278/1569/18
Іменем України
23 листопада 2018 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, розлученого, непрацюючого, який має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.08.2017 Житомирським районним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 850 грн. штрафу, який сплачено 09.01.2018,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України,
Восьмого травня 2018 року о 20 год. 13 хв. обвинувачений ОСОБА_4 з центру лінії «102» зателефонував до оперативного чергового Житомирського РВП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області (далі - Житомирське РВП) ОСОБА_7 , якому неправдиво повідомив про вчинення крадіжки його мобільного телефону марки «Айфон 4» біля Центральної районної лікарні у с. Станишівка, по вул. Сквирське Шосе 6, Житомирського району, куди була направлена слідчо-оперативна група.
Цього ж дня о 21 год. 10 хв., після прибуття працівників поліції на місце події за вищевказаною адресою, ОСОБА_4 , будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність згідно із ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, умисно, неправдиво повідомив про крадіжку його мобільного телефону слідчому Житомирського РВП ОСОБА_8 , яка 09.05.2018 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєструвала кримінальне провадження №12018060170000406 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України.
Отже, стороною обвинувачення такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення злочину.
Тридцять першого травня 2018 року між прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст.ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_5 , у порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
З даної угоди вбачається, що прокурор, обвинувачений та захисник дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 383 КК України.
Сторони угоди визначили та узгодили покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинений ним злочин у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі із звільненням від відбування цього покарання з випробуванням.
Розглядаючи у підготовчому судовому засіданні питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку, що вказана угода підлягає затвердженню, з огляду на таке.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та просив суд затвердити вказану угоду з прокурором, призначивши узгоджений у ній вид покарання, при цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Захисник також просив затвердити дану угоду, оскільки вона повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Прокурор у суді заявила, що укладення даної угоди відповідає вимогам і правилам КПК та КК України, а тому просила затвердити цю угоду і призначити обвинуваченому узгоджений в ній вид покарання.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним. При цьому сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про визнання винуватості, наслідки затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеною у судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 383 КК України, як завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення злочину, за якою обвинуваченому необхідно призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням.
Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374, 394, 474, 475 КПК України, суд,
Затвердити у кримінальному провадженні №12018060170000436 угоду про визнання винуватості, укладену 31 травня 2018 року між прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , обвинуваченим ОСОБА_4 та захисником ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України та призначити йому узгоджене вищевказаною угодою покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме буде періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ, а саме: ДВД-диск з аудіо розмовою дзвінка по лінії «102» - залишити у матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя: