проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"19" листопада 2018 р. Справа № 922/4587/13
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: Мартюхіна Н.О.,
судді: Геза Т.Д., Плахов О.В.
при секретарі судового засідання: За участю представників сторін: від апелянта від кредиторів ліквідатор розглянувши апеляційну скаргу Єлфімовій Ю.О. не з'явились; не з'явились; арбітражний керуючий Кошовський С.В. - особисто; ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, м. Полтава (вх.№824 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області
від25.01.2018 року
у справі№922/4587/13 (суддя Усатий В.О.)
за заявою кредитора до боржника про Mramor LLP, Wales Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича, м. Харків банкрутство
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" про заміну заходів забезпечення позову; замінено заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року; накладено заборону відчуження на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 323,40 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,0409 га за адресою: АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_2; накладено заборону відчуження на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 213,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. та земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2, які належать Лісовій Олені Олександрівні.
Не погодившись з постановленою ухвалою, до Харківського апеляційного господарського суду звернулась Нікіфорова Ганна Олександрівна в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 про заміну заходів забезпечення позову і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про заміну заходів забезпечення позову.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, заявник посилається на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, та на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваному судовому акті, обставинам справи. Зазначає про помилковість висновку місцевого суду щодо наявності підстав для зміни заходів забезпечення позову з огляду на таке:
- місцевим судом при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано, що ТОВ "ОТП Факторинг" заявлено вимогу про накладення заборони на відчуження в межах розгляду заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 17.10.2016 року, проте власник зазначеного приміщення та земельної ділянки Бабич Данило Ігорович не є учасником даних правовідносин;
- встановивши на підставі інформаційної довідки від 03.01.2018 року, що спірне нерухоме майно було відчужене на підставі Договору дарування від 15.11.2017 року №2796 на користь малолітньої дитини, суд першої інстанції не врахував приписи ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей", що подальше відчуження житла, в якому мешкає дитина, без згоди органу опіки та піклування є неможливим; тобто, посилання суду на вірогідність відчуження малолітньою дитиною спірної нерухомості є безпідставним, зважаючи на те, що Бабич Данило Ігорович або інші особи позбавлені такої можливості без відповідного дозволу уповноважених з питань опіки та піклування державних органів;
- не досліджено та залишено без належної правової оцінки факт відсутності в матеріалах справи доказів, які б свідчили про намір малолітньої дитини - ОСОБА_2 або будь-яких інших осіб відчужувати спірне нерухоме майно протягом значного проміжку часу;
- необґрунтовано надано перевагу зазначеному у заяві ТОВ "ОТП Факторинг Україна" припущенню, щодо можливого відчуження спірного нерухомого майна, та не надано оцінки відсутності належних засобів доказування обґрунтувань причин такого звернення.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року та призначено розгляд апеляційної скарги на 16.07.2018 року об 11:00 год.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2018 року зупинено апеляційні провадження по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_1, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року та апеляційної скарги Бабича Дмитра Ігоровича на ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.05.2018 року до розгляду Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1., законного представника малолітнього ОСОБА_2., на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року та на ухвалу Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року, та повернення справи №922/4587/13 до Харківського апеляційного господарського суду.
Указом Президента від 29.12.2017 року №454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", крім іншого, ліквідовано Харківський апеляційний господарський суд та утворено Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області з місцезнаходженням у місті Харкові.
Указом Президента від 28.09.2018 року №295/2018 "Про переведення суддів" до новоутвореного Східного апеляційного господарського суду переведено суддів.
Повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду оприлюднено в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 року.
31.10.2018 року на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/4587/13 про банкрутство Фізичної особи-підприємця Бабича Ігоря Юрійовича.
Згідно витягу з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2018 року, для розгляду апеляційної скарги (вх. №824 Х/2) сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Мартюхіна Н.О. - головуючий суддя, судді Геза Т.Д., Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 року справу №922/4587/13 прийнято до свого провадження; поновлено апеляційне за апеляційною скаргою ОСОБА_1., яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року; розгляд апеляційної скарги призначено на 19.11.2018 об 10:45 год.
