22 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/545/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В. М.,
суддів Рибачука А. І., Старунського Д. М.,
з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Андросюк З. П.,
представника третьої особи Дуди І. П.,
прокурора Малетич М. М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області та Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (рішення ухвалене у м. Львові судом у складі головуючого судді Костецького Н. В.) у справі № 813/1149/18 за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про визнання протиправним і скасування рішення,
У березні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області (далі - Мурованська сільська рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Львівська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про визнання протиправним і скасування рішення.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Мурованської сільської ради, оформлене листом від 14.03.2018 № 167;
зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність згідно раніше поданої заяви для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,15 га.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Мурованської сільської ради, оформлене листом від 14.03.2018 № 167. Зобов'язано Мурованську сільську раду повторно розглянути звернення ОСОБА_4 від 13.03.2018, з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду . У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржили Мурованська сільська рада та Львівська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, подавши на нього апеляційні скарги.
Мурованська сільська рада в обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню. Покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тій обставині, що позивачем при зверненні до Мурованської сільської ради не додано до клопотання погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, як того вимагає частина 6 статті 118 Земельного кодексу України, отже, не було правових підстав розгляду даного питання на сесії сільської ради. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Львівська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Покликається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки факту, що зміни цільового призначення земель, що перебувають у її користуванні, у встановленому законом порядку не було проведено, згода на вилучення з користування Концерну вказаної земельної ділянки не надавалась. Також зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги лист Мурованської сільської ради від 07.05.2018 № 260, долучений представником позивача до матеріалів справи, згідно якого Мурованська сільська рада повторно розглянула заяву ОСОБА_4 та відмовила у наданні дозволу, а, отже, виникає запитання у доцільності виходу суду за межі позовних вимог та зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення. Просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_4 від 13.03.2018 та прийняти в цій частині нове рішення, в решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вислухавши суддю-доповідача, представників апелянтів, які апеляційні скарги підтримали, представника позивача, який просить апеляційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, прокурора, яка просить апеляційні скарги задовольнити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
У справі встановлено, що 13.03.2018 позивач звернувся до голови Мурованської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована в межах села Муроване Пустомитівського району Львівської області. До заяви додав викопіювання з плану території із зазначенням місця розташування земельної ділянки та копію посвідчення учасника бойових дій.
Листом від 14.03.2018 № 167 Мурованською сільською радою прийнято рішення про відмову у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_4 згідно земельно-облікових даних перебуває у користуванні третіх осіб, а саме в користуванні Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що нормами земельного законодавства визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому обґрунтування відповідачем відмови з підстави перебування земельної ділянки у користуванні третіх осіб є протиправним. Як наслідок, оскаржуване рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована в межах села Муроване Пустомитівського району Львівської області.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 144 Конституції України визначає, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України (далі ЗК України) передбачено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною шостою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
За приписами частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз частини сьомої статті 118 ЗК України дає підстави дійти висновку про те, що за результатами розгляду клопотання про надання у власність земельної ділянки із земель державної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку відповідний орган місцевого самоврядування може вчинити виключно такі дії: або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у наданні такого дозволу.
Як видно з рішення Мурованської сільської ради, оформленого листом від 14.03.2018 № 167, позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки земельна ділянка, на яку претендує ОСОБА_4, згідно земельно-облікових даних перебуває у користуванні третіх осіб, а саме Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.
У своєму листі відповідач не наводить будь-яких інших мотивів чи підстав, передбачених положеннями Земельного кодексу України в обґрунтування відмови у наданні дозволу, в листі не наведено жодної підстави, передбаченої статтею 118 ЗК України, в обгрунтування такої відмови позивачу. Відтак, відмова відповідача є невмотивованою та не містить посилання на норми законодавства.
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Згідно зі статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що всупереч вимогам статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», заява від 13.03.2018, подана ОСОБА_4 до сільської ради, на черговій сесії сільської ради розглянута не була.
Доводи скаржника - Мурованської сільської ради, в частині того, що позивачем при зверненні до Мурованської сільської ради не додано до клопотання погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб, як того вимагає, частина 6 статті 118 Земельного кодексу України не можуть братись апеляційним судом до уваги, оскільки такі не спростовують протиправності оскаржуваного рішення.
Крім того, колегія суддів відхиляє покликання апелянта - Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо невзяття до уваги судом першої інстанції листа Мурованської сільської ради від 07.05.2018 № 260, згідно якого Мурованська сільська рада повторно розглянула заяву ОСОБА_4 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку в межах села Муроване, та відмовила у наданні дозволу, оскільки такий лист не може вважатись повторним розглядом звернення, у ньому зазначено, що повторно розглянуто заяву від 27.04.2018, що є окремим рішенням, яке не стосується предмету позову.
Таким чином, доводи апелянтів є безпідставними та не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач в порушення вимог частини 7 статті 118 ЗК України протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Разом з тим, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції про неможливість зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. З огляду на те, що відповідач наділений дискреційними повноваженнями з розгляду заяв про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні, то суд не вправі перебирати на себе функції вказаного суб'єкта владних повноважень. При цьому, суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Виходячи з системного аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято неправомірно та підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована в межах села Муроване Пустомитівського району Львівської області, з врахуванням обставин викладених у рішенні суду.
Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги Мурованської сільської ради об'єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області та Львівської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року у справі № 813/1149/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. М. Багрій
судді А. І. Рибачук
Д. М. Старунський
Повний текст постанови виготовлений 23.11.2018.