Справа № 256/2376/13-ц
Провадження № 2-в/185/139/18
14 листопада 2018 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Зінченко А.С., за участю секретаря судових засідань - Кириленко Л.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі ЄУ № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-
Рішенням Верховного Суду від 27 червня 2018 року доручено Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області вирішити питання щодо наявності підстав для відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/2376/13-ц за позовом ПАТ комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, за ініціативою суду.
09 серпня 2018 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області відкрито спрощене позовне провадження у справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі ЄУ № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, з повідомлення сторін по справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 вересня 2018 року у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_12, вирішення вищевказаного питання було передано судді Зінченко А.С., та ухвалою від 04.09.2018 призначено розгляд справи.
Учасники повідомлені належним чином в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, будь-яких матеріалів втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/2376/13-ц суду не надали.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.
Відповідно до ст. 488 ЦПК України, відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.
Відповідно до статті 494 ЦПК України передбачено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження.
Враховуючи категорію даної справи, суд на підставі п. 4 ч. 5 статті 12 ЦПК сприяє встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також суд при вирішенні даної заяви враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред'явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження.
В Єдиному державному реєстрі судових рішень наявне рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року у справі № 256/2376/13-ц, та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року.
Відповідно до рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року у цивільній справі № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, позовні вимоги - задоволено частково, ухвалено: «В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №40000033 від 28.03.2007 року в розмірі 122578.33 доларів США що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.02.2013 року складає 979400.88 грн. - звернути стягнення на квартиру загальною площею 57.60 кв.м., житловою площею 43.10 кв.м, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки \ на підставі договору іпотеки №3209и від 28.03.07 р Публічним акціонерним товариством Комерційний банк « Приватбанк» \49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570\ з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо корегування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_2 «Про виселення» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» судові витрати - 3441,00 грн.»
Згідно із рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року, скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, ухвалено: «Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року змінити.
В рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» за кредитним договором №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в розмірі 965 878,67 (дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривен 67 коп., з яких заборгованість за кредитом складає 52 641,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 420 762,71 грн. та заборгованість по несплаченим процентам складає 29 315,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 234 314,88 грн., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 34 755,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 277 797,20 грн., штраф фіксована частина 250,00 грн., та його відсоткова частина 4 097,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 32 753,88 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3209И, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. 28 березня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1153, а саме на 1/2 частину житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» за початковою ціною предмета іпотеки (всієї квартири) для подальшої реалізації в розмірі 167281 (сто шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят однієї) гривні 25 коп. з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) гривен 50 коп.»
Крім того, 18 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області постановив ухвалу про виправлення описки, якою постановив: «Виправити описку, допущену в мотивувальній та резолютивній частинах рішення апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року, а саме вважати правильним номер кредитного договору укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» 28 березня 2007 року №«DOKНGK40000033».
На підставі зібраних і перевірених судом матеріалів, суд вважає за необхідне відновити частково втрачене судове провадження справи № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, в частині судових рішень, які міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а саме рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року, та рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року, ухвали Апеляційного суду Донецької області від 18 грудня 2013 року.
Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 488-495 ЦПК України, суд,-
Відновити втрачене судове провадження справи № 256/2376/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення в частині:
- рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року у справі 256/2376/13-ц, згідно тексту якого:
«Справа № 256/2376/13-ц
2/256/860/2013
заочне
29 серпня 2013 року м. Донецьк
Калінінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Домарєва О.В.,
при секретарі Вашкулатової Н.О.,
за участю представника позивача: Панько Н.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_2 «Про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення», -
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOKHGK від 28.03.2007 року в розмірі 122578,33 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.02.2013 року складає 979400,88 грн.: звернути стягнення на квартиру загальною площею 57.60 кв.м., житловою площею 43.10 кв.м, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки \ на підставі договору іпотеки №3209и від 28.03.07 р Публічним акціонерним товариством Комерційний банк « Приватбанк» \49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570\ з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо корегування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови,з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселити відповідача та інших осіб проживаючих у спірній квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України , до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, звертала увагу суду на те, що кредитні зобов'язання за договором №DOKHGK від 28.03.2007 року відповідачем належним чином не виконуються, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 122578,33 доларів США. У забезпечення виконання кредитного договору 28.03.2007 року був укладений іпотечний договір №3209И. Просив звернути стягнення на іпотечне майно, виселити відповідача та інших осіб, що мешкають у спірній квартирі.
