Справа № 522/15747/16к
Провадження 1-кп/522/1750/18
07 листопада 2018 року Місто Одеса
Приморський районний суду міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні №12018160500005478 від 14.08.2018 рокуза обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ятранівка Уманського району Черкаської області, громадянина України, українця за національністю, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 16.02.2018 р. Котовським районним судом Одеської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ину ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин.
14.08.2018 о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи на ринку «Привоз» в м. Одесі, маючи злочинний намір, направлений на протиправне заволодіння чужим майном, помітив у ОСОБА_7 в кишені мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 3», який визначив предметом свого злочинного посягання.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та його дії носять таємний характер, підійшов до потерпілого ОСОБА_7 та в момент коли потерпілий відволікся з приводу купівлі товару на ринку, таємно з кишені штанів потерпілого витягнув мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 3» у корпусі чорного кольору, вартістю 3 500 гривень, після чого з місця події зник та мав можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
Своїми умисними злочинними діями, ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 3 500 гривень.
Таким чином ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за кваліфікуючими ознаками - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, а саме факт таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_7 вартістю 3500 гривень за наведених обставин. У скоєному щиро покаявся, просив суворо його не карати, обіцяє не вчиняти нових злочинів. Також обвинувачений заявив про те, що він з доказами, здобутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні зазначеного злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_3 в межах пред'явленого обвинувачення ч.2 ст.185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.
Згідно із Постановою Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо. Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК) а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо. Виходячи з того, що встановлення пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Суди, зокрема, можуть не визнати окремі з них такими, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також визнати такими обставинами ті, які не зазначено в обвинувальному висновку.
При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, є злочином проти власності середньої тяжкості.
ОСОБА_3 є громадянином України, із середньою освітою, не одружений, не працевлаштований, раніше судимий за вчинення злочину проти власності, вчинив новий умисний злочин в період іспитового строку, не відбув покарання за вироком Котовського районного суду Одеської області від 16.02.2018 року за ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі. Згідно довідки начальника відділу Подільського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, характеризується посередньо.
Претензій майнового та морального характеру від потерпілого обвинувачений не має.
Внаслідок вчиненого злочину тяжкі наслідки не наступили, викрадене майно повернуто потерпілому у повному обсязі.
Обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому злочині, у майбутньому обіцяє не скоювати нових злочинів, просить його суворо не карати.
Відомостей щодо перебування обвинуваченого на обліках у лікарів психіатра та на нарколога, зловживання ним алкогольними напоями чи наркотичними засобами - немає.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття, обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлені.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкцій зазначеної статті, визначивши остаточне покарання за правилами ст.71 КК України, вважаючи, що його виправлення не можливе без ізоляції від суспільства.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 377 КПК України, ст..1-90 КК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст.71 КК України призначити остаточне покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Котовського районного суду Одеської області від 16.02.2018 року, визначивши остаточно ОСОБА_3 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 2 ( два) місяці.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбуття покарання зарахувати строк тримання ОСОБА_3 під час кримінального провадження та судового розгляду в Південному міжрегіональному управлінні з питань виконання кримінальних покарань та пробації УВП №21 із розрахунку: один день попереднього ув'язнення дорівнює одному дню позбавлення волі у період з 14.08.2018 року по день набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання рахувати з 14.08.2018 року.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 3» у корпусі чорного кольору- вважати повернутим потерпілому ОСОБА_7 за належністю.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому а також не пізніше наступного дня після ухвалення направити учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.
Суддя:
07.11.2018