про повернення апеляційної скарги
Справа № 822/1658/18
23 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Матохнюка Д.Б.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Кондратюк П.К." до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме: не надано доказів сплати судового збору. Також, відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору.
Апелянту запропоновано протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги.
19 листопада 2018 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду від Державної фіскальної служби України надійшло клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги, яке мотивоване не проведенням платежів за платіжними дорученнями у зв'язку зі здійсненням безспірного списання коштів з рахунків Державної фіскальної служби України.
Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що дане клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України", принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 296 КАС України сплата судового збору є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги.
У даному випадку судова колегія апеляційної інстанції зауважує, що бюджетні установи не позбавленні права на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, однак враховуючи, що останні в даних правовідносинах діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, звільнення суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору буде суперечити завданню та меті Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" в частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору, а також може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір.
Варто зазначити також те, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином вважаю, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом згідно ухвали від 29 жовтня 2018 року.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. відмовити у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
2. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Кондратюк П.К." до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Матохнюк Д.Б.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.