Відповідач та її представник у судове засідання не з'явилися, не повідомивши суд про причини неявки, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, у зв'язку з чим на підставі п. 4 ст. 169 ЦПК України, суд ухвалив справу розглянути у їх відсутність на підставі наявних у ній матеріалів при заочному розгляді справи, що відповідає вимога ст. 224 ч. 1 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.03.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» був укладений кредитний договір №DOHAGK40000033, за умовами якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 63600,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення 29.12.2027 року.
3і свого боку, відповідачка зобов'язалася повертати кредит рівними частинами, кожного місяця та відсотки з комісією.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором, зокрема, сплата неустойки.
Умовами кредитного договору, а саме п.4.1. кредитного договору, за прострочення строків сплати процентів та строків повернення кредиту передбачена пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.
За розрахунком заборгованості по кредитному договору, загальний розмір невиконаних зобов'язань відповідачки перед позивачем станом на 27.02.2013 року становить 122578,33 доларів США та складається з: 52641,40 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 29315,01 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками; 34755,06 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф фіксована частина, 5838,57 доларів США - штраф процентна складова.
Згідно зі ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та
ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір №3209И від 28.03.2007 року.
Відповідно до іпотечного договору, предметом іпотеки є: квартира загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 43,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачці на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 334562,50 гривень.
У зв'язку з невиконанням відповідачем свого обов'язку за кредитним договором, позивачем відповідно до положень ч.1 ст.35 ЗУ "Про іпотеку" та згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» відповідачці було надіслано письмову вимогу про усунення порушення (лист №30.1.0.0/2 - 131 від 06.12.2012 року) із попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зобов'язань та вимогою звільнити протягом тридцяти днів вище наведену квартиру. Вимогу позивача було відправлено поштою 21.01.2013 року, згідно з реєстром поштових відправлень.
Відповідно до п. 16.7.1., п. 16.7.2. та п. 22 Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Згідно п. 16.9. Договору іпотеки та ст. 7 ЗУ "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за договором кредиту в повному обсязі, тобто, включаючи, повернення кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за договором кредиту та збитків, завданих порушенням договору кредиту.
Відповідно до ч.1 ст. 35 ЗУ "Про іпотеку - у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Згідно до ч.2 ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст. 39 ЗУ "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду в тому числі зазначаються способи реалізації предмета іпотеки та початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Згідно ст.. 40 ч.2 ЗУ України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. ст.41, 43 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку". Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено, що відповідачка в порушення умов договору погашення кредиту здійснювала не регулярно.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в термін відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За наведених обставин та вимог закону суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Обговорюючи вимоги позову в частині виселення та знаття з реєстрації, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Частиною 1 статті 40 цього ж Закону передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 статті 40 даного Закону законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Пунктом 43 постанови Пленумом Верховного суду України у «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, роз'яснюється, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.
Згідно з частиною 4 статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39-40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, якщо добровільно мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, можна зробити висновок, що недотримання вищезазначеної обов'язкової процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового приміщення, що є предметом іпотеки, і на яке звертається стягнення.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи банком не було дотримано процедури передбаченої законом для виселення осіб, які проживають в будинку, який є предметом іпотеки, а саме відповідачі не отримували письмової вимоги про виселення.
Згідно ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Вимоги позивача про зняття відповідача з реєстрації у спірній квартири не підлягають задоволенню, оскільки достатньою підставою для зняття відповідачки та інших осіб з реєстрації реєстраційним органом можливо лише, за умовою винесення судом рішення про виселення. При цьому винесення судом зазначеного рішення про виселення, буде достатньою підставою для зняття з реєстрації.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
А в цілому позов задовольняється судом частково.
