Справа № 555/1538/18
Номер провадження 2-а/555/65/18
23 жовтня 2018 року м. Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Григорієвій В.М.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Березнівського ВП Василюти Сергія Вікторовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся із позовом до інспектора СРПП Березнівського ВП Василюти С.В. про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що 22.08.2018 року відповідачем була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП по факту того що, 22.08.2018 року о 21 год. 47 хв. він, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 2106», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Андріївській в м.Березне Рівненської області, у якому не освітлювався задній номерний знак у темну пору доби, за що накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
ОСОБА_1 вважає постанову незаконною та такою, що винесена з порушення норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.
Позивач вказує на те, що його зупинили безпідставно патрульним автомобілем за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів. Надалі відповідач безпричинно звинуватив у керуванні автомобілем, у якого не був освітлений номерний знак у темну пору доби та наказав надати йому посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортногго засобу та поліс обов"язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Номерний знак, який, нібито не освітлювався в темну пору добри, він не бачив, бо не виходив з автомобіля, а інспектор доказів на підтвердження вказаного факту не представив. З його правами відповідно до положень ст.268 КУпАП відповідач його не ознайомлював, а лише сів до службового автомобіля, де виніс рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Покликається на те, що при винесені оскаржуваної постанови не зазначені будь-які докази наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
У зв'язку з наведеними обставинами просить скасувати постанову відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що 22.08.2018 року транспортний засіб під його керуваням зупинив інспектор поліції Василюта С.В. та звинуватив у тому, що в його автомобілі не освітлюється задній номерний знак. На вимогу позивача представити докази вчинення ним правопорушення, відповідач став вимагати, щоб він вийшов з автомобіля, а потім спробував витягнути його, незважаючи на те, що у нього була зламана стопа, яка була в гіпсу, а милиці знаходились на задньому сидінні. У відповідь на такі дії між ним та відповідачем виникла словесна суперечка. Потім на місце події приїхав тато позивача та сів до службового автомобіля працівників поліції, а вийшовши з нього, тримав у руках оскаржувану постанову. Таким чином, в порушення вимог КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся у його відсутності, без наявності будь-яких доказів вчинення ним правопорушення, копії постанови він не отримував.
Відповідач Василюта С.В. - суб'єкт владних повноважень в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час і місце розгляду справи належним чином; надіслав до суду відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі. Вказує на те, що зупинка автомобіля позивача відбулась із дотриманням вимог закону, оскільки не був освітлений номерний знак; натомість позивач ОСОБА_1 вів себе агресивно, виражався нецензурними словами в адресу працівників поліції. За скоєння вказаного правопорушення накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. При цьому було дотримано процесуальних вимог, щодо розгляду справи, права позивача порушенні не були, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволені позову, а справу розглянути без його присутності.
Суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №806931 від 22.08.2018 року, винесеної відповідачем, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП по факту того що, 22.08.2018 року о 21 год. 47 хв. він, керував транспортним засобом - автомобілем марки «ВАЗ - 2106», що має реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, по вул.Андріївській в м.Березне Рівненської області, у якому не освітлювався задній номерний знак у темну пору доби, за що накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що його старший та молодший сини 22.08.2018 року поїхали заправити транспортний засіб до м.Березне. Через деякий час молодший син йому зателефонував та повідомив, що їх автомобіль зупинили працівники поліції та намагаються витягнути з машини ОСОБА_1. За кілька хвилин він приїхав на місце події. Йому пояснили, що в автомобілі сина не освітлювався задній номерний знак. Підійшовши до автомобіля, він виявив, що одна із ламп підсвічування номерного знаку не світилась, він стукнув по ній і вона відразу засвітилась, що пояснюється тим, що не було контакту. Після цього він сів до службового автомобіля працівників поліції і у його присутності інспектор Василюта С.В. виніс постанову та віддав йому її копію.
На оглянутому відеозаписі, що було долучено до відзиву відповідачем, відбражено факт спілкуваня між інспектором поліції Василютою С.В. та позивачем ОСОБА_1, однак не зафіксовано те, що номерний знак автомобіля позивача не освітлювався.
Відповідно до ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).
Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності (ст.245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 9 ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото-, і кінозйомки, відеозапису.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фото, пояснення свідків тощо. Сам по собі опис адміністративного правопорушення у постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В іншому випадку, на думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правових висновках, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22 грудня 2010 року.
Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стороною відповідача не представлено суду доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 вказав, що лише одна з ламп підсвічування номерного знаку не горіла через тимчасову відсутність контакту.
За змістом ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, відповідно до положень ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення регламентована ст.279 КУпАП передбачає, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно положень п.8 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 року розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Як було встановлено в судовому засіданні розгляд справи про адміністративне правопорушення було проведено без ОСОБА_1 за присутності лише його батька ОСОБА_3, що є порушенням положень чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено у передбаченому законом порядку правомірність винесення оскаржуваної постанови та наявність в діях ОСОБА_1 порушення, за яке передбачена відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП.
Керуючись ст.ст.7, 245, 251, 280 КУпАП, ст.ст.9, 77, 242-246,268-272,286 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора СРПП Березнівського ВП Василюти Сергія Вікторовича про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія ДПО18 №806931 від 20.08.2018 року, винесену інспектором СРПП Березнівського ВП Василютою Сергієм Вікторовичем щодо ОСОБА_1 за ч.6 ст.121 КУпАП та провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду (вул.Саксаганського,13 м.Львів, 79005) через Березнівський районний суд Рівненської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. В. Старовецька