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 16.11.2018 року від ліквідатора ФОП ОСОБА_3., арбітражний керуючий Кошовський С.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Зазначив про обґрунтованість зміни заходів забезпечення вимог кредиторів з огляду на обставини поділу нерухомого майна - предмету іпотеки ТОВ "ОТП Факторинг Україна", на яке ухвалою про забезпечення вимог кредиторів від 13.12.2017 року накладено заборону на його відчуження. Зокрема, як стверджує ліквідатор, після продажу спірного майна воно було поділено на два нові об'єкти, та на них зареєстровано право власності. Після цього новий об'єкт нерухомості, що фактично утворився від поділу предмета іпотеки, перейшов у власність сина боржника - ОСОБА_2, що дає підстави стверджувати про наявність обґрунтованого сумніву у подальшому існуванні предмета спору у справі, яка знаходиться на розгляді місцевого суду, про повернення цього майна до ліквідаційної маси.
Враховуючі ці обставини, ліквідатор стверджує про наявність підстав припустити про явний намір боржника та інших осіб ускладнити повернення майна до ліквідаційної маси. Ліквідатор вказує про адекватність обраного заходу забезпечення, оскільки вимогою заявника є саме визнання недійним правочину щодо відчуження спірного майна, у випадку задоволення якої майно підлягатиме поверненню до ліквідаційної маси, а продаж нествореного майна на даному етапі створить ймовірність порушення прав майбутнього добросовісного набувача спірного майна.
У встановлений судом строк інші учасники справи не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу та не подали його до суду.
У судовому засіданні апеляційної інстанції, проведеному 19.11.2018 року, був присутній ліквідатор ФОП ОСОБА_3. - арбітражний керуючий Кошовський С.В., який заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві, просив суд залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 без змін.
Уповноважені представники апелянта (ОСОБА_1. в інтересах малолітнього ОСОБА_2.) та кредиторів у судове засідання апеляційної інстанції, призначене на 19.11.2018 року, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників апелянта та кердиторів, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, окрім іншого, про заміну заходів забезпечення позову.
Згідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги відзиву на неї, заслухавши пояснення присутнього ліквідатора, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, не оспорюється учасниками справи, та підтверджується матеріалами справи, дослідженими судом апеляційної інстанції:
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2013 року порушено провадження у справі №922/4587/13 про банкрутство ФОП Бабича Ігоря Юрійовича.
Постановою Господарського суду Харківської області від 10.12.2013 року визнано ФОП Бабича Ігоря Юрійовича банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
З 12.12.2017 року повноваження ліквідатора покладено на арбітражного керуючого Кошовського С.В.
12.12.2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання недійсним правочину, витребування майна та застосування наслідків недійсності правочину, в якій просило визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений 17.10.2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набокою Ю.В., за реєстровим №1886; витребувати у ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та застосувати наслідки недійсності правочину.
Одночасно ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подано заяву про забезпечення позову, в якій Товариство просило в якості забезпечення позову накласти арешт на житловий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у справі №922/4587/13, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 року, задоволено заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про забезпечення вимог кредиторів; накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1
При розгляді вищевказаної заяви про забезпечення вимог кредиторів у справі судами встановлені наступні обставини, які в силу вимог ч. 4 ст. 74 ГПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи:
19.03.2007 року між ЗАТ "ОТП Банк" (позикодавцем) та ОСОБА_3. (позичальником) укладений Кредитний договір №CNL-D00/018/2007, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 248950,00 дол. США на ремонт нерухомого майна, в забезпечення виконання якого між тими ж сторонами 19.03.2007 року укладений Договір іпотеки наступної черги.
Відповідно до п. 1.1 Договору іпотеки наступної черги від 19.03.2007 року за №CNL-D00/018/2007 для забезпечення повного і своєчасного виконання іпотекодавцем боргових зобов'язань, визначених у ст. 2 цього Договору, іпотекодавець (ОСОБА_3.) надає іпоткодержателю в іпотеку нерухоме майно, визначене у ст. 3 цього договору (предмет іпотеки).
Пунктом 3.1 цього договору встановлено, що предметом іпотеки є будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності.
Склад предмета іпотеки: житловий будинок, загальною площею 537,10 кв.м., житловою площею - 82,4 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на праві власності. Згідно з витягом №13873417, виданим КП ПБТІ "Інвентаризатор" 14.03.2007 року балансова вартість предмета іпотеки складає 1796000 грн. Іпотека земельної ділянки. Разом з іпотекою нерухомого майна, яке зазначено в п.3.1 цього Договору, в іпотеку надана земельна ділянка, на якій знаходяться зазначені будівлі та споруди. Земельна ділянка, загальною площею 0,0774 га, що знаходиться за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, та належить іпотекодавцю на підставі приватної власності, що підтверджується: державним актом на право власності на землю.