Згідно ст. 6 ч. 7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Перевіривши матеріали справи та наданні документи суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, з урахування частково задоволених позовних вимог в частині звернення з матеріальною вимогою у розмірі 3441,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 16, 525, 526, 527, 530, 590, 611 ЦК України, ст. 109 ЖК України, ст.ст. 1, 7, 33, 35, 39, 40, 41, 43 Закону України «Про іпотеку», п. 43 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 130, 158, 169, 209, 212, 214-215, 216, 224, 225, 226 Цивільного процесуального Кодексу України, ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_2 «Про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення» - задовольнити частково.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №40000033 від 28.03.2007 року в розмірі 122578.33 доларів США що за курсом 7.99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27.02.2013 року складає 979400.88 грн. - звернути стягнення на квартиру загальною площею 57.60 кв.м., житловою площею 43.10 кв.м, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки \ на підставі договору іпотеки №3209и від 28.03.07 р Публічним акціонерним товариством Комерційний банк « Приватбанк» \49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570\ з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо корегування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови,з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_2 «Про виселення» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк « Приватбанк» судові витрати - 3441,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя О. В. Домарєв».
- рішення Апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року у справі 256/2376/13-ц, згідно тексту якого:
«Категорія 27
головуючий в I інстанції Домарєв О.В.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
04 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Канурної О.Д.
при секретарі Бакунець Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення,
У квітні 2013 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення. Свої вимоги обґрунтував тим, що 28 березня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, відповідно до якого остання отримала грошові кошти в розмірі 63 600,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2027 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки, відповідно до умов якого остання надала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 334 562,50 грн. Свої зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого станом на 27 лютого 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 122 578,33 доларів США. Позивач просив суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року, в розмірі 122 578,33 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 лютого 2013 року складає 979 400,88 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 43,10 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Також, просили виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані або проживають у квартирі зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №40000033 від 28 березня 2007 року в розмірі 122 578,33 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 278 лютого 2013 року складає 979 400,88 грн. звернуто стягнення на квартиру загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 43,10 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №3209 від 28 березня 2007 року) ПАТ КБ «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про виселення відмовлено та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, провадження по справі закрити та зупинити виконавче провадження. В обґрунтування скарги зазначає, що суд відкрив провадження по справі з порушенням правил підсудності. Крім того, вона не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
В засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином листом і телефонограмою №3345, зареєстрованою у відповідному порядку від 29 листопада 2013 року (а.с.182), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. 305 ЦПК України.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_7, діючий в інтересах ОСОБА_2 на підставі договору (а.с. 194-196), підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Кахраманов Р.Н., діючий на підставі довіреності (а.с. 197), заперечував проти апеляційної скарги та просив її відхилити.
Заслухавши доповідача, сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що, позичальниця не виконує свої зобов'язання перед банком за кредитним договором, у зв'язку з чим у неї утворилась заборгованість, у сумі 122 578,33 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 лютого 2013 року складає 979 400,88 грн., яку вона на вимогу банку добровільно не погасила, а тому банк вправі звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства та умов договору. В задоволенні позовних вимог про виселення судом відмовлено з огляду на те, що не дотримано обов'язкову процедуру виселення, передбачену ч. 4 ст. 9, ст. 109 ЖК України, ст. 39-40 ЗУ «Про іпотеку». вимоги позивача про зняття відповідача з реєстрації у спірній квартирі не підлягають задоволенню, оскільки судом не ухвалено рішення про виселення.
З таким висновком суду в оскаржуваній його частині не можна погодитися в повному обсязі.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Так, відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній його частині зазначеним вимогам закону не відповідає в повному обсязі.
Судом першої інстанції встановлено, що 28 березня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №DOKGK40000033 відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 63 600,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором з кінцевим терміном повернення 29 грудня 2027 року.
Зі свого боку відповідачка зобов'язалась повертати кредит рівними частинами кожного місяця та відсотки з комісією.
Умовами кредитного договору, а саме п. 4.1 за прострочення строків сплати процентів та строків повернення кредиту передбачено пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБК від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, що діє у період прострочення.
За розрахунком заборгованості по кредитному договору, загальний розмір невиконаних зобов'язань відповідачки перед позивачем станом на 27 лютого 2013 року становить 122 578,33 доларів США та складається з 52 641,40 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом, 29 315,01 доларів США - прострочена заборгованість за відсотками - 34 755,06 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штраф відповідно до умов пункту 5.4 договору (а.с. 22): 250,00 грн. - фіксована частина та 5% від суми заборгованості (штраф процентна складова).
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем був укладений іпотечний договір №3209И від 28 березня 2007 року, відповідно до умов якого предметом іпотеки є квартира загальною площею 57,60 кв. м., житловою площею 43,10 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та належить відповідачці на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 334 562,50 грн.
