Справа № 640/15020/16-к
н/п 1-кс/640/11803/18
"16" листопада 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
представника потерпілої ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 у порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на бездіяльність Генерального прокурора України, -
встановив:
25 жовтня 2018р. потерпіла ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою у порядку п. 1 ч.1 ст. 303 КПК України в якій просила зобов'язати Генерального прокурора України направити до Генеральної прокуратури Російської федерації (далі: ГП РФ). запит про видачу в Україну ОСОБА_5 . В обґрунтування заявленої вимоги ОСОБА_4 посилалась на здійснення ГУНП в Харківській області досудового розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000715, у якому ОСОБА_5 є підозрюваним за п.3, п.6, п. 12 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 146 КК України та оголошений у міжнародний розшук. 11.01.2018р. на території АР Крим ОСОБА_5 затриманий правоохоронними органами Російської Федерації. Зазначила, що 12.10.2018р. прокурором прокуратури Харківської області ОСОБА_6 у задоволенні її клопотання від 11.10.2018р. про підготовку в порядку ст. 575 КПК України та спрямування до Генеральної прокуратури України (далі: ГПУ) клопотання про звернення Генерального прокурора України із запитом до компетентного органу Російської Федерації про видачу ОСОБА_5 в Україну, - відмовлено. Підставою відмови прокурор ОСОБА_6 зазначив направлення 06.03.2018р. переліку запитуваних документів до ГПУ. З відповіді ГПУ на адвокатський запит, датованої 12.10.2018р., вбачається спрямування 19.03.2018р. ГПУ до ГП РФ листа з вимогою передачі ОСОБА_5 правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності. Вважає, що Генеральний прокурор України допустив бездіяльність, оскільки у п'ятиденний строк із запитом до ГП РФ не звернувся, обмежившись скеруванням листа про передачу ОСОБА_5 .
У судовому засіданні представник потерпілої скаргу підтримала, просила її задовольнити, посилаючись на отримання відповіді Генеральної прокуратури України 20.10.2018р.
Прокурор ОСОБА_6 до судового засідання не з'явився, подав заяву, в якій проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на затримання ОСОБА_5 на території АР Крим, яка є тимчасово окупованою адміністративною одиницею України, а не окремою державою, що унеможливлює застосування процедури екстрадиції. 06.03.2018р. прокуратурою Харківської області до ГПУ направлені необхідні процесуальні документи за підозрою ОСОБА_5 , на підставі яких ГПУ спрямований до ГП РФ лист з вимогою передачі ОСОБА_5 в Україну.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника потерпілої, доходить наступного:
З матеріалів справи вбачається, що ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000715 від 21.0.82014р. з обставин викрадення у період часу з 23.00 26.12.2013р. до 01.00 27.12.2013р. ОСОБА_7 , заподіяння йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , доставки ОСОБА_7 до КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова», де зафіксована його смерть від гострого порушення кровообігу (а.с.19-23).
З 28.02.2014р. підозрюваний ОСОБА_5 перебуває у міжнародному розшуку (а.с.27).
12.01.2018р. до СУ ГУНП від НЦБ Інтерполу у РФ надійшла інформація про затримання 11.01.2018р. ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території АР Крим (а.с.9).
У зв'язку з отриманням вищевказаної інформації, 28.02.2018р. ГПУ до прокуратури Харківської області наданий запит на процесуальні документи за підозрою ОСОБА_5 (а.с.28).
06.03.2018р. першим заступником прокурора Харківської області ОСОБА_10 до ГПУ спрямована відповідь з підтвердженням перебування ОСОБА_5 у міжнародному розшуку та залученням копій процесуальних документів у перекладі на російську мову (а.с.27).
19.03.2018р. ГПУ до ГП РФ спрямований лист про передачу ОСОБА_5 правоохоронним органам України для притягнення до кримінальної відповідальності (а.с.13).
Положення п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачають право потерпілого на оскарження бездіяльності прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Як передбачено ч.1 ст. 306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
У відповідності до ч.1 ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, з системного аналізу вищевказаних норм вбачається, що скарга в порядку ст.303 КПК України має подаватись до слідчого судді за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Порядок підготовки документів та направлення запитів під час вирішення питання екстрадиції, врегульований положеннями ст. 575 КПК України, якою передбачено, що клопотання про видачу особи (екстрадицію) передаються до відповідного центрального органу України через відповідну регіональну прокуратуру у десятиденний строк з дня затримання особи на території іноземної держави. У зазначений строк керівник відповідного органу досудового розслідування … безпосередньо передає ГПУ клопотання про видачу особи (екстрадицію). Центральний орган України за наявності підстав, передбачених міжнародним договором України, звертається до компетентного органу іноземної держави із запитом про видачу особи в Україну. Запит про видачу направляється керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою протягом п'яти днів з дня отримання клопотання.
Відповідно ч.2 ст. 574 КПК України центральним органом України щодо видачі (екстрадиції) підозрюваних, обвинувачених у кримінальних провадженнях під час досудового розслідування є Генеральна прокуратура України.
Направлення запиту у порядку ч.5 ст. 575 КПК України відноситься до компетенції Генерального прокурора України.
Згідно ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.
Підтвердженням повноважень прокурора в певному кримінальному провадженні, відповідно КПК України, п.п. 2 п. 3.1 розділу 3 Положення про порядок ведення ЄРДР, є витяг з ЄРДР.
Як вбачається із витягу з ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000715 від 21.08.2014р. проводиться ГУНП в Харківській області, і Генеральний прокурор України, до переліку вказаних у витязі прокурорів які здійснюють функцію процесуального керівництва у вказаному кримінальному провадженні, - не зазначений.
Посилань на допущені прокурорами, що визначені у вказаному кримінальному провадженні, порушення, оскарження яких можливе в порядку ст. 303 КПК України, представником потерпілої ні в скарзі, ані у судовому засіданні, - не наведено.
Натомість Генеральний прокурор України, який знаходиться за місцем розташування ГПУ, тобто у м. Києві, за адміністративно-територіальним розподілом до території Київського району м. Харкова не відноситься.
З урахуванням викладеного, положень ч.2 ст. 307 КПК України, підстав задоволення скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303-307, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_4 у порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на бездіяльність Генерального прокурора України, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя: