15.11.18
Справа № 635/4972/18
Провадження № 2/635/2661/2018
15 листопада 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,
при секретарі судового засідання - Желізовій О.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
встановив:
ОСОБА_5, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_3 на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням , а саме, квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачу та його батькам - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності по 1 / 3 частині кожному , відповідно до договору купівлі - продажу від 26 травня 2007 року. З 10 липня 2007 року у спірній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_1 та його мати - третя особа ОСОБА_3, а з 31 травня 2011 року у спірній квартирі також зареєстрований рідний брат позивача - ОСОБА_2. Відповідач з 2002 року постійно проживає на території Російської Федерації. В спірній квартирі з часу реєстрації, а саме 31 травня 2011 року не проживає, належних йому речей не зберігає, участі у сплаті комунальних або будь - яких інших платежів не приймає. Крім того, на час звернення з позовом відповідач не має наміру взагалі повертатися на Україну та проживати в спірній квартирі. Між сторонами була домовленість, що відповідач приїде до України та за власним бажанням занімиться з реєстраційного обліку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, проте так це і не зробив. Позивач є інвалідом ІІ групи з дитинства, його мати не працює, оскільки здійснює догляд за ним. У теперішній час , у зв'язку з економічною кризою в країні, виникла необхідність оформити субсидію на оплату комунальних платежів, оскільки сплачувати їх у повному обсязі вони не мають можливості. З підстав того, що у спірній квартирі зареєстрований але не проживає член сім'ї позивача, процедура отримання субсидії стає неможливою.
При таких обставинах, відповідно до п. 26 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 02 березня 2016 року № 207, зняття відвідача з реєстрації у спірній квартири можливо лише за рішенням суду.
Інші співвласники квартири - батьки позивача не заперечують проти визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Позивачем не чинилося відповідачу перешкод у проживанні за спірною адресою. Між сторонами не існує домовленості щодо збереження користування житлом, в якому останній не проживає.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено згідно Розпорядження керівника апарату Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_6 №01-02/101 від 06 вересня 2018 року у зв'язку з розглядом Вищою радою правосуддя 28 серпня 2018 року заяви про звільнення судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_9 та відповідно до наказу голови Харківського районного суду Харківської області від 05 вересня 2018 року №05-05/99 «Про відрахування судді Харківського районного суду Харківської області ОСОБА_9», зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року заяву про самовідвід судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Тетяни Валеріївни задоволено. Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням передана на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ автоматизованої системи документообігу, який було здійснено відповідно до ухвали судді Харківського районного суду Харківської області Бобко Т.В. від 18 вересня 2018 року зазначена справа була передана в провадження судді Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А.
На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2018 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.
В підготовче засідання учасники справи не з'явились.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5, яка діє на підставі ордеру, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, та просить ухвалити рішення в підготовчому засіданні, оскільки відповідач визнав позовні вимоги, про що надав через канцелярію суду відповідну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та проти їх задоволення не заперечує.
Представник третьої особи - Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності № 56 від 10.01.2018 надав до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника відповідно та в межах чинного законодавства України.
Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги визнають, які просять задовольнити.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Розглянувши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу квартири від 26 травня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований в реєстрі № 1428 належить на праві приватної власності по 1 / 3 частині ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3.
Відповідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15088506 від 03.07.2007, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано по 1 / 3 частині за ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_2 є сином третіх осіб (власників квартири) - ОСОБА_3, ОСОБА_4 та братом позивача (власника квартири) - ОСОБА_3
Відповідно довідки виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 4287 від 18.07.2018 року, а також довідки виконавчого комітету Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 5420 від 02.10.2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані - ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Факт не проживання відповідача в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується актом обстеження квартири ( домоволодіння) від 18 липня 2018 року, складеного депутатом Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, з якого вбачається, що у вказаній квартирі зареєстровані - ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за фактом в квартирі мешкають - ОСОБА_3, ОСОБА_1. ОСОБА_2 за даною адресою був зареєстрований 31.05.2011 року, однак з моменту реєстрації і по даний час не проживав в квартирі, перепон для його проживання за місцем реєстрації ніхто не чинив. В даний час ОСОБА_2 мешкає в Російській Федерації, м. Белгород.
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 протягом тривалого часу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, добровільно знятись з реєстрації у спірній квартири не бажає. Крім того, відповідач не приймає жодних засобів щодо збереження за ним права користування житловою площею в спірному житловому будинку.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 р. відповідно до Закону №475/97-ВР від 17.07.1997р. «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до вимог частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
При цьому згідно до статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав "Члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК) - Суди повинні мати на увазі, що таким законом не може бути ЖК УРСР, а застосуванню підлягають норми, передбачені главою 32 ЦК. З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК.
Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права і користування житлом.
Таким чином, на підставі вищевказаного, а також враховуючи, що відповідачем позов визнано, останній не є власником спірної квартири, на даний час не є членом сім'ї власників, протягом тривалого часу без поважних причин в квартирі не проживає, тому суд приходить до висновку , що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 виданий Коземцьким РВ УМВС України в Чернігівській області, зареєстроване місце проживання (перебування) за адресою: 62416 АДРЕСА_1,
відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване у встановленому поряду місце проживання (перебування) за адресою: 62416 АДРЕСА_1,
третя особа 1 - Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської області, ЄДРПОУ - 04396727, місцезнаходження за адресою: 62416 смт Пісочин Харківська область Харківський район пров. Транспортний, 2,
третя особа 2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване у встановленому поряду місце проживання (перебування) за адресою: 62416 АДРЕСА_1,
третя особа 3 - ОСОБА_4, РНОКПП - НОМЕР_3, місце проживання (перебування) за адресою: 62416 АДРЕСА_1,
Повне рішення складено 23 листопада 2018 року.
Суддя Я. А. Шинкарчук
.