Вся інформація, яку банк має повідомити позичальнику міститься у змісті кредитного договору і договору іпотеки, є вичерпною. Підписавши договори відповідач погодилась з умовами надання кредиту.
Відповідно до п.п. 16.7.1, п. 16.7.2 та п. 22 Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 16.9 договору іпотеки та ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки позивач має право задовольнити свої вимоги за договором кредиту в повному обсязі, тобто включаючи повернення кредиту, сплату процентів, неустойки, відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимог за договором кредиту та збитків, завданих порушенням договору кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 589 ЦК України та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобов'язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд першої інстанції, звертаючи стягнення на предмет іпотеки - квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, вказав на погашення заборгованості по кредитному договору №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року, укладеному між банком та ОСОБА_2, в розмірі 122 578,33 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 27 лютого 2013 року складає 979 400,88 грн.
Тобто суд вірно дійшов висновку, що іпотечним договором № 3209И від 28 березня 2007 року забезпечено виконання зобов'язання по Кредитному договору № №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року на суму 63 600 доларів США.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
При цьому, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст. 39 зазначеного Закону).
Отже, суд першої інстанції на зазначені вимоги закону увагу не звернув та не зазначив загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотеко держателю з вартості предмета іпотеки та початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Так, загальний розмір заборгованості складає 965 878,67 грн.., з розрахунку:
420 762,71 + 234 314,88 + 277 797,20 + 250,00 +32 753,88 =965 878,67 (грн.),
- з яких заборгованість за кредитом складає 52 641,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 420 762,71 грн.;
- заборгованість по несплаченим процентам складає 29 315,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 234 314,88 грн.;
- пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань станом на 27 лютого 2013 року за період з травня 2007 року в розмірі 34 755,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 277 797,20 грн.,
- штраф фіксована частина 250,00 грн., та його відсоткова частина 4 097,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 32 753,88 грн. з розрахунку:
(420 762,71 + 234 314,88) х 5% = 32 753,88 (грн.)
Слід також зазначити, що заяви про застосування строків позовної давності відповідачка не подавала ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді. Тому, підстави відсутні для застосування строків позовної давності до позовних вимог в частині стягнення пені.
Початкова ціна предмета іпотеки для подальшої реалізації житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1 складає 167 281,25 грн., що визначено пунктами 11, 22, 33.4 Договору іпотеки, а саме 50% від вартості іпотеки, з розрахунку:
334 562,50 х 50 % = 167 281,25 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині порушення правил підсудності, то такі доводи не ґрунтуються на вимогах процесуального закону та спростовуються матеріалами справи, оскільки позови з приводу нерухомого майна, вирішуються за правилами виключної підсудності, що відповідає положенням статті 114 ЦПК України.
Так, квартира АДРЕСА_1, знаходиться в Калінінському районі (а.с. 154), де і зареєстрованою значиться відповідачка ОСОБА_2.
Щодо доводів апеляційної скарги, що відповідачка не була повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, то такі доводи є обґрунтованими.
Отже, апеляційний суд задовольнив клопотання представника апелянта про дослідження нових доказів в обґрунтування апеляційної скарги, саме рішення суду від 18 грудня 2012 року про розподіл майна подружжя, яким за ОСОБА_10 визнано право власності на 1/2 частину житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м (а.с. 173-174), оскільки рішення винесено судом першої інстанції заочно, та відповідачка була позбавлена права надати такий доказ в суді першої інстанції, що відповідає положенням частини другої статті 303 ЦПК України.
Більш того, апеляційний суд задовольнив клопотання представника Банку про дослідження нових доказів в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу, а саме заяву ОСОБА_10, чоловіка відповідачки, відповідно до якої він надав згоду на передачу в іпотеку житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1 (а.с. 140), оскільки така заява має суттєве значення для правильного вирішення справи по суті та позивачу не було відомо факт розподілу майна подружжя, що також відповідає положенням частини другої статті 303 ЦПК України.
