Справа № 806/1770/18
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С. Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
23 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року (рішення ухвалено у м. Житомирі, повний текст рішення складено 20.06.2018, час ухвалення рішення не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа УМВС України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу,
1. ОСОБА_2 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа Управління МВС України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у затвердженні висновку про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу, яка була нарахована УМВС України в Житомирській області у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України подати у 30-денний строк звіт про виконання судового рішення.
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 7 червня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
3. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що у відповідача не існувало підстав для вирішення питання стосовно нарахування позивачу одноразової грошової допомоги згідно Порядку №850 та ст.23 Закону України "Про міліцію", оскільки зазначене питання повинно вирішуватися ГУНП в Житомирській області
4. Апелянт не погодився з рішенням суду першої інстанції і вказав, що на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року, яка набрала законної сили 16.01.2018, звернувся з заявою (рапортом) та відповідним пакетом документів до УМВС України в Житомирській області з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
5. УМВС України в Житомирській області, підготувало та направило до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
6. Листом УМВС у Житомирській області від 06.10.2017 №1571/29/05-2017 позивачу повідомлено, що матеріали позивача повернуті з огляду на те, що на час установлення втрати працездатності та написання заяв про призначення одноразової грошової допомоги позивач був поліцейським, а отже виплата одноразової грошової допомоги повинна проводитися відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та про те, що зазначена виплата повинна здійснюватися ГУНП в Житомирській області.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
7. Позивач в період з 03.02.1997 по 29.09.2016 працював в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України.
8. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 05.11.2015 ОСОБА_2 звільнений 06.11.2015 з органів внутрішніх справ.
9. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 29.09.2016 № 223 о/с ОСОБА_2 29.09.2016 звільнений за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу).
10. Позивачу встановлена ІІІ група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААА №901311 від 19.12.2016.
11. Позивач на виконання постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2017 року, яка набрала законної сили 16.01.2018, звернувся з заявою (рапортом) та відповідним пакетом документів до УМВС України в Житомирській області з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
12. УМВС України в Житомирській області, підготувало та направило до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
13. Листом УМВС у Житомирській області від 06.10.2017 №1571/29/05-2017 позивачу повідомлено, що матеріали позивача повернуті з огляду на те, що на час установлення втрати працездатності та написання заяв про призначення одноразової грошової допомоги позивач був поліцейським, а отже виплата одноразової грошової допомоги повинна проводитися відповідно до вимог Закону України "Про Національну поліцію" та про те, що зазначена виплата повинна здійснюватися ГУНП в Житомирській області.
14. Апелянт зазначив, що оскільки йому встановлено інвалідність внаслідок захворювання , що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України " Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку № 850, а тому обов"язок призначення і виплати вказаної допомоги покладається на МВС України.
15. Відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги і зазначив, що аналіз норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини дають підстави для висновку, що право у осіб на отримання одноразової грошової допомоги виникло у період дії Закону України " Про національну поліцію", а тому апелянт повинен був звернутися за призначенням грошової допомоги саме до Нацполіції, а ні МВС.
16. Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
17. На виконання зазначеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
18. Відповідно до п.2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
19. Однак, згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про міліцію".
20. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування.
21. Так, вказаний закон було опубліковано в газеті Голос України 06.08.2015, а тому він набрав чинності 07.11.2015. Закон України "Про міліцію" з цієї дати втратив чинність і Закон України "Про міліцію", у тому числі і його стаття 23.
22. У зв'язку з цим, у межах спірних правовідносин втратив свою актуальність також і Порядок № 850, який прийнятий на виконання вказаної статті.
23. Отже, до спірних правовідносин зазначені норми застосуванню не підлягають.
24. Позивача було прийнято на службу в ГУНП в Житомирській області, то на нього, як на поліцейського, почали поширюватись норми Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII.
25. Згідно з ч. 2 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
26. Відповідно до п. 1 р. І Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 (далі - Порядок №4) цей Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
27. Згідно з п. 1 р. ІІ Порядку №4 днем виникнення права на отримання ОГД у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
28.Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги виникло 09.12.2016.
29. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач відповідає визначеним у вказаному Порядку №4 критеріям та є таким, що має право на отримання одноразової грошової допомоги.
30. Згідно з п.1 р. ІІІ Порядку № 4 формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії.
31. Відповідно до п. 3 р. ІІІ Порядку № 4 заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
32. Пунктом 5 вказаного розділу передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу заяву (рапорт) із документами (а також копії, які звіряються з оригіналом документа), що визначені цим пунктом.
33. Пунктами 1, 2 р. IV Порядку № 4 передбачено, що фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2.
34. Керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції) у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати ОГД, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
35. Отже, підставою для підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, прийняття рішення про призначення виплати ОГД є відповідна заява (рапорт) за формою, встановленою додатком 1 Порядку №4, що подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського - позивача (у випадку загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського) або до підрозділів фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансових підрозділів головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві.
36. Згідно з пунктом 15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №580, за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
37. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
38. Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача не існувало підстав для вирішення питання стосовно нарахування позивачу одноразової грошової допомоги згідно Порядку №850 та ст.23 Закону України "Про міліцію", оскільки зазначене питання повинно вирішуватися ГУНП в Житомирській області, а тому позовні вимоги є безпідставними.
39. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
40. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
41. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
42. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
43. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
44. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 листопада 2018 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.