Справа № 567/1610/18 .
377
23.11.2018 м. Острог
Слідчий суддя Острозького районного суду
Рівненської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
слідчого Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотанням слідчого СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Острог Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого у АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, не судимого,
встановив
23.11.2018 слідчий СВ Острозького ВП ГУНП в Рівненській області звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором.
В клопотанні зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що 21.11.2018 близько 23.00 год., діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, маючи умисел на вчинення на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами та транспортним засобом, приховавши свої обличчя попередньо підготовленими масками у формі «балаклави», перебуваючи на автодорозі Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів, між населеними пунктами с.Розваж та с.Хорів Острозького району Рівненської області, раптово, з метою позбавлення волі ОСОБА_8 та подолання його опору, умисно нанесли останньому удари кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів. В подальшому ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, протиправно, тобто проти волі потерпілого, помістили ОСОБА_8 до автомобіля марки «Volkswagen Transporter», та, одягнувши йому на голову предмет, ззовні схожий на мішок, привезли до приміщення незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 , де незаконно утримували, позбавивши його можливості покинути дане приміщення.
Окрім того, за матеріалами досудового розслідування, 21.11.2018 близько 23.00 год. ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, приховавши свої обличчя попередньо підготовленими масками у формі «балаклави», на автодорозі Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів, між населеними пунктами с.Розваж та с.Хорів Острозького району Рівненської області, висловлювали погрози застосування фізичного насильства, та, у зв'язку із опором останнього, умисно нанесли йому удари кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів та помістили його до автомобіля марки «Volkswagen Transporter». Після чого протиправно заволоділи транспортним засобом марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , та, розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 майнову шкоду.
Продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, перебуваючи в приміщенні незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_9 , бажаючи незаконно збагатитись, висловлювали вимоги передати їм грошові кошти у сумі 7000 доларів США, поєднуючи свої вимоги з погрозами фізичного насильства та насильством над потерпілим ОСОБА_8 , що полягало в нанесенні останньому ударів кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів.
ОСОБА_8 , після отримання тілесних ушкоджень погодився на вимогу ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших, невстановлених у ході досудового слідства осіб, та, за допомогою мобільного зв'язку, під вигаданим приводом попросив свого знайомого ОСОБА_10 привезти грошові кошти на автостанцію м.Острог для їх подальшої передачі. 22.11.2018 близько 01.10 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на території автостанції м.Острог Рівненської області, незаконно отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 5000 доларів США.
В подальшому, повернувшись до місця протиправного утримування ОСОБА_8 , та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, висловлювали вимогу передати їм автомобіль марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 . Потерпілий, сприймаючи реально загрозу своєму життю та здоров'ю, під примусом власноруч написав розписку, в якій вказав неправдиві відомості про те, що він здійснив продаж свого автомобіля марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 для ОСОБА_7 , за що ніби отримав грошову винагороду.
22.11.2018 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 207, 208 КПК України та 23.11.2018 він був повідомлений про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146 КК України.
В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 тримання під вартою у зв'язку з тим, що він, з метою переховуватись від органів досудового розслідування та суду може зникнути з місця проживання, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів для переховування від органів досудового розслідування, також може вчинити інше кримінальне правопорушення та зазначає про існування ризиків, передбачених у п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати вищевказаний запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні від дачі показань відмовився та вважає, що стосовно нього слід застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні, зазначаючи про те, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання за місцем проживання своїх батьків, першочергові слідчі дії по вказаному кримінальному провадженню виконані та доказів того, що ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність немає, просить застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який перешкоджатиме можливості ОСОБА_6 впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.
Судом встановлено, що в провадженні Острозького ВП ГУ НП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12018180170000445 від 22.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146 КК України.
Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в тому, що 21.11.2018 близько 23.00 год., діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, маючи умисел на вчинення на незаконне позбавлення волі ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном - грошовими коштами та транспортним засобом, приховавши свої обличчя попередньо підготовленими масками у формі «балаклави», перебуваючи на автодорозі Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів, між населеними пунктами с.Розваж та с.Хорів Острозького району Рівненської області, раптово, з метою позбавлення волі ОСОБА_8 та подолання його опору, умисно нанесли останньому удари кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів. В подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, протиправно, тобто проти волі потерпілого, помістили ОСОБА_8 до автомобіля марки «Volkswagen Transporter», та, одягнувши йому на голову предмет, ззовні схожий на мішок, привезли до приміщення незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_9 , де незаконно утримували, позбавивши його можливості покинути дане приміщення.
Окрім того, за матеріалами досудового розслідування, 21.11.2018 близько 23.00 год., ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_8 , діючи з корисливих мотивів, приховавши свої обличчя попередньо підготовленими масками у формі «балаклави», на автодорозі Н-25 Городище - Рівне - Старокостянтинів, між населеними пунктами с.Розваж та с.Хорів Острозького району Рівненської області, висловлювали погрози застосування фізичного насильства, та, у зв'язку із опором останнього, умисно нанесли йому удари кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів та помістили його до автомобіля марки «Volkswagen Transporter». Після чого протиправно заволоділи транспортним засобом марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 , та, розпорядилися ним на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_8 майнову шкоду.
Продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи свій умисел на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, перебуваючи в приміщенні незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_9 , бажаючи незаконно збагатитись, висловлювали вимоги передати їм грошові кошти у сумі 7000 доларів США, поєднуючи свої вимоги з погрозами фізичного насильства та насильством над потерпілим ОСОБА_8 , що полягало в нанесенні останньому ударів кулаками рук та взутими ногами в різні ділянки голови та тіла, чим спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніотаральної травми, закритого перелому 9-10 ребер зліва, забою легень, ЗЧМТ, струсу головного мозку, скальпованих ран обличчя, тулуба, обох колінних суглобів.
ОСОБА_8 , після отримання тілесних ушкоджень погодився на вимогу ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та інших, невстановлених у ході досудового слідства осіб, та, за допомогою мобільного зв'язку, під вигаданим приводом попросив свого знайомого ОСОБА_10 привезти грошові кошти на автостанцію м.Острог для їх подальшої передачі. 22.11.2018 близько 01.10 год. ОСОБА_7 , перебуваючи на території автостанції м.Острог Рівненської області, незаконно отримав від ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 5000 доларів США.
В подальшому, повернувшись до місця протиправного утримування ОСОБА_8 , та маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 та іншими невстановленими досудовим слідством особами, висловлювали вимогу передати їм автомобіль марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_8 .
Потерпілий, сприймаючи реально загрозу своєму життю та здоров'ю, під примусом власноруч написав розписку, в якій вказав неправдиві відомості про те, що він здійснив продаж свого автомобіля марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 для ОСОБА_7 , за що ніби отримав грошову винагороду.
22.11.2018 року о 17 год. 40 хв. ОСОБА_6 було затримано та 23.11.2018 року його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.3 ст.189, ч.3 ст.289 КК України.
Обґрунтованість підозри вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 22.11.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 22.11.2018, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.11.2018, протоколом проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 від 22.11.2018, протоколом огляду автомобіля марки «Toyota Avensis» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 від 22.11.2018, копією розписки ОСОБА_8 від 22.11.2018, протоколом проведення обшуку за місцем утримання потерпілого ОСОБА_8 від 22.11.2018 за адресою АДРЕСА_2 , звідки вилучені речові докази у вигляді ключа потерпілого, газового балончика, балаклави та пачки сигарет і недопалків марки «Давідоф», протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 23.11.2018 року та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 , з метою переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця проживання, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню, може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів для переховування від органів досудового розслідування, також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України. В клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На обґрунтування того, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, і не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий зазначає, що ОСОБА_6 має в наявності закордонний паспорт, неодноразово здійснював виїзд за межі України, переховувався від працівників поліції вдома при відвідуванні його житла з метою проведення обшуку, та умисно не відчиняв для них двері. Також вказує, що ОСОБА_6 має намір виїхати за кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім того, ОСОБА_6 розлучений, не має постійного джерела прибутку, тобто не має міцних родинних та соціальних зв'язків, а тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та у пошуках матеріального збагачення буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, якщо до нього буде застосований запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Суд вважає, що висновки щодо відсутності у підозрюваного родини, і як наслідку міцних соціальних зв'язків є передчасними, оскільки з клопотання та доданих до нього матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 зареєстрований та проживає в м.Острог Рівненської області разом зі своїми батьками. В той же час, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 при відвідуванні його житла з метою проведення обшуку, умисно не відчиняв двері, та беручи до уваги тяжкість покарання, яке йому загрожує можна прийти до висновку, що він може ухилитися від органу досудового розслідування та суду.