Враховуючи встановлені обставини по справі, а саме те, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки ОСОБА_10, який не брав участь у справі, але йому належить 1/2 частини житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, апеляційний суд вважає необхідним змінити рішення суду та в рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в розмірі 965 878,67, з яких заборгованість за кредитом складає 52 641,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 420 762,71 грн. та заборгованість по несплаченим процентам складає 29 315,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 234 314,88 грн., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 34 755,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 277 797,20 грн., штраф фіксована частина 250,00 грн., та його відсоткова частина 4 097,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 32 753,88 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3209И, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. 28 березня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1153, а саме на 1/2 частину житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» за початковою ціною предмета іпотеки (всієї квартири) для подальшої реалізації в розмірі 167 281,25 грн.
Крім того, необхідно вирішити питання щодо розподілу судових витрат відповідно до статті 88 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку ? частину від всієї суми сплаченого судового збору в розмірі 1 720,50 грн., тобто в розмірі пропорційно задоволеним вимогам.¶Судове рішення в іншій частині в апеляційному порядку щодо відмови в задоволенні позовних вимог Банку не оскаржено, та предметом перегляду не було (ст.303 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року змінити.
В рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» за кредитним договором №DOKGK40000033 від 28 березня 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в розмірі 965 878,67 (дев'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривен 67 коп., з яких заборгованість за кредитом складає 52 641,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 420 762,71 грн. та заборгованість по несплаченим процентам складає 29 315,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 234 314,88 грн., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 34 755,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 277 797,20 грн., штраф фіксована частина 250,00 грн., та його відсоткова частина 4 097,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 32 753,88 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3209И, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. 28 березня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1153, а саме на 1/2 частину житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» за початковою ціною предмета іпотеки (всієї квартири) для подальшої реалізації в розмірі 167281 (сто шістдесят сім тисяч двісті вісімдесят однієї) гривні 25 коп. з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) гривен 50 коп.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: »
- ухвали Апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року у справі 256/2376/13-ц, згідно тексту якої:
«Категорія 27
головуючий в I інстанції Домарєв О.В.
суддя доповідач Безрученко Ю.О.
18 грудня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Краснощокової Н.С.
суддів Безрученко Ю.О., Канурної О.Д.
при секретарі Папченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на іпотечне майно та виселення,
Рішенням апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 29 серпня 2013 року змінено. В рахунок заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором №DOKНGK40000033 від 28 березня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 в розмірі 965 878,67 грн., з яких заборгованість за кредитом складає 52 641,40 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 420 762,71 грн. та заборгованість по несплаченим процентам складає 29 315,01 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 234 314,88 грн., пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 34 755,06 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 277 797,20 грн., штраф фіксована частина 250,00 грн., та його відсоткова частина 4 097,82 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 грудня 2013 року становить 32 753,88 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки №3209И, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Качур Г.В. 28 березня 2007 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1153, а саме на 1/2 частину житлової трикімнатної квартири номер АДРЕСА_1, загальною площею 57,6 кв. м, житловою площею 43,1 кв. м шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» за початковою ціною предмета іпотеки (всієї квартири) для подальшої реалізації в розмірі 167 281,25 грн. з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В іншій частині рішення суду залишено без змін та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційним судом встановлено, що в мотивувальній та резолютивній частинах рішення апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року допущена описка, а саме невірно зазначено номер кредитного договору, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 28 березня 2007 року.
В засіданні апеляційного суду представник ПАТ КБ «ПриватБанк» Петрикін О.Ю., діючий на підставі довіреності (а.с. 178), не заперечував проти виправлення описки.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7, діючий на підставі договору (а.с. 194-196), не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином листами та судовими повістками (а.с.214), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ст. ст. 219, 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає за необхідне виправити описку в мотивувальній та резолютивній частинах рішення апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року.
Відповідно до статті 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає за необхідне виправити описку допущену в мотивувальній та резолютивній частинах рішення апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року, а саме вважати правильним номер кредитного договору укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк» 28 березня 2007 року №«DOKНGK40000033».
Керуючись статтями 219, 315 ЦПК України, апеляційний суд
Виправити описку, допущену в мотивувальній та резолютивній частинах рішення апеляційного суду Донецької області від 04 грудня 2013 року, а саме вважати правильним номер кредитного договору укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційним Банком «ПриватБанк» 28 березня 2007 року №«DOKНGK40000033».
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Судді:»
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Ухвала знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua
Суддя А. С. Зінченко