22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2524/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Курильця А. Р., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року у справі № 569/9404/18 (рішення ухвалене у м. Рівне судом у складі головуючого судді Бердія М. А., повний текст рішення виготовлений 26 вересня 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби Кривіцького Віктора Броніславовича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до начальника Волинської митниці ДФС Кривіцького В. Б. про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил.
Позивач просив поновити строк на оскарження постанови начальника Волинської митниці ДФС Кривіцького В. Б. від 18.04.2018 № 1508/20500/18, визнати протиправною та скасувати зазначену постанову про визнання винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладення на нього, ОСОБА_1, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн., а також закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року позов задоволено.
Рішення суду першої інстанції оскаржила Волинська митниця ДФС, подавши на нього апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначає, що сам по собі факт перебування автомобіля на ремонті не підтверджує факту аварії чи обставин непереборної сили та в контексті статті 192 Митного кодексу України не перериває встановлений строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту. Митне законодавство чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил, якими є, зокрема, аварія, дія обставин непереборної сили, що обов'язково мають підтверджуватися відповідними документами, які позивачем надані не були. Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 192 Митного кодексу України позивач не повідомив найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження транспортного засобу, у зв'язку з чим оскаржувана постанова у справі про порушення митних правил прийнята правомірно.
Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів існування обставин непереборної сили, які унеможливили вивезення ним автомобіля за межі митної території України, а неповідомлення ним митного органу про неможливість такого вивезення не вказує на відсутність обставин непереборної сили, тому постанова митного органу про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення митних правил є протиправною.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
Відповідно до частини 1 статті 486 Митного кодексу України (далі МК України) завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
У справі встановлено, що 21.11.2017 ОСОБА_1 ввіз в режимі «транзит» через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС на митну територію України транспортний засіб марки «Mercedes Benz», реєстраційний номер НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами статті 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб.
29.11.2017 позивач прямував цим автомобілем у напрямку Республіки Польща з метою вивезення транспортного засобу. Однак, під час руху в автомобілі відбулось замикання електросистеми, автомобіль вийшов з ладу та, як наслідок, подальший рух транспортним засобом був неможливим. Позивачем невідкладно було замовлено ремонт автомобіля, однак в найкоротші строки відремонтувати автомобіль не було можливості за відсутності необхідних запчастин.
30.11.2017 ОСОБА_1 був змушений поїхати до Польщі, оскільки у нього 01.12.2017 року о 08.30 год. був запланований авіарейс сполученням Варшава-Рига-Копенгаген. В період з 01 грудня 2017 року по 06 квітня 2018 року позивач перебував за межами України, що підтверджується авіаквитком Копенгаген-Київ (Жуляни).
23.03.2018 під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, за результатами яких було встановлено, що позивач перевищив строк транзитного перевезення зазначеного транспортного засобу, ввезеного 21.11.2017, більш, ніж на десять діб, станом на 23.03.2018 транспортний засіб не вивозився та у інший митний режим, згідно з законодавством, не поміщений.
18.04.2018 начальником Волинської митниці ДФС Кривіцьким В. Б. на підставі протоколу № 1508/20500/18 від 23.03.2018 винесено постанову у справі про порушення митних правил № 1508/20500/18 від 18.04.2018, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 8500 грн.
Відповідно до частини третьої статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 1 частини першої статті 95 МК України визначено, що для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
При цьому, згідно з частиною другою цієї статті, до цього строку не включаються: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до частини першої статті 192 МК України, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Пунктом 2 розділу 8 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 (далі - Порядок № 657), факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
За змістом частини першої статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених, зокрема, статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Аналіз змісту вищенаведених норм законодавства свідчить про те, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 МК України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події.
Судом першої інстанції правильно встановлено факт дії обставин непереборної сили в розумінні статті 192 МК України, що перешкоджали позивачу своєчасно доставити автомобіль до митного органу та полягали в несправному стані транспортного засобу через поломку та перебуванні на ремонті, на підтвердження чого позивачем надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 11 від 30.11.2017 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру від 15.12.2017 року № 12 та акт наданих послуг від 15.12.2017 року № 19. (виконавець: фізична-особа підприємець ОСОБА_4.).
Водночас, суд першої інстанції неправильно розтлумачив положення частини другої статті 192 та частини першої статті 460 МК України, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що неповідомлення митному органу про обставини події та місцезнаходження транспортного засобу до закінчення строку, встановленого статтею 95 МК України, не може вважатися самостійною та достатньою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 470 МК України, оскільки вказаним нормативно-правовим актом не передбачена відповідальність за таке неповідомлення.
Таким чином, з огляду на те, що позивач не повідомив найближчий митний орган про наявність факту дії обставин непереборної сили, апеляційний суд вважає, що визначені частиною першою статті 460 МК України підстави для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України, відсутні.
Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи неповідомлення позивачем митного органу у встановлений термін про наявність обставин непереборної сили (поломки транспортного засобу), апеляційний суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем оскаржуваної постанови.
Аналогічна правова позиція при вирішенні подібних спорів викладена в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі № 442/2805/16-а.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України це є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.
Керуючись ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 вересня 2018 року у справі № 569/9404/18 скасувати та прийняти постанову, якою позивачу у задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді А. Р. Курилець
Д. М. Старунський