Справа №403/633/18 провадження № 2/403/300/18
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2018 року смт.Устинівка
Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно їх спільних з позивачем дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки відповідач не спілкується з ними, не бере участі у їх вихованні, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не цікавиться навчанням та інтересами дітей, не сплачує аліменти. За вказаних обставин висновком органу опіки та піклування Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 15.11.2018 року визнано доцільним позбавлення відповідача батьківських прав стосовно його неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочки ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ч.1 ст.187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що подана ОСОБА_1 позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, а саме, позовна заява не містить:
1) місця проживання чи перебування відповідача, відомих номерів його засобів зв'язку, оскільки вимогами до змісту позовної заяви передбачено зазначення в ній саме місця проживання чи перебування відповідача, як фізичної особи, а відомості про наявність чи відсутність відомих засобів зв'язку відповідача в позовній заяві взагалі відсутні (п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України);
2) викладу обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, зокрема, саме винну поведінку відповідача щодо дітей; звернення позивача із заявами до відповідних органів та служб, що забезпечують захист прав дітей, з приводу вжиття заходів впливу на відповідача, як батька, який не виконує своїх батьківських обов'язків до подання позовної заяви до суду; перелік заходів, які вживались зазначеними органами та службами до відповідача, оскільки зі змісту позовної заяви та доданих до неї копій документів взагалі не вбачається здійснення органами та службами з питань захисту прав дітей будь-яких дій, в тому числі, звернення із запитами до органів державної влади, складення актів за результатами відвідування відповідача та (або) проведення з ним бесід, попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до дітей, отримання документів, характеризуючих особу відповідача, стан його здоров'я тощо, на підставі яких був складений висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а документи (їх копії), зазначені у висновку органу опіки та піклування до позовної заяви взагалі додані не були (п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України);
3) зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви, оскільки позивачем зазначено про те, що оригінали доданих до позовної заяви документів згідно додатку знаходяться в неї. Разом з тим, до позовної заяви позивачем додані копії документів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.02.2018 року; постанов Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області від 09.02.2018 року; виконавчого листа, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 28.07.2010 року, який перебуває на примусовому виконанні в Устинівському районному відділі ДВС ГТУЮ у Кіровоградській області, оригінали яких відповідно до закону мають перебувати у розпорядженні відповідних органів державної влади. З огляду на викладене, позивачу необхідно обгрунтувати знаходження оригіналів зазначених вище документів саме в неї, а не у відповідних органах державної влади, або вказати, які саме оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви, знаходяться в неї, а які в інших осіб із зазначенням їх найменування (п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Також позивачем по справі не виконані вимоги ч.5 ст.177 ЦПК України щодо обов'язку додати до позовної заяви всі наявні в неї докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються заявлені нею вимоги, оскільки додана до позовної заяви копія висновку органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до неповнолітніх дітей містить посилання на документи, лише частина яких була додана позивачем до позовної заяви. Натомість інша частина зазначених у вказаному висновку документів (акт обстеження умов проживання дітей; довідка, видана Устинівським ДНЗ "Сонечко"; документи на підтвердження обставин не відвідування відповідачем дітей за місцем навчання; лист-повідомлення відповідача про розгляд комісією з питань захисту прав дитини питання про доцільність позбавлення його батьківських прав; документи на підтвердження належного повідомлення відповідача про засідання комісії 07.11.2018 року) не були додані позивачем до позовної заяви, а з наявним висновком органу опіки та піклування, який містить посилання на вказані документи та відповідні обставини, покладені в основу даного висновку, суд відповідно до ч.6 ст.19 Сімейного кодексу України може не погодитися, якщо він, зокрема, є недостатньо обґрунтованим.
Крім того, згідно положень ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Натомість позивачем, виходячи зі змісту позовної заяви, засвідчені копії доданих до неї документів, знаходження оригіналів яких у позивача не доведено (витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, постанови Устинівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, виконавчий лист Устинівського районного суду Кіровоградської області), що свідчить про недотримання позивачем вимог ч.5 ст.95 ЦПК України.
Таким чином, з метою усунення вказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно зазначити: 1) місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_2, відомі засоби зв"язку відповідача чи їх відсутність; 2) докази, що підтверджують обставини винного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов'язків, зокрема: звернення позивача до органів та служб з питань забезпечення прав дітей з приводу неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4; вжиття відповідними органами та службами заходів до відповідача з метою зміни ним свого ставлення до дітей, зокрема, проведення бесід, попередження про можливість позбавлення батьківських прав; докази, характеризуючі особу відповідача, які були зібрані органом опіки та піклування з метою вирішення питання про позбавлення його батьківських прав або можуть бути надані позивачем, в тому числі, показання свідків; відомості про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу, що відповідно до ч.4 ст.164 СК України має враховуватись судом під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав; 3) надати копії документів, зазначених у висновку органу опіки та піклування від 15.11.2018 року, які не були додані до позовної заяви, а також копію рішення, прийнятого за результатами засідання комісії з питань захисту прав дитини Устинівської районної державної адміністрації по розгляду питання про позбавлення відповідача батьківських прав; 4) відповідно до вимог ч.5 ст.95, п.8 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України зазначити, в кого з учасників справи чи інших осіб знаходяться оригінали документів, копії яких були додані позивачем до позовної заяви, та засвідчити особистим підписом копії тих документів, оригінали яких безпосередньо знаходяться у позивача.