18.03.2011 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (фактором) та ПАТ "ОТП Банк" (клієнтом) укладений Договір про відступлення права вимоги, п.1.1. якого встановлено, що у зв'язку укладенням Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року між фактором та клієнтом, за яким клієнт передав фактору права вимоги за кредитними договорами, перелік яких міститься в додатку №1 до даного договору, укладеними між клієнтами та позичальниками клієнта, перелік яких міститься у додатку №1 до даного договору (боржники), що забезпечений іпотекою / заставою за договорами іпотеки/ договорами застави, перелік яких міститься в Додатку №1 до даного договору (зокрема, Договір іпотеки від 19.03.2007 року №CNL-DOO/018/2007), укладеними між клієнтом та боржниками/ третіми особами (зокрема з ОСОБА_3.).
19.03.2007 року до Державного реєстру обтяжень внесений запис №4652013, згідно з яким: вид обтяження: іпотека; підстави обтяження: іпотечний договір, ВЕК №203992-ВЕК №203995, 19.03.2007 року, приватний нотаріус Гризунова О.В. №1823; іпотекодержатель: ЗАТ "ОТП Банк"; іпотекодавець: Бабич Ігор Юрійович; змінено: 24.03.2011; тип зміни: зміна обтяження; підстави обтяження: іпотечний договір, ВЕК №203992-ВЕК №203995, 19.03.2007, приватний нотаріус Гризунова О.В. №1823 змінено на договір про відступлення права вимоги, 1677, 18.03.2011, Приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Бондар І.М.; об'єкт обтяження: додано земельна ділянка, адреса: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_3; іпотекодержатель: ЗАТ "ОТП Банк"; підстави: договір про відступлення права вимоги, 1677, 18.03.2011, Приватний нотаріус Дніпропетровського МНО Бондар І.М.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 14.06.2012 року провадження №2/1622/801/2012 задоволено позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна"; стягнуто з ОСОБА_3. на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за Кредитним договором від 19.03.2007 року №CNL-DOO/018/2007 у розмірі 1942259,83 грн., а також судові витрати у розмірі 1820 грн. Звернуто стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.03.2007 року №CNL-DOO/018/2007 на суму 1942259,83 грн. і судових витрат на суму 1820 грн., а всього на загальну суму 1944079,83 грн. на предмет іпотеки за Договором іпотеки наступної черги від 19.03.2007 року №РCNL-DOO/018/2007, що укладений з ОСОБА_3., з наданням позивачу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу будь-якій особі-покупцеві отримання коштів від продажу нерухомого майна відповідно до зазначеного договору іпотеки наступної черги, а саме: житлового будинку і земельної ділянки загальною площею 0,0774 га за адресою: Полтавська область, АДРЕСА_1, а також з наданням права отримання всіх необхідних документів для оформлення продажу цього нерухомого майна, витягів у ПП ПБТІ "Інвентаризатор", права підпису договорів купівлі-продажу цього нерухомого майна.
18.05.2015 року припинено іпотеку на підставі ухвали Господарського суду Харківської області від 25.11.2015 року, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна.
17.10.2016 року між ОСОБА_3 (продавцем) та ОСОБА_4 (покупцем) укладений Договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець через представника передає у власність покупця житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 приймає його та сплачує за нього обумовлену грошову суму.
Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5304700202016, виданим 10.10.2016 року Управлінням Держгеокадастру у м. Полтаві, Полтавської області, житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0774 га, кадастровий номер якої: НОМЕР_3, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору (присадибна ділянка) (п. 2 цього договору).
17.10.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності №17012607, за яким власником майна: житлової будівлі 537,1 кв.м, житловою площею - 82,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_4.
Також, 17.10.2016 року між тими ж сторонами укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки, п. 1.1 якого встановлено, що ОСОБА_3. через представника передає у власність ОСОБА_4. земельну ділянку площею 0,0774 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4. приймає її та сплачує за неї обумовлену грошову суму.
Пунктом 1.2 цього договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_4
17.10.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності №17013475, власником земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3, є ОСОБА_4.
24.10.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про те, що об'єкт знаходиться в процедурі поділу.
15.11.2017 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_3. і ОСОБА_1., які діють як законні представники сина ОСОБА_2. (обдарованого), укладений Договір дарування, п. 1 якого встановлено, що дарувальник безоплатно передала у власність ОСОБА_2., а останній прийняв від ОСОБА_4. як дарунок належний їй на праві приватної власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,0409 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На зазначеній земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ "А-2" загальною площею 323,4 кв.м, житловою площею 59,2 кв.м., огорожа №1, огорожа №2, стінка підпірна №3, стінка підпірна №4.
Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що цей житловий будинок належить на праві особистої приватної власності ОСОБА_4. на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Набокою Ю.В., 17.10.2016 року за реєстровим №1886.
15.11.2017 року відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 23392085.
Також, 15.11.2017 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_3. і ОСОБА_1., які діють як законні представники сина ОСОБА_2. (обдарованого), укладений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_4. безоплатно передає у власність ОСОБА_2., а ОСОБА_2. приймає від ОСОБА_4. як дарунок належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0409 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.
15.11.2017 року до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесений запис про право власності: №23392368, згідно якого власником земельної ділянки площею 0,0409 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 є ОСОБА_2. на підставі Договору дарування від 15.11.2017 року, реєстраційний №2798.
Судами при розгляді заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про забезпечення вимог кредиторів зроблено висновок, що майно, яке є предметом договору іпотеки наступної черги від 20.03.2007 року №PCNL-D00/018/2007, та з якого знятий арешт ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.08.2015 року у справі №922/4587/13 з підстав необхідності його реалізації у провадженні у справі про банкрутство, яке на даний час є предметом спору і перебуває в учасників провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3. та ОСОБА_4. (відповідачів), може бути відчужено втретє, або здійснено його поділ з метою неможливості виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
При цьому, задовольняючи означену заяву суди виходили з обґрунтованості доводів ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про забезпечення позову, оскільки із встановлених обставин вбачається очевидною небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам ТОВ "ОТП Факторинг Україна", захист яких може стати неможливим без прийняття вищезазначених заходів забезпечення позову, та для відновлення цих прав необхідні будуть значні зусилля та витрати. Адекватність вжитого заходу визнано відповідною вимогам, викладеним в заяві про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна у ОСОБА_4. (відповідачів).
24.01.2018 року до господарського суду першої інстанції від ТОП "ОТП Факторинг Україна" надійшла заява про заміну заходів забезпечення позову, в якому заявник з посиланням на відомості з деталізованої інформаційної довідки від 23.01.2018 року вказав про поділ предмета іпотеки, на який ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року у справі №922/4587/13 накладено заборону на відчуження, на два окремих об'єкта. Зокрема, як вказує заявник, ОСОБА_4. вчинила дії з поділу предмета іпотеки в результаті чого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 537,1 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0774 га, кадастровий номер НОМЕР_3 були поділені на два об'єкти нерухомості, а саме: 1) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 323,40 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0409 га за адресою: АДРЕСА_1; 2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площа 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2
В подальшому, саме з метою невиконання вимог господарського суду щодо заборони відчужувати майно та ускладнення повернення майна до складу ліквідаційної маси, ОСОБА_4. уклала договір дарування з сином боржника - Бабичем Данилом Ігоровичем, про що свідчить інформаційна довідка №111374633 від 23.01.2018 року, яку долучено до матеріалів справи.
