Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
23 листопада 2018 р. Справа № 520/8516/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Русанової В.Б.,
суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018, (суддя Сагайдак В.В., повний текст складено 08.10.18 )по справі № 520/8516/18
за позовом ОСОБА_2
до Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_2, викладене в рішенні від 28.04.2017 року;
- визнати бездіяльність Слобожанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо не поновлення пенсії ОСОБА_2 протиправною;
-зобов'язати Слобожанське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07 жовтня 2009 року шляхом призначення її відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Позовна заява від імені позивача підписана ОСОБА_8 , який зазначив себе як представник позивача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018р. позовну заяву ОСОБА_2 повернуто позивачу.
Також повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір, відповідно до платіжного доручення про сплату судового збору №0.0.1144248003.1 від 26.09.2018 р. на суму 704,80 грн.
ОСОБА_2, не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що представником позивача надано до суду належні документи, в підтвердження його повноважень на підписання та подання позовної заяви, які судом першої інстанції безпідставно не враховані.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Згідно із ч. 5, 6 ст. 59 КАС України відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Частиною 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.
У ч. 2 ст. 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що в разі звернення фізичної особи до суду через її представника суду має бути надано оригінал або належним чином завірена копія документу, підтверджуючого його повноваження.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про міжнародне приватне право», документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Стаття 100 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що документи, які складено за кордоном з участю іноземних властей або які від них виходять, приймаються нотаріусами за умови їх легалізації органами Міністерства закордонних справ України. Без легалізації такі документи приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Тобто, для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном за участю іноземних органів влади або які від них виходять, повинні прийматися нотаріусами за умови легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Документи, що видані та мають юридичну силу на території України, також можуть використовуватись на території іншої держави тільки після їх відповідного засвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Існує два способи такого засвідчення: консульська легалізація та проставляння апостилю.
Відповідно до п.13 Правил проставляння апостилю на офіційних документах, призначених для використання на території інших держав затверджених Наказом Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України від 05.12.2003 № 237/803/151/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2003 року за № 1151/8472 (далі - Правила) апостиль проставляється у формі відбитка штампа, візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у формі електронного документа, або візуалізації на папері апостилю, сформованого за допомогою інформаційної системи. Розмноження та копіювання (фотокопіювання) апостилю не дозволяється.
З позовної заяви вбачається, що місцем проживання позивача та її представника є держава Ізраїль, м. Кірят-Шмона, позовна заява підписана ОСОБА_8
В підтвердження своїх повноважень зазначена особа надала до суду фотокопії довіреності від 22.03.2017р., складеною нотаріусом в м. Кірят-Шмона, Ізраїль, із засвідчення справжності підпису апостилем від 05.04.2017 року № 6230., (вчиненим відповідно до Гаазької Конвенції 1961 року, що скасовує вимоги по легалізації закордонних публічних документів).
Разом з тим, надання представником позивача неналежним чином завіреної копії такого документу або його оригіналу вказує на наявність недоліків поданого ним позову та необхідність надання йому часу на їх усунення, що є важливою та необхідною гарантією забезпечення доступу особи до правосуддя.
При цьому, судова колегія також враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Белет проти Франції», відповідно до яких стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Крім того, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 р. та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 р. Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Водночас, відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не було надано позивачу можливості усунути недоліки поданої ним позовної заяви шляхом надання належним чином завіреної копії довіреності на підтвердження повноважень особи яка її подала,чи її оригіналу, а отже не забезпечено позивачу гарантії доступу до правосуддя, регламентованої Конвенцією.
При цьому, апеляційний суд враховує ухвалу Верховного Суду від 05.01.2018 р. по справі № 820/3084/17.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що правовими підставами для повернення позовної заяви за п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України є її подання особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або якщо позов не підписано чи підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Однак, у даному випадку недоліком поданого позивачем позову є надання неналежним чином завіреної копії довіреності , підтверджуючої повноваження представника, яким підписано позовну заяву або її оригіналу.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції було передчасно вирішено питання щодо повернення позовної заяви та безпідставно не застосовано норми ст. 169 КАС України, якою регламентовано повноваження суду залишити позов без руху та надати позивачу час на усунення його недоліків.
Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Отже, апеляційна підлягає задоволенню, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року - скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.308, 311 ,312, 315, 320 , 321,325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 по справі № 520/8516/18 скасувати та направити справу для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.Б. Русанова
Судді Л.В. Курило О.В. Присяжнюк