Таким чином, на даний час існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України стороною обвинувачення доведено.
На обґрунтування можливості того, що підозрюваний ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий зазначає, що в ході досудового розслідування не в повному обсязі виявлені та вилучені речові докази, які мають істотне значення для з'ясування об'єктивних обставин кримінального правопорушення, тобто не відшукані грошові кошти, якими незаконно заволодів ОСОБА_6 в сумі 5000 доларів США, та які останній реалізує при обранні йому запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі. В той же час не знайдено мобільний телефон ОСОБА_6 , яким він користувався під час вчинення злочину, та який останній сховав від органів досудового розслідування, що в подальшому призведе до знищення даного речового доказу у випадку обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі. Крім цього, в ході проведення обшуку у ОСОБА_6 , його матір ОСОБА_12 умисно знищила речовий доказ у вигляді пачки сигарет «Давідоф» порвавши її. Дані дії ОСОБА_12 супроводжувались мовчазною згодою підозрюваного, що підтверджує той факт, що останній реалізує вказаний ризик та знищить або сховає не відшукані речові докази у вигляді 5000 доларів США, балаклави, мобільні телефони.
Суд вважає, що слідчим та прокурорам в судовому засіданні довели факт існування ризику передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки як встановлено з матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування не в повному обсязі виявлені та вилучені речові докази, які мають істотне значення для з'ясування об'єктивних обставин кримінального правопорушення, тобто не відшукані грошові кошти, якими незаконно заволодів ОСОБА_6 в сумі 5000 доларів США, не знайдено мобільний телефон ОСОБА_6 , балаклави.
На обґрунтування можливості підозрюваного незаконно впливати на свідків та потерпілого кримінального правопорушення слідчий зазначає, що 22.11.2018 до Острозького відділу поліції надійшла заява потерпілого ОСОБА_8 про те, що він просить прийняти міри до осіб, які вчинили відносно нього вказане кримінальне правопорушення, та здійснювали його переслідування після вчинення злочину, у зв'язку із чим він реально побоюється за своє життя та здоров'я.Також, враховуючи те, що потерпілий, підозрювані та свідки даного кримінального правопорушення проживають у м.Острог та знайомі між собою, підозрюваний ОСОБА_6 з метою залякування та дачі неправдивих відомостей буде чинити тиск як на вказаних осіб безпосередньо, так і на членів їх сім'ї, що підтверджується характеристикою та обставинами вчинення злочину. Крім цього, даний ризик підтверджується тим фактом, що ОСОБА_6 є обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України щодо представника правоохоронного органу, тому вчинення тиску на свідків та потерпілого не буде стримуючим фактором для підозрюваного ОСОБА_6 .
Суд вважає, що відсутні дані, які вказують на те, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування шляхом незаконного впливу на потерпілого та свідків. При цьому, слідчий суддя враховує те, що жодних доказів на підтвердження цього суду не надано, а потерпілий та свідки по даному кримінальному провадженню на даний час допитані.
Окрім того, в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_6 свідку ОСОБА_13 не телефонував та не висловлював погрози в його сторону.