Також, позивачу необхідно вказати, на яких підставах нею залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору Службу у справах дітей Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області до участі у справі з огляду на те, що відповідно ч.4 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, а відповідно до положень ч.1 ст.56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Крім того, суддя вважає за необхідне звернути увагу позивача, що відповідно до вимог ч.2 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, що відповідає положенням ст.47 ЦПК України. Разом з тим, як позивачем в позовній заяві, так і органом опіки та піклування у своєму висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, взагалі не зазначена позиція неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4з приводу позбавлення батька ОСОБА_2 батьківських прав стосовно них та можливість прибуття останніх до суду для з'ясування їх думки під час судового розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддею встановлено, що позивачем ОСОБА_1 до позовної заяви додано клопотання про звільнення її від сплати судового збору.
У зв'язку з викладеним, суддя вважає за необхідне розглянути вказане клопотання на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки у разі відмови у її задоволенні, несплата позивачем судового збору буде підставою для залишення позовної заяви без руху, і вирішити в подальшому питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі буде неможливим без вирішення питання щодо необхідності сплати позивачем судового збору чи звільнення від його сплати.
Відповідно до положень ч.ч.1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За змістом ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем ОСОБА_1 в поданій до суду позовній заяві та в прохальній частині доданого до неї клопотання чітко зазначено саме про звільнення її від сплати судового збору в розмірі 704 грн.80 коп. в зв"язку з отримуваною нею мінімальною заробітною платою, утриманням неповнолітньої та малолітньої дитини, а також віднесення позову до захисту їх прав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про судовий збір" платниками судового збору є, крім інших, громадяни України, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, які саме особи звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. До таких осіб позивач по справі, з огляду на додані нею до заяви документи, не належить.
Крім того, позивач, посилаючись на положення ст.8 Закону України «Про судовий збір» не надала належних доказів на підтвердження наявності передбачених вказаною статтею підстав для зменшення або звільнення її від сплати судового збору.
Так, відповідно до ч.1 ст.8 Закону , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно положень ч.2 ст.8 Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Крім того, у п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз'яснено, що відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України (редакція до 15.12.2017 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Натомість судом встановлено, що позивачем по справі, без зазначення конкретної умови (умов), передбаченої(их) ч.1 ст.8 вказаного вище Закону, на підтвердження свого майнового стану було надано довідку про доходи від 14.11.2018 року, яка містить інформацію про отриману позивачем заробітну плату лише за шість місяців 2018 року, а саме: починаючи з травня 2018 року по жовтень 2018 року, тобто за пів року. Інших доказів щодо отриманого річного доходу, зокрема, за попередній календарний рік, який передував зверненню до суду, в тому числі, довідки від органів державної податкової інспекції про сукупний дохід, органів соціального захисту населення про розмір отримуваних соціальних виплат (чи їх відсутність), фінансових установ щодо наявності або відсутності грошового вкладу, позивачем суду надано не було.
При цьому суд звертає увагу, що зі змісту вказаної вище довідки вбачається отримання позивачем заробітної плати з травня 2018 року в розмірі 3730,00 грн. щомісячно, що є більшим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року в розмірі 1762 грн. 00 коп..
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги обставини, зазначені позивачем в клопотанні про звільнення її від сплати судового збору та докази, надані нею на їх підтвердження, суд приходить до висновку про те, що сплата судового збору не становить для позивача ОСОБА_1 непропорційного обмеження її права доступу до суду, а тому її клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає до задоволення.
У зв'язку з відмовою у звільненні позивача від сплати судового збору, їй, з метою виконання вимог ч.4 ст.177 ЦПК України, необхідно додати до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року був визначений у розмірі 1762 грн.00 коп..
За змістом п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 704 грн.80 коп..
З огляду на викладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп. за наступними реквізитами:
отримувач коштів: УК в Устинівському районі/Устинів.р-н/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 36735129;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) 899998;
рахунок отримувача: 31218206011423;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу -*;101;_______(реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр)або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ позивача), Устинівський районний суд Кіровоградської області.
Крім того, суддею при постановленні даної ухвали враховується також прецедентна практика Європейського суду з прав людини, за змістом якої, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Відповідно до викладеного право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави (рішення «Осман проти Сполученого королівства» (Osman v. the United Kingdom від 28 жовтня 1998 року, заява № та «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v.POLAND) від 19 червня 2001 року, заява №28249/95).
У зв'язку з наведеним, зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви, що є підставою для залишення її без руху, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням викладеного, суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначені недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення.
Відповідно до приписів ч.2 ст.185 ЦПК України, з урахуванням характеру встановлених суддею недоліків позовної заяви, позивачу необхідно встановити строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.95, 175, 177, 258, 260, 261, 318, 353 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі виконання нею вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України відповідно до ухвали суду, позовна заява вважатиметься поданою в день її первісного подання до суду. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення.
Суддя Устинівського районного суду
Кіровоградської області С.Ю.Атаманова