Справа № 308/6272/18
Закарпатський апеляційний суд
06.11.2018 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Мишинчук Н.С., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката - Ільчука І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 серпня 2018 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 352 грн. 40 коп. судового збору.
За постановою судді ОСОБА_1. визнаний винним у тому, що він 31.05.2018 року о 09 год. 40 хв. в м. Ужгород, по вул. Анкудінова керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мовлення. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки та в медичному закладі відмовився у присутності свідків, чим порушив вимогу п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №408190 від 31.05.2018, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, відеозаписом, які у своїй сукупності стверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вказує, що судом першої інстанції справу розглянуто з грубим порушенням його права на захист, зокрема, не маючи даних про його сповіщення про місце та час розгляду справи, розглянув справу у його відсутності, позбавивши можливості, у його присутності перевірити документи, на основі яких притягнуто до адміністративної відповідальності. Стверджує, що судом не встановлювалися обставини справи а лише вказані доводи поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, при цьому, не було допитано свідків, які, як вказує апелянт, на місці складання такого протоколу були відсутні. Не вказано також судом, яким саме чином він відмовився від проходження освідування та поліцією не додано направлення його на освідування до медичного закладу. Оскільки, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а не за відмову від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на визначення стану сп'яніння, то судом не доведено в його діях складку передбаченого адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим, провадження підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - Ільчука І.М., які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи події, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, а під час судового розгляду зобов'язаний з'ясувати питання, передбачені ст. 280 КУпАП: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ці вимоги закону судом дотримані не в повній мірі. Суд своєю постановою визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративно правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення передбачене вказаною нормою закону.
Однак, в матеріалах справи наявна довідка ст. інспектора відділу адміністративної практики з якої видно, що ОСОБА_1 на підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23.06.2018 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 24 місяці( а.с.7).
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказане підтвердив. Крім того, з дослідженого відеозапису також слідує, що при зупинці працівниками поліції транспортного засобу та вимозі надати посвідчення водія, ОСОБА_1 повідомив про відсутність такого у зв'язку з позбавленням його права керування транспортними засобами за рішенням суду за ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції вищезазначене до уваги не взяв та виніс рішення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає доводи апелянта про невідповідність висновків суду фактичним обставинам такими, що заслуговують на увагу та приходить до висновку про порушення судом норм ст. 278, ст. 280 КУпАП, що призвело до винесення необ'єктивної та необгрунтованої постанови, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а протокол про адміністративне правопорушення направленню для відповідного оформлення, як такий, що не відповідає вимогам ст. 256, ст. 251 КУпАП .
З цих підстав апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 278, 294 КУпАП, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01 серпня 2018 року, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а протокол про адміністративне правопорушення та матеріали до нього повернути органу що його надіслав, для належного оформлення.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя: