вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"20" листопада 2018 р. Справа№ 910/2627/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Мартюк А.І.
Буравльова С.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Власенко А.В. - представник за довіреністю № 4209-01-8 від 24.07.2018
від інших учасників судового процесу: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду міста Києва, ухваленого 17.07.2018, повний текст якого складений та підписаний 27.07.2018,
у справі № 910/2627/18 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Черкаської міської ради
до Міністерства фінансів України
третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департамент соціальної політики Черкаської міської ради
третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна казначейська служба України
про відшкодування 926 224,22 грн.
Позов заявлено про стягнення з відповідача в порядку регресу шкоди в сумі 926 224,22 грн., яка складається з заборгованості по телекомунікаційним послугам, які надавались пільговим категоріям населення, в розмірі 912 536,18 грн. та 13 688,04 грн. судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю права на регресну вимогу до відповідача як особи, що завдала збитків територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради, а сума збитків є сумою, яку присуджено до стягнення з позивача у справі № 925/1375/16 та яка становить вартість телекомунікаційних послуг, наданих пільговим категоріям громадян, фінансування яких мало проводитись за рахунок державного бюджету (912 536,18 грн.), та сумою судових витрат, пов'язаних з розглядом справи № 925/1375/16 (13 688,04 грн.).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2018, повний текст якого складений та підписаний 27.07.2018, у справі № 910/2627/18 відмовлено в позові повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що:
- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, згідно приписів ст. 56 Конституції України та ст. 1173 ЦК України потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) розміру шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та шкодою, довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України, а відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду;
- необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою;
- в той же час, неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди, проте доказів наявності рішення суду щодо визнання неправомірними дій відповідача з приводу перерозподілу обсягу субвенцій з державного бюджету позивачем суду не надано, факт неправомірності (незаконності) дій відповідача, які призвели до завдання заявленої до стягнення шкоди, у передбаченому законом порядку (ухвалою, рішенням, постановою, вироком суду) не підтверджений;
- отже, матеріали справи не містять та позивачем суду не надано доказів того, що відповідач прийняв незаконне рішення, вчинив незаконну дію чи проявив незаконну бездіяльність.
Крім того, суд першої інстанції зазначив про те, що відшкодування витрат за надані пільгові послуги повинно здійснюватися місцевими органами виконавчої влади за рахунок і у межах надходження субвенції з державного бюджету.
Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оспорюване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також із порушенням норм процесуального права або неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що:
- протиправність поведінки відповідача полягає в тому, що він проігнорував звернення Черкаської обласної державної адміністрації та Міністерства соціальної політики України стосовно виділення Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради коштів для погашення заборгованості за рішенням суду та не виконав своїх зобов'язань щодо забезпечення підготовки додаткового проекту протокольного рішення Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до затверджених порядків використання коштів державного бюджету з метою збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону, що спричинило територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради збитки у заявленій до стягнення сумі, в той час як позивач вживав всіх необхідних дій щодо виділення коштів, а відтак, доведеним є наявність всіх елементів, необхідних для притягнення відповідача до такої відповідальності, як відшкодування шкоди в порядку регресу;
- судом першої інстанції при вирішення спору сторін по суті не з'ясовано той факт, що рішення суду у цій справі стосується повноважень особи, яка не була залучено до участі у справі, а саме - Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, чим порушено його права, адже він був позбавлений процесуального права прийняти участь в судовому засіданні та надати пояснення і відповідні докази щодо того, чи виділялись додаткові кошти з Державного бюджету України обласним та місцевим бюджетам Черкаської області, чи перераховувались зазначені кошти до міського бюджету м. Черкаси, чи ці кошти були виділені тільки для обласного бюджету Черкаської області та в якому обсязі;
- твердження суду про те, у спірному випадку неправомірність рішення, дій або бездіяльності органу державної влади має підтверджуватись відповідним рішенням суду, яке буде мати преюдиційне значення для справи про відшкодування шкоди, не відповідають дійсності, адже в даному випадку предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості в порядку регресу, а не оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2018 справа № 910/2627/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Ткаченко Б.О. (головуючий), судді Зеленін В.О., Зубець Л.П.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 у справі № 910/2627/18 апеляційну скаргу залишено без руху, скаржнику надано строк до 21.09.2018 для усунення недоліків апеляційної скарги, попереджено скаржника, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.
