вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua
"20" листопада 2018 р. Справа№ 911/395/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Кулаков В.В. - адвокат
від відповідача: Коненко О.С. - адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»
на рішення Господарського суду Київської області, ухваленого 25.06.2018, повний текст якого складений 26.07.2018
у справі № 911/395/18 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Приватного підприємства «Фірма Каре»
до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго»
про визнання недійсним рішення
Позов заявлено про визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» по розгляду Акту № К 036507 від 06.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 173 від 23.11.2017.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.06.2018, повний текст якого складений 26.07.2018, у справі № 911/395/18 позовні вимоги задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, в порушення імперативних приписів п. 6.20 ПКЕЕ, спосіб обрахунку недооблікованої електричної енергії саме у вигляді розрахунку електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання енергії, а також розрахунковий період, який визначає середньодобовий обсяг споживання енергії (з 06.11.2017 по 13.11.2017), відповідачем визначено в односторонньому порядку.
Суд першої інстанції виходив з того, що:
- у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача, що має місце у даному спорі, обсяг електричної енергії визначається за згодою сторін на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розраховується постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, тобто визначається за одним із способів, наведених у п. 6.20 ПКЕЕ, який обирається за взаємною згодою сторін, а при розрахунку середньодобового обсягу постачання електричної енергії, розрахунковий період також обирається за згодою сторін;
- обсяг необлікованої енергії відповідачем розраховано за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, період порушення розрахункового обліку визначено з дня останньої проведеної технічної перевірки засобу обліку (12.09.2017) і по день, коли було зафіксовано порушення (06.11.2017), а розрахунковий період для визначення середньодобового обсягу споживання визначено по новому лічильнику за період з 06.11.2017 по 13.11.2017 у розмірі 147,3 кВт;
- в порушення наведених нормативних приписів, матеріали справи не містять доказів досягнення згоди між сторонами як щодо способу нарахування недооблікованої електричної енергії, так і щодо розрахункового періоду визначення середньодобового обсягу постачання енергії;
- посилання ж відповідача на те, що під час засідання комісії з розгляду акту про порушення №К036507 від 06.11.2017 позивачем в особі представника ОСОБА_4 було погоджено проведення донарахування необлікованої електроенергії з дати останнього технічного огляду - 12.09.2017, спростовуються наданою суду посадовою інструкцією фінансового директора ПП «Фірма Каре», а також поясненнями самого ОСОБА_4 про те, що у нього відсутні повноваження на представлення інтересів підприємства перед ПАТ «Київобленерго»;
- доводи відповідача стосовно того, що позивачем в особі представника ОСОБА_4 погоджено розрахунковий період для визначення середньодобового обсягу постачання електроенергії по новому лічильнику - з 06.11.2017 по 13.11.2017, визнаються неспроможними, позаяк протокол №173 від 23.11.2017, яким оформлено спірне рішення відповідача, не містить відомостей щодо періоду середньодобового обсягу споживання електричної енергії;
- посилання відповідача на визнання позивачем як результатів спірного засідання комісії, так і суми недооблікованої енергії у вигляді оплати ним рахунку-фактури №8728557235 на суму 8 540,00 грн. оцінюються судом критично з огляду на встановлений пунктом 6.20 ПКЕЕ порядок визначення обсягу електричної енергії у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2018 у справі № 911/395/18.
В апеляційній скарзі відповідач зазначив про те, що, приймаючи оспорюване рішення, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи,висновки, викладені у рішення суду першої інстанції, не відповідають дійсним обставинам справи.
