22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/397/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Глушка І.В., Ільчишин Н.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Гулкевич І.З., м. Львів) у справі №446/832/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ «Дельта Банк» про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
23 травня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ «Дельта Банк» в якому просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення вкладника - ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича включити вкладника - ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протиправною.
Зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Зобов'язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивачу було виплачено 31.07.2015 року через установу АТ «Укрексімбанк» грошові кошти, які обліковувались на її рахунках в АТ «Дельта Банк», а саме: 8 348,94 грн., 35 168,92 грн., 50 027,96 грн. Таким чином, відповідач вважає, що позивачу було здійснено в повному обсязі виплату тіла депозиту та нарахованих відсотків станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (03.03.2015 року). Інші грошові кошти були отримані позивачем до запровадження в АТ «Дельта Банк» тимчасової адміністрації, що підтверджується банківськими виписками по рахунках позивача. Зважаючи на те, що грошові кошти на рахунках позивача в АТ «Дельта Банк» відсутні, відтак скаржник приходить до висновку, що відсутні підстави для включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за вх. №К-13946/18 від 25.09.2018 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що наведені відповідачем у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ПАТ «Дельта Банк» подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-13773/18 від 21.09.2018 року в якому АТ «Дельта Банк» погоджується із доводами апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року по справі №446/832/17 є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір банківського вкладу, внаслідок якого позивачка розмістила у банку депозитний вклад на суму 100000 грн. Строк дії договору закінчився 01.12.2014 року.
Відповідно до квитанції дата валютування від 03 грудня 2014 року платник - ОСОБА_3, банк платника Львівське відділення №2 АТ «Дельта Банк», Отримувач філія Львівського Обласного управління АТ «Ощадбанк» про те, що кошти в сумі 100000,00 гривень перераховано, призначення платежу поповнення карткового рахунку НОМЕР_1 інд.НОМЕР_2, однак вказані кошти позивачем не отримано. Позивач неодноразово зверталась з листами до ПАТ «Дельта Банк» про причини затримки перерахунку коштів, однак на вказані листи отримано відповіді про технічні проблеми.
Позивач звернулась до Шевченківського районного суду м. Львова про стягнення коштів з ПАТ «Дельта Банк» в сумі 100000 грн. рішенням від 04.08.2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено та стягнуто 100000 грн шляхом їх перерахування за наданими реквізитами. Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 10.11.2015 року, рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04.08.2015 року скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.09.2016 року справу направлено на новий розгляд до Апеляційного суду Львівської області.
07.02.2017 року Апеляційний суд Львівської області прийняв рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про повернення коштів, оскільки на дату вирішення рішення у ПАТ «Дельта Банк» відкликано банківську ліцензію та введено процедуру ліквідації, а вимого до такого банку можуть пред'являтись лише в межах ліквідаційної процедури та в порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02 березня 2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №71 від 08.04.2015 тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено на шість місяців з 03.03.2015 по 02.09.2015 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.
Постановою Національного банку України №664 від 02.10.2015 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Дельта Банк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №181 від 02.10.2015 розпочато процедуру ліквідації вказаного банку з 02.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 20.02.2017 року №619 відповідно до якого продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» до 04.10.2019 року.
Позивач отримала повідомлення від ПАТ «Дельта Банк» від 21 січня 2016 року №05-3180038 за підписом представника за довіреністю Сичевської Ю.К., у якому повідомлено, що відповідно до ч.1 ст. 49 Закону України, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до ч.2 ст.45 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Згідно до ч.8 ст. 49 цього Закону, вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними. АТ «Дельта Банк» повідомляє про відсутність правових підстав для задоволення та включення до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку ОСОБА_3 кредиторських вимог.
20 квітня 2017 року від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшло повідомлення позивачу, в якому зазначається, що кредиторські вимоги приймались з 08.10.2015 року по 09.11.2015 року, а також у разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку вносить зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
Згідно із частиною першою статті 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI), фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон № 4452-VI гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у тому числі внесеного за договором банківського рахунку, відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону № 4452-VI, посилання скаржника на яку відсутні.
Відповідно до статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку). Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак. Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України». Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частин першої - другої статті 45 Закону № 4452-VI Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет та здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур'єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.
В свою чергу, із положень частини третьої статті 45 Закону № 4452-VI випливає, що відомості про ліквідацію банку повинні містити: 1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується; 2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про початок процедури ліквідації банку; 4) інформацію про місце та строк прийняття вимог кредиторів.
Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (частина 5 статті 45 Закону № 4452-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 4452-VI Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Взявши до уваги викладене вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавчо визначено чіткий порядок заявлення кредиторами своїх вимог до Фонду та правові підстави приймання таких вимог Фондом.
На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 по 18.11.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України врегульовано Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 року № 2346-III (далі - Закон № 2346-III). Відповідно до статті 1 цього Закону дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - учасників платіжної системи. Переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією і тією ж особою. Ініціатором є - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та/або подання відповідного документа на переказ або використання електронного платіжного засобу.
Відповідно до ч. 5.2 статті 5 Закону № 2346-III відносини між суб'єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.5. статті 7 Закону № 2346-III, вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.
Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону № 2346-III, під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи міститься квитанція датою валютування від 03 грудня 2014 року, з якої видно, що ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 100000,00 грн. перерахувала на свій рахунок, вказаного відповідачами не заперечується та не спростовується, а тому вона є тією особою, яка набула право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами, позивач протиправно не була включена до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів, заява про включення її до реєстру вимог кредиторів подана до уповноваженої особи 09.11.2015 року, тобто із встановленим Законом № 4452-VI порядком.
Взявши до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року у справі №446/832/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді І. В. Глушко
Н. В. Ільчишин
Повний текст постанови складений 23 листопада 2018 року.