20 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2407/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника громадянки В»єтнаму ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року, головуючий суддя - Костюкевич О.К., ухвалена у м. Луцьку, у справі за адміністративним позовом Військової часини 1493 Державної прикордонної служби України до громадянки В»єтнаму ОСОБА_3 про продовження строку затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію,-
В вересні 2018 року позивач - ВЧ 1493 Державної прикордонної служби України звернувся в суд з позовом до громадянки В»єтнаму ОСОБА_3, в якому просив продовжити строк затримання громадянки В»єтнаму ОСОБА_3 на шість місяців з метою забезпечення передачі її відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, а саме до 02.04.2019 року.
Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено; продовжено строк затримання громадянинки В»єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, строком на 6 (шість) місяців, а саме до 02.04.2019 року.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, представник громадянки В»єтнаму Нгуен ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з»ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Судом не враховано, що процедура реадмісії громадян В»єтнаму, визначена Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В»єтнам про реадмісію громадян обох держав та Інструкцією про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, повинна реалізовуватися територіальними органами та територіальними підрозділами Державної міграційної служби у відповідному порядку. Чопський прикордонний загін не має повноважень щодо реадмісії осіб за стандартною процедурою, в тому числі не може звертатися із запитами про реадмісію.
Оскільки органи ДПС та ДМС України не вживають заходів, визначених Інструкцією про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, подальше затримання громадянинки В»єтнаму ОСОБА_3 порушує її права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та протиправним та повністю підтримав доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Представник позивача заперечив проти апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду законним та обґрунтованим та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.04.2018 року затримано громадянку В»єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (а.с. 5).
24.04.2018 року громадянку В»єтнаму ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, було поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України, за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Журавичі (а.с. 6).
Також встановлено, що строк затримання відповідача та перебування у Волинському ПТПІ закінчується 02.10.2018 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що з метою надання можливості позивачу забезпечити виконання судового рішення щодо забезпечення передачі відповідача згідно з міжнародними договорами України про реадмісію необхідно продовжити строк затримання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України та Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до частини 1 статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі заяви поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частинами 11-13 статті 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:
1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;
2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку відсутності співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову, який подається кожні шість місяців.
Як видно з матеріалів справи, позивачем вживались заходи з метою ідентифікації відповідача, шляхом надсилання запитів до надзвичайного та повноважного посла В»єтнаму в Україні, однак відповідна інформація на момент звернення до суду з даним позовом не отримана.
Оскільки позивачем вживалися заходи для ідентифікації відповідача з метою забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) та з огляду на наявність умов, передбачених частиною 13 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких неможливо ідентифікувати відповідача, забезпечити його примусове видворення чи реадмісію у строк затримання, встановлений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 квітня 2018 року у справі, колегія суддів дійшла переконання про наявність належних правових підстав для продовження строку затримання відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 289, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу представника громадянки В»єтнаму ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 28 вересня 2018 року у справі №158/2367/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 23.11.2018 року.