Справа № 361/3771/18
Провадження № 1-кп/361/556/18
22.11.2018
Іменем України
22 листопада 2018 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого, судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари отримані від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110130002171від 20 травня 2018року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, працюючого не офіційно, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 186КК України,-
21 червня 2018 року до Броварського міськрайонного суду Київської області від прокурора Броварської місцевої прокуратури Київської області надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , які складаються з обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування, угоди про примирення потерпілого і підозрюваного та розписок про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід та заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 не обиралися.
Відповідно до обвинувального акта встановлено, що 19 травня 2018 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи у квартирі, в якій проживає потерпілий ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 , звернув увагу на два мобільні телефони марки «Samsung» та марки «Nokia», які знаходились на дивані в кімнаті, в якій на той час перебували потерпілий ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 , після чого в нього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення вказаних вище мобільних телефонів.
У той же час, а саме 19 травня 2018 року приблизно о 22 годині 10 хвилин, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, та настання їх негативних наслідків, розуміючи, що за його діями спостерігають потерпілий ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_6 , відкрито викрав два мобільні телефони марки «Samsung» моделі «GT-E1080» вартістю 200 грн., та марки «Nokia» моделі «ТА-1034» вартістю 300 грн., загальною вартістю 500 грн. 00 коп.
В подальшому ОСОБА_4 , разом з викраденим майном покинув місце вчинення кримінального правопорушення (злочину), а саме вибіг з квартири, та зник у невідомому напрямку, розпорядившись викраденими майном на власний розсуд, тим самим завдавши своїми незаконними діями, ОСОБА_5 майнову шкоду на загальною суму 500 гривень.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
До суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про примирення потерпілого та підозрюваного від 13 червня 2018 року.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 тапотерпілий ОСОБА_5 підтримали укладену, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, угоду про примирення.
Підписуючи зазначену угоду, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 186 КК України. Майнову шкоду завдану ним внаслідок скоєння злочину в розмірі 500 гривень 00 копійок ОСОБА_4 відшкодував повністю.
Виходячи зі змісту даної угоди, потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 ,дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій винної особи за ч. 1 ст. 186 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, призначення ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України.
Потерпілий ОСОБА_5 претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не має, оскільки обвинуваченим ОСОБА_4 під час досудового розслідування майнова шкода в розмірі 500 гривень 00 копійок відшкодована.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, як і наслідки її невиконання відповідно до ст. 476 КПК України.
Вислухавши обвинуваченого та потерпілого які просили затвердити угоду та призначити ОСОБА_4 визначену сторонами вид і міру покарання, думку прокурора про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, оскільки її умови відповідають вимогам КК України та КПК України, суд вважає, що укладена 13 червня 2018 року угода про примирення між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 , підлягає затвердженню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право, серед іншого, затвердити угоду.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 468, ч. 3 ст. 469 КПК України, в кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно із ст. 12 КК України, інкримінований ОСОБА_4 злочин, передбачений ч. 1 ст. 186 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості, тому в даному кримінальному провадженні може бути затверджена угода про примирення між потерпілим і обвинуваченим.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, характер обвинувачення, передбачені
п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України наслідки укладення й затвердження даної угоди, вид і міру покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього в разі затвердження угоди судом. Потерпілий ОСОБА_5 розуміє передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КК України наслідки укладення та затвердження угоди про примирення. При цьому укладення угоди про примирення між сторонами є добровільним, тобто здійсненим без застосування насильства, примусу, погроз, внаслідок обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Виходячи з кваліфікації кримінального правопорушення, сторони не позбавлені можливості укласти угоду про примирення, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнає вину за ч. 1 ст. 186 КК України, взяті на себе за угодою зобов'язання можливі для виконання, а відтак є всі необхідні підстави для затвердження угоди і призначення винній особі узгодженої сторонами міри покарання.
При призначенні покарання суд на виконання вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_4 , його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування заподіяної шкоди як передбачено ст. 66 КК України обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відсутність передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання винної особи.
За наведених обставин суд вважає правильним призначення ОСОБА_4 покарання визначеного сторонами в угоді про примирення.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальних витрат у справі немає.
Враховуючи, що запобіжний захід на виконання вимог ст. ст. 176-178 КПК України в ході досудового розслідування обвинуваченому не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_4 такого заходу на період до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 374, 394, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 13 червня 2018 року в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018110130002171 від 20 травня 2018 року за ініціативою потерпілого 13 червня 2018 року між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України та призначити йому за цією статтею покарання у виді штрафу в розмірі 75 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п'ять) гривень.
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст. 131, 176 КПК України не застосовувати.
Речовий доказ, що зазначений в обвинувальному акті: - мобільний телефон марки «Nokia» моделі «ТА-1034» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , вважати повернутим потерпілому ОСОБА_5 дозволивши ним користуватись та розпоряджатись за призначенням, після набрання вироком в законної сили.
Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1