21.09.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів суду від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду, до якої, на виконання вимог ухвали суду від 03.09.2018 про усунення недоліків апеляційної скарги, додано належні докази сплати судового збору у розмірі 20 840,04 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги задоволено, поновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, призначено справу до розгляду на 24.10.2018, учасникам справи встановлено строк для подання відзивів заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті «Голос України» № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 № 475, за актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 910/2627/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 справа № 910/2627/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І.
19.10.2018 від відповідача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на ті, саме обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме на те, що позивачем не надано доказів того, що відповідач прийняв незаконне рішення, вчинив незаконну дію чи проявив незаконну бездіяльність, та на те що відшкодування витрат за надані пільгові послуги повинно здійснюватися місцевими органами виконавчої влади за рахунок і у межах надходження субвенції з державного бюджету, а тому, вимоги позивача є безпідставними.
Ухвалою колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Буравльов С.І., Мартюк А.І. від 23.10.2018:
- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18;
- засідання суду призначено на 20.11.2018 о 14-00;
- встановлено строк для пояснень, клопотань, заперечень - до 06.11.2018;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- учасників процесу повідомлено, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
23.10.2018 від третьої особи 1 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли пояснення, в яких вказана особа просить апеляційну скаргу задовольнити та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з посиланням на те що саме невиконання державною своїх зобов'язань щодо забезпечення місцевого бюджету шляхом передачі з державного бюджету необхідних коштів до відповідного місцевого бюджету у вигляді субвенцій на надання пільг з послуг зв'язку спричинили територіальній громаді м. Черкас в особі Черкаської обласної ради спірні збитки.
19.11.2018 від третьої особи 1 на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому третя особа 1, з посиланням на неможливість представника взяти участь в судовому засіданні, просить розглядати справу без участі представника третьої особи 1 та задовольнити апеляційну скаргу.
Станом на 20.11.2018 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідач та треті особи представників в жодне судове засідання не направили, відповідач та третя особа 2 про причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача та третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.
Під час розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
01.01.2015 ПАТ «Укртелеком» в особі Черкаської філії ПАТ «Укртелеком» та Департамент соціальної політики Черкаської міської ради (далі Департамент) укладено договір № 71і200-06-64 (а.с. 14-16), за умовами якого Укртелеком надає відповідні пільги особам, на яких поширюється чинність Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з п. 1.2. вказаного договору Департамент здійснює розрахунки з ПАТ «Укртелеком», який надає пільги з послуг зв'язку згідно з порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМУ №256 від 04.03.2002 зі змінами.
Відповідно до п. 2.1. договору фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку визначається відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, провадиться за рахунок субвенції, передбаченої державним бюджетом на 2015 рік, у межах обсягів, затверджених на зазначені цілі, після отримання місцевим бюджетом суми субвенцій та її перерахування на рахунок Департаменту, відкритого у Державній казначейській службі для здійснення видатків.
З огляду на нездійснення з ПАТ «Укртелеком» розрахунків за вказаним вище договором у повному обсязі, останнє завернулось до суду з позовом про стягнення з Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради заборгованості за договором № 71і200-06-04 від 01.01.2015 в сумі 912 536,18 грн.
За наслідками розгляду вказаного позову, рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.01.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2017 року, по справі № 925/1375/16 позов задоволено: до стягнення з Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Черкаської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» присуджено 912 536,18 грн. заборгованості та 13 688,04 грн. судових витрат.
З огляду на зазначене, 04.04.2017 Департамент звернувся до Міністерства соціальної політики України із листом № 1998/28-05/10 щодо виділення коштів (а.с. 19), в якому просив сприяти у виділенні коштів для погашення заборгованості перед ПАТ «Укртелеком» відповідно до рішення суду.
25.04.2017 на адресу Департаменту надійшов лист Міністерства соціальної політики України № 7377/0/2-17/20 від 07.04.2017 (а.с. 24), адресований Міністерству фінансів України та Департаменту, в якому Міністерство соціальної політики України просило Міністерство фінансів України розглянути можливість щодо виділення коштів для погашення заборгованості перед ПАТ «Укртелеком» за рішенням суду.
Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області до Департаменту направлено вимогу № 776/4- 21 від 14.04.2017 щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення (а.с. 23).
Рішенням Черкаської міської ради № 2-1995 від 12.05.2017 «Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2017-2020 роки» (а.с. 40-42) затверджено відповідну Програму та перелік заходів щодо погашення департаментом соціальної політики Черкаської міської ради заборгованості за судовими рішеннями про стягнення коштів із міського бюджету, боржниками по яких є виконавчі органи міської ради, бюджетні установи, заклади, організації та одержувачі бюджетних коштів, та оплату судового збору, виконавчого збору за примусове виконання рішення суду, штрафів, додаткових витрат, які виникли внаслідок несвоєчасного виконання чи невиконання рішення суду.
Управлінням Державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області проведено безспірне списання коштів з рахунку департаменту № 35414090079620, КГІКВК 1518600 «Інші видатки», по коду економічної класифікації видатків бюджету КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» в сумі 13 688,04 грн. судових витрат (меморіальний ордер № 1 від 28.08.2017) та по коду економічної класифікації видатків бюджету КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню» в сумі 912 536,18 грн. - за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення у 2015 році (меморіальний ордер № 2 від 28.08.2017) (а.с. 20)
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що заборгованість по телекомунікаційним послугам, які надавались пільговим категоріям населення, в розмірі 912 536,18 грн. виникла в зв'язку з тим, що держава не забезпечила збалансування місцевого бюджету шляхом передачі необхідних коштів у вигляді субвенцій на оплату телекомунікаційних послуг, які надавались пільговим категоріям населення, та відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», у розподілі видатків Державного бюджету України на відповідний рік така субвенція не була передбачена, а відтак, територіальній громаді м. Черкаси в особі Черкаської міської ради завдано збитки в розмірі 926 224,22 грн. (912 536,18 грн. - заборгованість за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення у 2015 році та 13 688,04 грн. - судових витрат), які згідно із приписів ст. 1173, ч. 1 ст. 1191 ЦК України, ст. 228 ГК України, мають бути відшкодовані відповідачем в порядку регресу.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
За змістом частини 2 статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є заподіяння майнової шкоди.
Відповідно до частини 1 статті ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.
Згідно із п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 ГК України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Стаття 56 Конституції України встановлює, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з приписами ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).
Отже, відповідальність за шкоду, завдану органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, настає незалежно від вини цих органів.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є неправомірні дії (бездіяльність) цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, в той час як відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
При цьому, довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 по справі №916/336/17.
За таких обставин, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є факти неправомірних дій цього державного органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Факт неправомірності дій органу державної влади має бути встановлений у встановленому чинним законодавством порядку, а саме, підтверджений відповідним судовим рішенням, яке буде мати преюдиційне значення для цієї справи про відшкодування шкоди.
Відповідно до частин 1, 3 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в п. 7 КАС України, відповідно до якого - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За Конституцією України, систему органів державної влади складають орган законодавчої влади, органи виконавчої влади та органи судової влади.
Згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 20.08.2014, Міністерство фінансів України (Мінфін) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади є суб'єктом владних повноважень, будь-які рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені саме до адміністративного суду.
Доказів наявності рішення суду щодо визнання неправомірними дій відповідача з приводу перерозподілу обсягу субвенцій з державного бюджету позивачем суду не надано, в той час як, з огляду на приписи чинного законодавства, вказані обставини при розгляді цієї справи вирішені бути не можуть.
Викладеним вище спростовуються посилання позивача на те, що у правовідносинах сторін не є необхідним встановлення неправомірності рішення, дій або бездіяльності органу відповідача.
Позивачем належними та допустимими доказами, якими в даному випадку є відповідне судове рішення, не доведений факт неправомірності дії/бездіяльності відповідача, а відтак, фактично, не доведено наявність всіх необхідних елементів для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача шкоди в сумі 926 224,22 грн.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що судом першої інстанції при вирішення спору сторін по суті не з'ясовано той факт, що рішення суду у цій справі стосується повноважень особи, яка не була залучено до участі у справі, а саме - Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, чим порушено його права, адже за приписами ст. 50 ГПК України, єдиною підставою для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що рішення у справі може вплинути на її права або обов'язки щодо однієї із сторін, проте позивачем не доведено, як саме рішення у цій справі може вплинути на права або обов'язки Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації щодо однієї із сторін спору, в той час як позивач не був позбавлений права отримати у вказаної особи відповідні пояснення і докази щодо того, чи виділялись додаткові кошти з Державного бюджету України обласним та місцевим бюджетам Черкаської області, чи перераховувались зазначені кошти до міського бюджету м. Черкаси, чи ці кошти були виділені тільки для обласного бюджету Черкаської області та в якому обсязі, або, у випадку неможливості отримати вказані пояснення та докази самостійно, звернутися до суду з відповідним клопотанням про їх витребування.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Черкаської міської ради задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Черкаської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 у справі № 910/2627/18 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/2627/18.
Повний текст постанови складено: 26.11.2018
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді А.І. Мартюк
С.І. Буравльов