Приймаючи до уваги очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам кредиторів, ТОВ "ОТП Факторинг України" просило суд першої інстанції замінити заходи забезпечення в частині накладення арешту на майно банкрута, а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 537,1 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0774 га, кадастровий номер НОМЕР_3, на інший, а саме:
1) В якості забезпечення позову накласти заборону відчуження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 323,40 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0409 га за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2;
2) В якості забезпечення позову накласти заборону відчуження на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площа 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4
Як вже зазначалось, ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 задоволено заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про заміну заходів забезпечення позову; замінено заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.12.2017 року; накладено заборону відчуження на вказане вище спірне нерухоме майно.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 25.01.2018 року, місцевий господарський суд виходив з того, що ухвала про забезпечення вимог кредиторів від 13.12.2017 року, якою накладено арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, є чинною. При цьому, суд встановив обставини здійснення особами дій, направлених на поділ вказаного іпотечного майна та його подальше відчуження без сплати коштів заставному кредитору, що завдає йому значної шкоди, а також порушує вимоги Закону про банкрутство в частині порядку реалізації майна банкрута та розподілу отриманих коштів. Зокрема, встановлено, що власник майна за спірним договором ОСОБА_4. вчинила дії з поділу іпотечного майна на два об'єкта нерухомості, які в подальшому, з метою невиконання вимог господарського суду в справі про банкрутство №922/4587/13 та ускладнення повернення іпотечного майна до ліквідаційної маси були нею даровані сину боржника - ОСОБА_2, який набув право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 323.40 кв.м., житловою площею 59.2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0409 га за адресою: АДРЕСА_1, який утворився в результаті поділку іпотечного майна ТОВ "ОТП Факторинг Україна", а житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213.7 кв.м., житловою площею 23.2 кв.м., та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 площа 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2, залишився у власності ОСОБА_4.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, переглянувши справу з урахуванням меж перегляду визначених у ст. 269 ГПК України, колегія Східного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
За змістом ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 18 Закону про банкрутство закріплено, що господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи про банкрутство чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
У відповідності до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Статтею 13 Конвенції регламентовано, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Отже, враховуючи вищенаведені вище приписи вітчизняного законодавства та висновки Європейського Суду з прав людини судова колегія вважає, що метою забезпечення позову є захист інтересів позивача (кредиторів та інших учасників у справі про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників у справі про банкрутство для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ст. 143 ГПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
По своїй суті заміна вжитого судом заходу забезпечення позову полягає в скасуванні такого заходу та вжиття іншого, передбаченого законом заходу, а відтак, при вирішенні відповідного питання слід в першу чергу з'ясовувати чи змінилися настільки обставини спірних правовідносин, які б зумовлювали необхідність скасування обраного судом заходу забезпечення позову до закінчення розгляду відповідного спору, та чи існують правові підстави, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
Досліджені судом апеляційної інстанції матеріали справи, а також обставини, встановлені в постанові Харківського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року, залишеній без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.07.2018 року, свідчать про наступне.
Так, ухвалою Господарського суду від 19.08.2015 року у справі №922/4587/13 зобов'язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В. скасувати заборону відчуження на нерухоме майно від 19.03.2007 року, накладену на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №1823 від 19.03.2007 року, укладеного між ОСОБА_3. та ЗАТ "ОТП Банк", та провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою; зобов'язано приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Гризунову О.В. скасувати заборону відчуження на нерухоме майно від 20.07.2006 року, накладену на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ПМНО Гризуновою О.В. за реєстровим №4295 від 20.07.2006 року, та провести державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою.
Зазначена ухвала місцевого господарського суду від 19.08.2015 року мотивована тим, що накладені арешти перешкоджають виконанню ліквідатором покладених на нього обов'язків, визначених ст.ст. 41, 44 Закону про банкрутство, в строки, передбачені статтею 37 Закону про банкрутство.
Також встановлено, що ОСОБА_3. поза межами ліквідаційної процедури, будучи обізнаним про зняття обтяжень з нерухомого майна, а саме: житлового будинка, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з порушенням щодо нього провадження у справі про банкрутство та за відсутності доказів погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна", укладає 17.10.2016 року з ОСОБА_4 (покупцем) Договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_3. через свого представника передає у власність ОСОБА_4. житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4. приймає його та сплачує за нього обумовлену грошову суму.
Пунктом 4 цього договору встановлено, що продаж житлового будинку за домовленістю сторін вчиняється за 1903390,00грн., які представник продавця одержала повністю від покупця до підписання цього договору (п. 4 Договору купівлі-продажу від 17.10.2016).
У п. 7 вказаного договору зазначено, що представник продавця доводить до відома покупця та всіх заінтересованих у тому осіб та гарантує наступне: житло, яке є предметом цього договору, на момент його укладення іншому не продано, не заставлено, в спорі і під забороною (арештом) не перебуває; прав щодо відчуження житла у третіх осіб немає тощо.
В той же час, як свідчать досліджені докази, поза межами ліквідаційної процедури ОСОБА_3. укладає з ОСОБА_4 Договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким передав у власність ОСОБА_4. земельну ділянку площею 0,0774 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_4. прийняла її та оплатила за неї обумовлену грошову суму.
