19 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/6292/18
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Бегунца А.О.
суддів: Рєзнікової С.С. , Старостіна В.В.
за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018, суддя Бадюков Ю.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 05.09.18 по справі № 2040/6292/18
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), Міністерства оборони України (далі - відповідач-2, МОУ), в якому просив суд: визнати протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”; скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 22 протоколу № 73 від 13.07.2018 року; зобов'язати Міністерство оборони України призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р., у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, та надіслати вказане рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 ; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України; зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання судового рішення протягом 45 днів з дня набрання ним чинності.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу в період з 12.10.1986 р. по 08.02.1988 р. в Збройних Силах, в тому числі брав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан у складі військової частини НОМЕР_1 . Нагороджений медаллю “За відвагу”. 07.12.2017 позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", надавши усі необхідні документи. Рішенням комісії МО України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.07.2018 р. №73, п.22 позивачу протиправно відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”. Скасовано рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), оформлене пунктом 22 протоколу № 73 від 13.07.2018 року. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно направити документи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України. Зобов'язано Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 26613125) призначити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу, передбачену ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013 р., у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем 2, Міністерством оборони України, подано апеляційну скаргу в якій він, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, що в силу положень ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття нового судового рішення. Зокрема, зазначає, що інвалідність позивачу була встановлена з 24.01.2017, а тому при вирішенні питання щодо виплати одноразової грошової допомоги позивачу необхідно керуватися законодавством, що діяло на цей день, а саме Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та Порядком №975. Також, апелянт посилається на правову позицію Верховного суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.06.2018 по справі №750/5074/17 та постанові від 27.02.2018 №806/638/16.
Відзив на апеляційну скаргу не надано.
У судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за можливим розглянути справу по суті.
Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що як встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 року по справі № 820/6658/17, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 з 12.10.1986 по 08.02.1989 проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР та приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан в складі військової частини пп НОМЕР_1 .
Із витягу протоколу № 4397 від 18.10.2016 засідання Центральної лікарської комісії МО України по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця - множинні мінно-вибухові осколкові поранення, ЗЧМТ-контузія головного мозку, мінно-вибухова травма (МВТ) (1987р.) позивача та наступні захворювання пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах де велись бойові дії.
Згідно довідки МСЕК серія 12ААА № 444919 від 27.01.2017 позивачу встановлено ІІІ групу інваліда війни з 24.01.2017, у зв'язку з травмою, контузією та захворюванням, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебування у країнах, де велись бойові дії.
07.12.2017 ОСОБА_1 , звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у зв'язку з встановленням йому інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби. До вказаної заяви позивач додав усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому Постановою КМУ № 975 від 25.12.2013.
Харківський обласний військовий комісаріат листом №3052/ВСЗ від 14.12.2017 позивачу надав відповідь, в якій зазначив, що оскільки інвалідність позивачу встановлена понад трьохмісячний термін після звільнення з строкової військової служби - законних підстав для призначення одноразової грошової допомоги не має. Крім того, позивачем не поданий документ, що свідчить про причини та обставини поранення, як це передбачено законодавством.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2018 визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей" та зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст.16 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за формою, встановленою Додатком 13 до "Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби та членів їх сімей", затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530.
Частиною 4 ст. 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В подальшому, Харківським обласним військовим комісаріатом рішення по справі № 820/6658/17 виконано, проте, рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене пунктом 22 протоколу № 73 від 13.07.2018, позивачу відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
Не погоджуючись із рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності відмови Міністерства оборони України в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей”.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 5 статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно зі ст. 1-2 Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок).
Даний Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).
Пунктом 11 Порядку передбачено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Пунктами 12, 13 Порядку визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Наказом Міністерства оборони України 14.08.2014 р. № 530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за №1294/26071) затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, додатком 13 до якого затверджено форму висновку про призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач перебував на військовому обліку у відповідному РВК МО України, причинний зв'язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов'язків військової служби в період перебування в Афганістані, встановлено Центральною військово-лікарською комісією МО України.
Щодо доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, а також підпункту 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 № 975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим зі строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, суд зазначає.
Відповідно до ч. 2 статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-ХII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Згідно частини 1 статті 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання
У відповідності до пункту 6 частини 2 статті 16 вказаного Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
З аналізу статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" вбачається, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовців виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержання каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.
Верховний Суд України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-446а14 та від 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15 неодноразово усував розбіжності у застосуванні норм статті 16 Закону №2011-ХІІ, висловивши правовий висновок, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення.
Також, аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 372/1258/16-а, № провадження К/9901/6800/18.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції відійшов від правової позиції висловленої Верховним Судом у справі № 750/5074/17, оскільки, на відміну від справи № 750/5074/17, в якій постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року зобов'язано Міністерство оборони розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії, у даній справі право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” досліджувалось та встановлено в рішенні від 29.01.2018 по справі № 820/6658/17, що набрало законної сили, яким вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
Крім того, інституційна багатоланковість системи призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” не означає, що кожний наступний суб'єкт цієї ланки має визначати наявність чи відсутність права на отримання цієї допомоги, та у зв'язку з цим порушувати права людини на отримання одноразової грошової допомоги та створювати штучні перепони під час виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум - про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене пунктом 22 протоколу № 73 від 13.07.2018.
Щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України, колегія суддів зауважує на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Отже, суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині скасування спірного рішення МОУ, з метою дотримання процедури, встановленої Порядком, виходячи з пов'язаності позовних вимог, обґрунтовано дійшов висновку про зобов'язання Харківського обласного військового комісаріату повторно направити документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що зобов'язання Міноборони вирішити питання про призначення одноразової грошової допомоги є втручанням у дискреційні повноваження Міноборони, колегія суддів зауважує на наступне.
Відповідно до ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб'єктом владних повноважень - відповідачем.
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної в постанові від 24.01.2006, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд першої інстанції, з метою належного відновлення прав позивача, дійшов правомірного висновку про необхідність зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей” у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 975 від 25.12.2013, у зв'язку з встановленням йому третьої групи інвалідності та надіслати вказане рішення Харківському обласному військовому комісаріату для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1 .
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 по справі 2040/6292/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст.ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 по справі № 2040/6292/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц
Судді(підпис) (підпис) С.С. Резнікова В.В. Старостін
Повний текст постанови складено 23.11.2018.