м. Вінниця
19 листопада 2018 р. Справа № 0240/2750/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькі області (вул. Хмельницьке шосе,7, офіс 334, м. Вінниця) до: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про: стягнення податкового боргу.
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу з ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість за несплатою орендної плати з фізичних осіб в сумі 88 128,31 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.
Ухвалою суду від 17.08.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
У відповідності до вимог ухвали суду від 17.08.18 та положень КАС України відповідачем подано до суду відзив щодо заявлених ГУ ДФС у Вінницькій області позовних вимог.
Як слідує із відзиву, відповідач щодо заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на наступне.
Станом на дату звернення 10.09.2018 року відповідач має заборгованість в зв'язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб в сумі 88128.31 гри, що підтверджується ППР №20256-17 від 30.05.2017 року та витягом облікової картки.
Податкове повідомлення - рішення №20256-17 від 30.05.2017 року оскаржено до Вінницького окружного адміністративного суду. Рішенням від 10 квітня 2018 року у справі №802/290/18-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення суду від 10.04.2018 року оскаржено до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до Договору оренди землі №1-339 від 22.10.2015 року, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень інд. номер 46399211 від 27.10.2015 року, кадастровий номер НОМЕР_2, в оренді позивача-перебуває земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Лукашівської сільської ради (за межами населеного пункту), Липовецького району, Вінницької області, площею 36.6142 га.
Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 21.10.2016 року за №2-14203/15-16-ст п. 1 Припинити дію договору оренди землі укладеного 22.10.2015 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 (право оренди зареєстровано 27.10.2015 року за № 11775584 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) шляхом розірвання за згодою сторін.
На виконання даного наказу припинено користування земельною ділянкою площею 36,6142 га на території Лукашівської сільської ради, Липовецького району, Вінницької області.
Про дані обставини було поставлено до відома Лукашівську сільську раду, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та позивача, що підтверджується довідкою сільської ради, тому відповідач припинив користування земельною ділянкою площею 36,6142 га. (садом) з 21.10.2016 року. За попередній рік в повному обсязі відповідачем сплачено орендну плату, що свідчить про відсутність податкового боргу.
Підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належать до загальнодержавних податків.
Згідно статті 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
У статті 270 Податкового кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (абз.1 п.287.1 ст.287 ПК України)
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
За змістом статті 13 названого Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Зважаючи на той факт, що відповідач не користувався земельною ділянкою починаючи з 21.10.2016 року по даний час, тому відсутній об'єкт оподаткування, і повідомлення - рішення відповідача є надумаю та безпідставною і такою, що суперечить чинному законодавству.
Враховуючи вищезазначене, обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням.
Ухвалою суду від 10.09.2018 року розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
09.10.2018 року до суду подано інформацію щодо перегляду Вінницьким апеляційним адміністративним судом рішення у справі №802/290/18-а. Так, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10.04.2018 без змін.
В подальшому, позивачем подано до суду відповідь на відзив за вх. №45788, зміст якого відображає обставини викладені в позовній заяві. Також, позивач зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
24.10.2018 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.11.2018.
В судове засідання сторони не з'явились, натомість представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника, та зазначено, що позов підтримує в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 02.10.2002 року Оратівською районною державною адміністрацією Вінницької області та знаходиться на податковому обліку Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області.
Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в зв"язку з несплатою орендної плати з фізичних осіб в сумі 88128,31 грн. Наявність у відповідача даного боргу підтверджується довідкою, витягом з облікової картки платника податку, копією податкової вимоги, податковим повідомленням - рішенням та рішенням суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VІ.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №4580-17 від 03.10.2017 року. Проте, вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Окрім того, з матеріалів справи убачається, що відповідачем оскаржувалась до суду сума податкового боргу, а саме податкове повідомлення - рішення на суму 88128,31 грн. Рішенням суду від 10.04.2018 року по справі №802/290/18-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення - в силі.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 88128 (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять вісім) гривень 31 копійка.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГУ ДФС у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 39402165); ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
Повний текст рішення складено: 22.11.2018 року
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна