першої інстанції про часткову неправомірність позовних вимог, здійснивши перерахунок, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунок є правильним та арифметично вірним. Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляція в сумі 2085,66 грн. за період з лютого 2016 р. по лютий 2018р. та три проценти річних в сумі 446,60 грн. за період з 01.02.2016р. по 14.03.2018р.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, тому підстав для її задоволення не має, оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий суд постановив рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Витрати по сплаті судового збору за розподіляються відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 86, 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Управління поліції охорони в Донецькій області, м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 р. по справі №905/546/18 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2018 р. по справі №905/546/18 залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду через Східний апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
У судовому засіданні 21.11.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частину.
Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018 р.
Головуючий суддя Л.Ф. Чернота
Суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова