Справа №597/598/18
Провадження №2/597/232/2018
"14" листопада 2018 р. Заліщицький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Дудяка С.В.
з участю секретаря Богдана В.М.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача 1 в режимі відеоконференції Музичук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Заліщики, в порядку спрощеного позовного провадження, в режимі відеоконференції з Шостим апеляційним адміністративним судом, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_4 відшкодування коштів фізичних осіб за поточними та накопичувальними рахунками,
Позивач у позовній заяві та в судовому засіданні разом із своїм представником просять стягнути з відповідача в користь позивача 5175,79 гривні коштів за його картковим рахунком №80481734.
При цьому позивач та його представник покликаються на те, що 05.02.2015 року на вищевказаний картковий рахунок позивача, згідно платіжного доручення №30 від 04.02.2015 року, надійшла сума коштів в розмірі 5175,79 гривні, однак у зв'язку із запровадженою процедурою ліквідації ПАТ "КБ Надра" позивач не має можливості зняти з карткового рахунку належні йому кошти і скористатись ними. Також позивач зазначає, що 18.05.2015 року звертався з письмовою заявою до ФГВФО, про включення його в реєстр на виплату гарантованої суми заробітної плати, однак цього зроблено не було, як і не було йому повідомлено з якої причини його не включено до реєстру. Тому, як зазначає позивач, іншого способу вирішення даного спору, окрім звернення із даною позовною заявою до суду, в нього немає, свої права він вважає порушені відповідачами, тому просить задоволити даний позов в повному обсязі його позовних вимог.
Представник відповідача 1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Шостим апеляційним адміністративним судом пояснила, що грошові кошти належні позивачу знаходяться на його рахунку і вони доступні для виплати, однак для цього від позивача необхідна письмова заява, тому, на її думку, в даному випадку відсутній спір, і з огляду на це, представник відповідача 1 просить закрити провадження у даній справі, про що також подала письмовий відзив на позов.
Відповідач 2 в судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідач 2 суду не подала.
Однак, від відповідача 2 в суд поступив відзив на позов, в якому вона просить відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що позивач не позбавлений можливості отримати гарантовані суми відшкодування в порядку та спосіб передбачений законодавством.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, письмові відзиви на позов відповідачів, суд вважає даний позов підставним та таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного:
в судовому засіданні встановлено, що спірні грошові кошти в сумі 5175,79 гривні, що знаходяться на рахунку позивача в ПАТ "КБ Надра", являються заробітною платою позивача, перерахованою Заліщицькою міською радою в ПАТ "КБ Надра", згідно платіжного доручення №30 від 04.02.2015 року.
Даний факт підтвердив позивач та його представник, також цього не заперечують представники відповідачів.
Судом встановлено, що починаючи з 06.02.2015 року у зв'язку із запровадженням тимчасової адміністрації ПАТ "КБ Надра" здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Тому, суд вважає, що в даних спірних правовідносинах підлягає застосуванню Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Даний закон є спеціальним та пріоритетним відносно інших законодавчих актів у таких правовідносинах.
Так, відповідно до ст.4 ч.1 вказаного закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Згідно ст.26 ч.1 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Представник відповідача 1 у своєму відзиві на позов зазначає, що позивач не звертався до ФГВФО, а звертався лише до ПАТ "КБ Надра", тому його посилання на те, що Фондом йому було відмовлено у виплаті коштів є безпідставними.
Одночасно представник відповідача 1 ствердила, що спірна сума грошових коштів доступна позивачу до виплати ще з 2015 року, однак для цього йому необхідно звернутись до ФГВФО з письмовою заявою та копіями необхідних документів.
Тому, представник відповідача 1 не вважає права позивача порушеними та не вбачає в даному випадку жодного спору.
Відповідач 2 наполягає, що кошти позивачу можуть бути виплачені виключно з додержанням спеціальної процедури, передбаченої ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Позивач згідний, що для того щоб отримати належні йому кошти з банку, який перебуває на стадії ліквідації, необхідне дотримання спеціальної процедури та готовий її пройти, однак наполягає на тому, що всі його намагання дізнатись у відповідачів в якій послідовності йому для цього діяти, не увінчались успіхом.
Тому, оскільки даний позов фактично визнаний представником відповідача 1 та не заперечується відповідачем 2 в частині того, що кошти позивача дійсно доступні йому для виплати, однак із застереженням про те, що дана виплата повинна бути проведена із дотриманням спеціальної процедури, передбаченої ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", суд вважає, що даний позов слід задоволити в повному обсязі позовних вимог позивача та стягнути з відповідача 1 в користь позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 5175,79 гривні.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, суд вважає, що їх слід компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, оскільки позивач не поніс судових витрат пов'язаних з розглядом справи в силу його звільнення від сплати судового збору на підставі ЗУ "Про захист прав споживачів" та ЗУ "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.4, 26-28 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ст.22 ч.3 Закону України "Про захист прав споживачів", ст.5 Закону України "Про судовий збір", ст.ст.10, 11, 76-81, 141, 211, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_4 про відшкодування коштів фізичних осіб за поточними та накопичувальними рахунками задоволити повністю.
Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 кошти в сумі 5175 (п'ять тисяч сто сімдесят п'ять) гривень 79 копійок.
Судові витрати по справі компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 19.11.2018 року.
Суддя
С. В. Дудяк