Справа № 766/15990/16-ц
н/п 2/766/4112/18
16 жовтня 2018 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого-судді Прохоренко В.В.,
секретар Красновський В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми позики,
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом, у якому свої позовні вимоги обґрунтували тим, що 23.10.2016 року вона надала в борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 16 500 грн, які вона зобов'язалася повернути в строк до 01.12.2016 року. У встановлений розпискою строк відповідач грошові кошти не повернула. Просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість за договором позики від 23.10.2016 року у розмірі 16 500 грн.
В судове засідання позивач та її представник не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові, надали згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про час і місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку.
За таких обставин враховуючи згоду позивача та його представника на заочний розгляд справи суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні ім. правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та порядку, що встановлені договором.
Частиною другою статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
У відповідності до частини першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передавання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківські рахунки.
Так, із матеріалів справи вбачається, що відповідно до письмової розписки від 23.10.2016 року ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 16 500 грн., які вона зобов'язалася повернути в строк до 01.12.2016 року.
Відповідно до частини першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінювалися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною( сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. (правова позиція Верховного Суду України, викладена в постанові №6-50цс 16 від 24.02.2016 року).
Отже, дослідивши боргову розписку про отримання в борг грошових коштів, яка видавалася відповідачу (боржнику) - позивачу (позикодавцю), суд приходить до висновку, що між сторонами укладений письмовий договір позики, який в силу його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошових сум позичальнику, тому невиконання відповідачем грошових зобов'язань у встановлені строки, свідчить про порушення ними права позивача, яке підлягає судовому захисту.
З огляду на викладене вище з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 16 500 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 207, 1046 -1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 6-13, 81, 133, 141, 258, 259, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН невідомо, проживає: АДРЕСА_1, зареєстрована: АДРЕСА_2., на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, борг за договором позики від 23.10.2016 року в розмір 16 500 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.В. Прохоренко