В обґрунтування вказаної позиції позивач послався на те, що висновок суду про те, що спосіб обрахунку недооблікованої електричної енергії відповідачем визначено в односторонньому порядку, є безпідставним, адже при розгляді Акту № К 036507 від 06.11.2017 про порушення Правил користування електроенергією, оформленого протоколом № 173 від 23.11.2017, був присутній представник позивача - фінансовий директор ОСОБА_4, який допустив представників відповідача для проведення спірної перевірки, тому у останніх не було підстав сумніватися у наявності у нього повноважень представляти інтереси позивача, в той час як керівник позивача ОСОБА_5 до відповідача ні особисто, ні з листом щодо самовільних дій вказаної особи не звертався, а отримавши відповідний акт про порушення правил був обізнаний, що на комісії був присутній саме ОСОБА_4
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2018 справа № 911/395/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Тищенко А.І. (головуючий), судді Яковлєв М.Л., Чорна Л.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2018 у справі № 911/395/18 поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, справу призначено до розгляду на 11.10.2018, встановлено строк Приватному підприємству «Фірма Каре» для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання даної ухвали.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
25.06.2018 на виконання Указу Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах», яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
03.10.2018 в газеті «Голос України» № 185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.
Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації від 20.09.2018 № 475, за актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу № 911/395/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2018 справа № 911/395/18 передана на розгляд колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І.
Ухвалою колегії суддів у складі: Калатай Н.Ф. (головуючий), судді Зубець Л.П., Мартюк А.І. від 25.10.2018:
- прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2018 у справі № 911/395/18;
- засідання суду призначено на 20.11.2018 о 14-40;
- встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 08.11.2018;
- учасникам процесу роз'яснено, що відповідно до приписів ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1); заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2);
- учасникам судового процесу повідомлено, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги.
Станом на 23.10.2018 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та інших клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
28.01.2009 позивач як споживач та Закрите акціонерне товариство «А.Е.С Київобленерго» в особі Фастівського районного підрозділу ЗАТ «А.Е.С Київобленерго», правонаступником якого є відповідач, як постачальник уклали договір про постачання електричної енергії № 0490 (далі Договір) (а.с. 11-20), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 10 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.
У розділі 2 Договору сторонами погоджено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.
06.11.2017 Фастівським районним підрозділом відповідача на об'єкті, що належить позивачу, за адресою: м. Фастів, вул. А. Шептицького, ТП 403, у присутності представника позивача, було проведено технічну перевірку розрахункового засобу обліку електричної енергії НІК 2303 АПЗТ заводський №0187828 на вихідних клемах лічильника пофазно та встановлено, що електрична енергія по фазі «В» не враховується електролічильником.
За результатами проведеної перевірки складено акт про порушення № К036507 від 06.11.2017 (а.с. 9-10), в якому зазначено, що засіб обліку вийшов з ладу не з вини споживача. Вказаний акт підписано представниками обох сторін без зауважень чи заперечень.
06.11.2017, у зв'язку з виявленими порушеннями в роботі засобу обліку, працівниками Фастівського РП ПАТ «Київобленерго» старий засіб обліку було демонтовано та поміщено в сейф пакет №UA00062265 і того ж дня встановлено новий (працюючий) засіб обліку НІК 2301 АП2В №8122293, який був опломбований та переданий на відповідальне зберігання позивачу, що підтверджується підписами сторін на акті № 201682 від 06.11.2017 (а.с. 108).
Зі змісту вказаних актів слідує, що вони були складені за участю представника позивача - ОСОБА_4, посадове становище якого зазначено як директор (вказана особа є фінансовим директором - примітка суду), який і підписав їх як представник споживача, в той час як матеріли справи не місять доказів заперечення керівника позивача ОСОБА_5 проти наявності у ОСОБА_4 повноважень на підписання зазначених актів.
23.11.2017 на підставі акту про порушення К036507 від 06.11.2017 уповноваженими представниками постачальника електричної енергії проведено засідання комісії з розгляду актів порушень, на якому прийнято рішення, оформлене Протоколом № 173 засідання комісії по розгляду акту № К036507 від 06.11.2017, про порушення Правил користування електроенергією у споживача (далі Рішення) (а.с. 7), на якому виявлене порушення кваліфіковано як без вини споживача, вчинене відкритим способом, та вирішено здійснити розрахунок недоврахованої електричної енергії по п. 6.20 ПКЕЕ за період 55 днів з 12.09.2017 по 06.11.2017 по новому встановленому лічильнику по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.
Зі змісту вказаного протоколу слідує, що розгляд акту про порушення № К036507 від 06.11.2017 комісією відповідача здійснювався в присутності представника (позивача) споживача електричної енергії - ОСОБА_4, який з прийнятим рішенням комісії погодився.
Позивач направив відповідачу лист № 116 від 05.12.2017 (а.с. 35), який був останнім отриманий 07.12.2017, в якому позивач висловив своє заперечення щодо періоду нарахування недооблікованої енергії з 12.09.2017 та вказав, що всі розрахунки між сторонами мають проводитись тільки згідно даних показників лічильників без застосування розрахункового методу обліку спожитої електричної енергії. Водночас у вказаному листі позивач не заперечив, що засідання комісії відбулось саме за участю представника споживача.
На вказаний лист відповідач відповів листом № 35 від 04.01.2018 (а.с. 21), в якому зазначив про те, що:
- на засіданні комісії був присутній представник споживача, який з рішенням комісії погодився;
- за таких обставин, позивачу направлено рахунок-фактуру № 872855735 за листопад 2017 року по Акту порушення ПКЕЕ № К036507 від 06.11.2017 на суму 8 540,02 грн.;
- відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ, споживач має право оскаржити таке рішення до суду, що зупиняє обов'язок по оплаті виставлених рахунків до вирішення спірних питань в судовому порядку, проте, оскільки станом на 04.01.2018 до відповідача не надходила інформація про оскарження позивачем рішення комісії до суду, нарахована сума заборгованості у розмірі 8 540,02 грн. підлягає оплаті.
Рахунок-фактуру №8728557235 на суму 8 540,00 грн. позивач оплатив, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку відповідача (а.с. 61) та копією платіжного доручення № 7 від 09.01.2018 (а.с. 37) та сторонами не заперечується, проте позивач зазначає про те, що вказана оплата ним була здійснена виключно з метою недопущення відключення підприємства від електропостачання, і не є погодженням останнього з сумою проведеного відповідачем донарахування необлікованої електроенергії.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилається на те, що Рішення комісії є неправомірним, оскільки в супереч вимог п. 6.20 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за N 417/1442, які діяли станом на дату виникнення спірних правовідносин (далі Правила), розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, та, відповідно, обсяг недоврахованої енергії, визначено відповідачем за відсутністю згоди позивача, а сам протокол №173 від 23.11.2017 від імені позивача підписаний не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_4, як фінансовий директор позивача не наділений повноваженнями на представлення інтересів підприємства під час засідання комісії ПАТ «Київобленерго» та на підписання протоколів за результатами таких засідань, та просить суд визнати недійсним рішення комісії Фастівського РП по розгляду акта №К036507 від 06.11.2017, оформлене протоколом №173 від 23.11.2017.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на його необґрунтованість, оскільки позивачем в особі представника ОСОБА_4 було погоджено проведення донарахування необлікованої електроенергії з дати останнього технічного огляду, а також погоджено, що розрахунковий період, який враховується для визначення середньодобового обсягу постачання електроенергії визначається по новому лічильнику за період з 06.11.2017 по 13.11.2017 і становить 147,3 кВт, відтак, оскаржуване рішення комісії прийнято у відповідності до вимог п.п. 6.20, 6.42 Правил, що свідчить про відсутність підстав для його недійсності.
Обргрунтовуючи період донарахування необлікованої електроенергії, відповідач посилається на те, що, оскільки встановити точну дату, коли по фазі «В» електролічильник перестав обліковувати електричну енергію, неможливо, адже це могло статися як 12.09.2017 о 22:00, так і 05.11.2017 о 09:00, доцільним є проведення такого розрахунку саме з дати, коли справність засобу обліку була достеменно встановлена, тобто з дати останнього технічного огляду - 12.09.2017.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив, що колегія суддів вважає вірним з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та «Про електроенергетику».
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 277 ГК України, абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду. Правила користування енергією, якщо інше не передбачено законом, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Взаємовідносини, які виникали в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) до 14.03.2018 були урегульовані Правилами, дія яких поширювалась на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 6.41 Правил встановлено наступне:
- у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень;
- в акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень;
- акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві;
- акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача;
- у разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації);
- споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання;
- акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Згідно п. 6.42 Правил:
- на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків;
- комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії;
- споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії;
- рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків;
- споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.
Пунктом 6.20 Правил встановлено, що:
- у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду;
- датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку);
- за день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку.
- розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін;
- у разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.
Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача, що має місце у даному спорі, обсяг електричної енергії визначається за згодою сторін на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розраховується постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, тобто визначається за одним із способів, наведених у п. 6.20 Правил, який обирається за взаємною згодою сторін.
При цьому, при розрахунку середньодобового обсягу постачання електричної енергії, розрахунковий період також обирається за згодою сторін.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №905/3025/16.
При цьому, у спірному випадку обсяг необлікованої енергії відповідачем розраховано за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії, період порушення розрахункового обліку визначено з дня останньої проведеної технічної перевірки засобу обліку (12.09.2017) і по день, коли було зафіксовано порушення (06.11.2017), а розрахунковий період для визначення середньодобового обсягу споживання визначено по новому лічильнику за період з 06.11.2017 по 13.11.2017.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів досягнення згоди між сторонами як щодо способу нарахування недооблікованої електричної енергії, так і щодо розрахункового періоду визначення середньодобового обсягу постачання енергії адже, ОСОБА_4 є не уповноваженим представником позивача.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції лише частково вірним та не може погодитись з думкою щодо відсутності у ОСОБА_4 повноважень з огляду на таке.
Як було встановлено вище, як акт про порушення № К036507 від 06.11.2017, так і акт № 201682 від 06.11.2017 з боку позивача підписаний ОСОБА_4, посадове становище якого зазначено як директор (вказана особа є фінансовим директором - примітка суду), який і підписав їх як представник споживача, в той час як матеріали справи не містять доказів заперечення керівника позивача ОСОБА_5 проти наявності у ОСОБА_4 повноважень на підписання зазначених актів.
Зі змісту вказаних актів слідує, що перевірка проводилась саме у присутності представника позивача ОСОБА_4, який, відповідно, знаходився на об'єкті позивача, мав доступ до закритих приміщень, допустив представників відповідача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа.
Слід зазначити і про те, що Договір з боку позивача було підписано ОСОБА_4, посадове становище якого зазначено як директор.
Жодних доказів того, що позивач в період після дати укладення Договору повідомляв відповідача про те, що керівником на даний час є не ОСОБА_4, а ОСОБА_5 матеріли справи не містять.
До того ж, слід зазначити про те, що у листі № 116 від 05.12.2017 за підписом керівника позивача ОСОБА_5 останній зазначив про те, що спірне засідання комісії проводилось за участі представника споживача, тобто фактично підтвердив наявність у вказаної особи відповідних повноважень.
При цьому посадова інструкція фінансового директора ПП «Фірма Каре» та пояснення ОСОБА_4 про те, що у нього відсутні повноваження на представлення інтересів підприємства перед ПАТ «Київобленерго» вказаних вище висновків не спростовують.
Отже, колегія суддів вважає доведеним, що участь у засіданні комісії з розгляду актів порушень, на якому прийнято Рішення, брав повноважний представник позивача.
Водночас зі змісту Рішення слідує, що сторонами було досягнуто згоди щодо способу визначення обсягу електричної енергії (розраховується постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії) та щодо періоду, за який розраховується вартість електричної енергії (з 12.09.2017 по 06.11.2017), проте не досягнуто згоди щодо розрахункового періоду визначення середньодобового обсягу постачання енергії, що є порушенням Правил, адже відповідні рішення комісії мають містити всі відомості, відповідно до яких відповідачу буде проводиться нарахування за електричну енергію.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» по розгляду акту №036507 від 06.11.2017 про порушення Правил користування електронергією, оформлене протоколом №173 від 23.11.2017.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» задоволенню не підлягає, рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2018 у справі № 911/395/18 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам, матеріалам справи і залишається без змін, оскільки підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України всі судові витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2018 у справі № 911/395/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.06.2018 у справі № 911/395/18 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/395/18.
Повний текст постанови складено: 26.11.2018
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.П. Зубець
А.І. Мартюк