Справа № 806/878/18
Головуючий у 1-й інстанції: Шуляк Л.А.
Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.
23 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року (місце ухвалення рішення - м.Житомир, дата складення поного тексту-14.05.2018 ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, яка була нарахована Управлінням МВС України в Житомирській області у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено обставини справи, рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. Зазначено, що скільки останнім місцем служби позивача було Головне управління Національної поліції в Житомирській області, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку з чим він має право на отримання грошової допомоги згідно п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.06.2016 №4.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом, постановою Корольовського районного суду м.Житомирі від 01 вересня 2017 року по справі № 296/4762/17 задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 та визнано протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у підготовці та направленні висновку про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області підготувати та направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (а.с.13-18).
На виконання рішення суду, УМВС України в Житомирській області підготувало та направило до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
Листом від 31 жовтня 2017 року № 1689/29/05-2017 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області за підписом голови ліквідаційної комісії роз'яснено, що матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 розглянуті Департаментом фінансово-облікової політики МВС України та повернуто без права на виплату, з посиланням на те, що призначення та виплата одноразової грошової допомоги позивачу повинні здійснюватися Національною поліцією України відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та положень Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (а.с.35).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності вже при наявності статусу поліцейського і порядок виплати такої одноразової грошової допомоги врегульовано Порядком № 4. Таким чином, допомога позивачу, як поліцейському, має визначатись на підставі норм Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4, що, в свою чергу, не позбавляє його права на отримання належних виплат у разі зазначення в довідці до акту МСЕК причини інвалідності у вигляді захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а не поліції.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.6 ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (далі - Закон №565-ХІІ) передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівникові міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до пп.2 п.2 Порядку № 850, днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п.5 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
У відповідності до ч.2 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до ст.97 - 101 Закону України "Про Національну поліцію", наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений (далі - Порядок № 4), який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 916 від 12 вересня 2016 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, п.5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено пп.4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із п.1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (п.3 Розділу ІІІ Порядку №4).
Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку № 4, що подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
За змістом пп."б" п.4 ч.1 ст.99 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено II групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
За змістом п.15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Отже, право на призначення та виплату грошової допомоги, у зв'язку із встановленням інвалідності, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" та Порядку № 850 мають право виключно особи, останнім місцем роботи яких є органи міліції, а також пенсіонери МВС. При цьому, порядок та умови отримання одноразової грошової допомоги у разі визначення інвалідності поліцейськими передбачені Законом України "Про Національну поліцію" та Порядком № 4. Отже особам, останнім місцем роботи яких є підрозділи Національної поліції, в тому числі й позивачу у даній справі, одноразова грошова допомога у разі визначення інвалідності призначається та виплачується згідно положень Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.
Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12ААА № 514823 від 02 вересня 2016 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в ОВС.
ОСОБА_2 звільнений з посади старшого оперуповноваженого в ОВС 3-го територіального управління з обслуговування Волинської, Рівненської та Житомирської областей Департаменту протидії наркозлочинності Національної поліції України.
Оскільки останнім місцем служби позивача був Департамент протидії наркозлочинності Національної поліції України, то на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" та Порядку № 4.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 127/8696/17 та в постанові від 27 березня 2018 року по справі № 822/2595/17.
Таким чином, у відповідача не було підстав для нарахування позивачу одноразової грошової допомоги згідно Порядку № 850 та статті 23 Закону України "Про міліцію".
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 листопада 2018 року.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.