Таким чином, на даний час існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, стороною обвинувачення не доведено.
На обґрунтування можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчий зазначає, що на даний час в ході досудового розслідування не встановлені особи, які спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчинили дані злочини. Тому, ОСОБА_6 при обранні йому запобіжного заходу не пов'язаного із позбавленням волі буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів для переховування невстановлених співвиконавців вказаного злочину, з метою їх уникнення від відповідальності. Даний ризик також підтверджено тим, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування вдома перед проведенням обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України та перешкоджав його проведенню не допускаючи працівників поліції до власного житла, незважаючи на детальні роз'яснення слідчого щодо підстав для проведення обшуку.
Суд вважає, що в матеріалах провадження відсутні докази того, що ОСОБА_6 буде перешкоджати кримінальному провадженню шляхом вжиття заходів для переховування невстановлених співвиконавців вказаного злочину, з метою їх уникнення від відповідальності, дане твердження є лише припущеннями, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин прокурором не надано.
Окрім того, посилання слідчого та прокурора на ту обставину, що підозрюваний переховувався від органів досудового розслідування вдома перед проведенням обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України та перешкоджав його проведенню не допускаючи працівників поліції до власного житла, незважаючи на детальні роз'яснення слідчого щодо підстав для проведення обшуку, та у зв'язку із цим наявністю ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, не береться до уваги, оскільки дане твердження вже досліджувалося, шляхом доведення ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Таким чином, на існування ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, стороною обвинувачення також не доведено.
На обґрунтування можливості підозрюваного вчинити нове кримінальне правопорушення слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 є обвинуваченим по кримінальному провадженню № 12018180170000215 від 09.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України обвинувальний акт у якому знаходиться в Острозькому районному суді, а також вчинив два тяжких злочини, та один злочин проти волі, честі та гідності потерпілого ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, із застосуванням фізичного насильства, маскувальних засобів, що свідчить про завчасне планування та готування до вчинення вказаних злочинів, а тому існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто він буде вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою отримання незаконного прибутку, оскільки притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.345 КК України не стримало його від повторного вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обґрунтовано підозрюється.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 суд бере до уваги відомості про його особу, а саме те, що за місцем проживання він характеризується з посередньої сторони і як особа, яка перебуває на Д-обліку. В той же час, при наявності таких відомостей, хоч і при відсутності на даний час відомостей про джерела його існування та однозначної відсутності відомостей про те, що ОСОБА_6 раніше притягався до адміністративної чи кримінальної відповідальності не дають суду змогу прийти до висновку про те, що він може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, на даний час, існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України не доведено.
ОСОБА_6 є обвинуваченим по кримінальному провадженню № 12018180170000215 від 09.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, оскільки відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Одночасно, прокурором доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, зазначеному у клопотанні, не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту доведено наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.146 КК України, які у своїй сукупності передбачають позбавлення волі на строк понад 5 років і в суді доведено існування ризиків передбачених ст.177 КПК України.
Аналізуючи при цьому в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, які враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме відсутність в ОСОБА_6 власної сім'ї (шлюб розірвано), тяжкість покарання, яке йому загрожує, положення п. 10 ч.1 ст 178 КПК УКраїни, за яким наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення є обставиною, що враховується при обранні запобіжного заходу можна прийти до висновку, що застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України. В той же час, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину з застосуванням насильства, то підстав для визначення розміру застави в кримінальному провадженні немає.
Також слідчий суддя приймає до уваги правову позицію, викладену у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», згідно якої при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
При вирішенні питання, поставленого слідчим у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 слідчим суддею враховано вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-196, 369-372 КПК України,
постановив
клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів з утриманням в Державній установі "Рівненський слідчий ізолятор".
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 17 год. 40 хв. 22.11.2018 року по 17 год. 40 хв. 20.01.2019 року.
Виконання ухвали доручити начальнику ІТТ 1 ГУНП в Рівненській області та начальнику Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор".
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.
Слідчий суддяОСОБА_1