Пунктом 5.1 цього Договору встановлено, що представник продавця заявляє та гарантує, що предмет цього договору до його укладення нікому не відчужений, в спорі та під заставою, в тому числі податковою, не перебуває, не є предметом спадкового договору та судового спору, правами третіх осіб не обтяжений, не внесений до статутного капіталу господарського товариства, будь-які інші обмеження щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітут тощо) відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою до ФОП ОСОБА_3., ОСОБА_2., в інтересах якого діють ОСОБА_3. та ОСОБА_1, та ОСОБА_4. про визнання недійсним правочину, витребування майна та застосування наслідків недійсності правочину, у якій просить визнати недійсним Договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_3, за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_4, посвідчений 17.10.2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Набокою Ю.В. за реєстровим номером №1886; витребувати у ОСОБА_2 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_3, та застосувати наслідки недійсності правочину.
Звертаючись до суду першої інстанції із вказаними вимогами, заявник вказав, що заборона на відчуження майна ФОП ОСОБА_3. знята для задоволення вимог заставного кредитора (ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), однак у листопаді 2017 року кредитору стало відомо про відчуження іпотечного майна поза межами процедури банкрутства та направлення грошових коштів на користь третіх осіб, а не іпотекодержателя. Заявник вважає, що реалізація майна банкрута відбулась в порушення вимог ст.ст. 23, 49 Закону про банкрутство, оскільки договори купівлі-продажу укладені поза ліквідаційною процедурою та без згоди іпотекодержателя.
Як вбачається з матеріалів справи, дійсно 24.10.2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме мано внесений запис про те, що об'єкт знаходиться в процедурі поділу.
15.11.2017 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_3. і ОСОБА_1., які діють як законні представники сина ОСОБА_2. (обдарованого), укладений Договір дарування, п. 1 якого встановлено, що дарувальник безоплатно передала у власність ОСОБА_2., а останній прийняв від ОСОБА_4. як дарунок належний їй на праві приватної власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок, що відчужується, розташований на земельній ділянці площею 0,0409 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). На зазначеній земельній ділянці розташовано: житловий будинок літ "А-2" загальною площею 323,4 кв.м., житловою площею 59.2 кв.м., огорожа №1, огорожа №2, стінка підпірна №3, стінка підпірна №4.
15.11.2017 року відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер запису про право власності: 23392085.
Водночас, 15.11.2017 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_3. і ОСОБА_1., які діють як законні представники сина ОСОБА_2. (обдарованого) укладений договір дарування, за умовами якого ОСОБА_4. безоплатно передає у власність ОСОБА_2., а ОСОБА_2. приймає від ОСОБА_4. як дарунок належну їй на праві приватної власності земельну ділянку площею 0,0409 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1.
15.11.2017 року до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесений запис про право власності: 23392368, згідно якого власником земельної ділянки площею 0,0409 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, є Бабич Данило Ігорович на підставі Договору дарування від 15.11.2017 року, реєстраційний №2798.
Враховуючи наведені обставини судом встановлено, що ОСОБА_3. відчужене нерухоме майно (яке є предметом іпотеки за Договором іпотеки наступної черги від 20.03.2007 роки №PCNL-D00/018/2007, який укладений між ним та ЗАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна"), та заборона на яке знята у зв'язку з визнанням ФОП ОСОБА_3. банкрутом та відкриттям ліквідаційної процедури) ОСОБА_4., яка в подальшому здійснює поділ цього майна та на підставі Договору дарування від 15.11.2017 року безоплатно передає у власність сину боржника (ОСОБА_3.) ОСОБА_2 частину вказаного майна.
Таким чином, за наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що дії боржника свідчать про ухилення ОСОБА_3. від виконання своїх зобов'язань перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
При розгляді заяви ТОВ "ОТП Факторинг України" про зміну заходів забезпечення позуву, надаючи правову оцінку спірним правовідносина на предмет наявності чи відсутності підстав для зміни заходів забезпечення позову, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала про забезпечення вимог кредиторів від 13.12.2017 року, якою накладено арешт на житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_1, є чинною. При цьому, судом встановлено здійснення особами дії з поділу предмета іпотеки, в результаті чого житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 537,1 кв.м. та земельна ділянка площею 0,0774 га, кадастровий номер НОМЕР_3 були поділені на два об'єкти нерухомості, а саме:
1) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 323,40 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, площа 0,0409 га за адресою: АДРЕСА_1;
2) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. та земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площа 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2
При цьому, судовою колегією враховується, що нерухоме майно, яке на даний час належить ОСОБА_4. та малолітньому ОСОБА_2. є саме іпотечним майном ТОВ "ОТП Факторинг Україна", оскільки з матеріалів справи, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що житловий будинок загальною площею 323,4 кв.м., житловою площею 59,2 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка: кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0409 га (власником яких є малолітні Бабич Данило Ігорович), а також житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 213,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м. та земельна ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2, площа 0,0365 га за адресою: АДРЕСА_2 (власником яких є ОСОБА_4) утворились в процесі поділу земельної ділянки, кадастровий НОМЕР_3, загальною площею 0,0774 та житлового будинку загальною площею 537,1 кв.м, житловою площею 82,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Враховуючи предмет та підстави позову, а також те, що з наданих ТОВ "ОТП Факторинг Україна" документів до заяви про зміну хаходів забезпечення позову вбачаться намір банкута ФОП ОСОБА_3., ОСОБА_4. та ОСОБА_1., яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2., здійснити поділ вказаного будинку та земельної ділянки, то колегія суддів дійшла висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, а тому задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні рішення суду при умові задоволення позовних вимог, невжиття заходів зміни забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів кредитора, за захистом яких він звернувся.
За таких обставин, судова колегія вважає вірним висновок місцевого суду про наявність підстав для зміни заходів забезпечення позову, оскільки є очевидною небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам кредитора ТОВ "ОТП Факторинг Україна", захист яких може стати неможливим без прийняття як заходів забезпечення позову, так і зміни цих заходів, та для відновлення цих прав необхідні будуть значні зусилля та витрати. Адекватність вжитого заходу відповідає вимогам, викладеним в заяві про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, застосування наслідків недійсності правочину та витребування майна у ОСОБА_4. та ОСОБА_2.
Судова колегія не може прийняти до уваги аргументи скаржника про неможливість накладення заборони відчуження на спірну нерухомість, власником якої являється особа, яка не є учасником даних правовідносин, з огляду на настпне.
По-перше: як вбачається із змісту заяви ТОВ "ОТП Факторинг України" про визнання недійсним правочину, витребування майна та застосування наслідків недійнсоті правочину, яка подавалась до суду першої інстанції, в ній, крім інших, також заявлено вимогу й до ОСОБА_2 (в інтересах якого діють ОСОБА_3. та ОСОБА_1) та до ОСОБА_4. Тобто, заяву пред'явлено в межах справи про банкрутство в тому числі до ОСОБА_2 та Лісової Олени Олександрівни, як до осіб, на користь яких було відчужено майно банкрута.
По-друге, положеннями п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов, крім іншого, забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Таким чином, вищенаведеним положенням чинного процесуального законодавства передбачено можливість накладення арешту (заборони відчуження) на нерухоме майно, яке знаходиться у інших осіб.
За таких обставин доводи апелянта щодо неможливості накладення арешту на майно, яке на даний час належить ОСОБА_2 не приймаються у якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Щодо доводів апелянта про неврахування місцевим судом ч. 4 ст. 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей", якою передбачено необхідність попереднього дозволу органів опіки та піклування для вчинення малолітньою особо правочинів щодо нерухомого майна, судова колегія зазначає, що вказане вище правове положення та обставини справи щодо відчуження нерухомого майна ФОП ОСОБА_3. не виключають можливість отримання такої згоди від органу опіки та піклування і не свідчать про відсутність можливості у малолітнього ОСОБА_2. (в інтересах якого діють ОСОБА_3. та ОСОБА_1) вкотре відчужувати це майно на користь інших осіб, що, в свою чергу, буде спрямоване на утруднення виконання рішення в частині повернення нерухомого майна у разі задоволення позову.
Також не приймаються до уваги доводи заявника апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження передумов ОСОБА_2 відчужувати спірне майно, оскільки обставини продажу цього майна ОСОБА_3 в процедурі банкрутства без сплати коштів заставному кредитору ТОВ "ОТП Факторинг України", що завдає йому (кредитору) значної шкоди, а також порушує вимоги Закону про банкрутство в частині порядку реалізації майна банкрута та розподілу отриманих коштів, та подальший поділ ОСОБА_4 цього майна з даруванням його частини ОСОБА_2, і є тією обставиною, яка свідчить про намір утруднення виконання рішення, з якими чинне законодавство пов'язує можливість вибору іншого заходу забезпечення позову.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1., яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2. задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2, на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.01.2018 року у справі №922/4587/13 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Т.Д. Геза
Суддя О.В. Плахов
(У судовому засіданні 19.11.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 26.11.2018 року).