Справа № 806/1968/18 Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.
Суддя-доповідач: Мацький Є.М.
23 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,
представника апелянта: Літвіна С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (рішення прийнято у м. Житомирі, дату складання повного тексту рішення та час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення комісії Міністерства оборони України №28 від 16.03.2018р., зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
1. Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просив:
-- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 16.03.2018 № 28 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;
-- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (станом на 28.10.2016) у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст.ст. 16-16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
2. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року адміністративний позов задоволено.
3. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , оформлене протоколом засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.03.2018 № 28, затверджене Міністром оборони України 20.03.2018.
4. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , як інваліду ІІ групи з 28.10.2016, одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
5. Апелянт зазначив, що 26.05.2015 ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з 3 на 2 в межах дворічного терміну та він отримав одноразову грошову допомогу в сумі 85260, 00 грн. та 24360,00 грн. (постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 справа № 296/3517/17); первинно встановлена інвалідність - 15.05.2014, а зміна причини 28.10.2016, тобто в термін понад 2 роки, отже підстави для доплати одноразової грошової допомоги відсутні.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Старший солдат військової служби за контрактом у відставці ОСОБА_1 17.02.2000 під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру в школі № 304 м. Києва отримав травму, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується витягом із протоколу № 4277 від 06.10.2016 засідання ЦВЛК по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця та відповідно до довідки Житомирської міської МСЕК № 1 серії 12 ААА № 906519 від 28.10.2016 отримав другу групу інвалідності.
7. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 296/3517/17 встановлено, що позивачу 24.10.2013 первинно встановлено 3 групу інвалідності внаслідок загального захворювання (довідка Житомирської МСЕК №656846). В подальшому при повторному огляді підтверджено:
- з 15.05.2014 інвалідність 3 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №828292);
- з 12.05.2015 інвалідність 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №227267);
- з 17.06.2016 інвалідність 2 групи внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №216357).
8. З 28.10.2016 позивачу встановлено інвалідність 2 групи внаслідок ТРАВМИ, пов'язаної з проходженням військової служби (довідка Житомирської МСЕК №906519).
9. 27.01.2017 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із отриманням 28.10.2016 другої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
10. До заяви додав копії довідок МСЕК № № 656846, 828292, 906519, 227267, копії із протоколу ЦВЛК № № 419, 4277, копії паспорту та довідки № 19172 про присвоєння ідентифікаційного номера, копію витягу з наказу № 181 від 08.08.2007, лист 1 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, копію довідки КУ "Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського" Житомирської обласної ради № 1216 від 30.11.2016.
11. На вказану заяву отримав відповідь ІНФОРМАЦІЯ_2 про повернення документів на доопрацювання у зв'язку із ніби то відсутністю в них документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
12. Не погоджуюсь з такою відповіддю, позивач звернувся зі скаргою до Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
13. На скаргу отримав лист, із якого вбачається, що позивачем ніби то пропущено строк на отримання одноразової грошової допомоги, визначений пунктом 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також не подано документ, що свідчить про причини та обставини травми або лікування у військово-медичному закладі з цього приводу.
14. Вищевказаною постановою / пункт 7 рішення/, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 17.04.2018 (К/9901/26918/18), визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення документів для виплати одноразової грошової допомоги позивачу для доопрацювання.
15. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 направити документи ОСОБА_1 для виплати одноразової грошової допомоги як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби до Міністерства оборони України.
16. Зобов'язано Міністерство оборони України прийняти від ІНФОРМАЦІЯ_1 до розгляду документи ОСОБА_1 щодо призначення та виплати йому як інваліду війни другої групи з 28.10.2016 внаслідок травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (станом на 28.10.2016) у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та ст.ст. 16 - 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та прийняти відповідне рішення з цього питання.
17. Розглянувши документи, які надійшли відповідно до постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 296/3517/17 Міністерство оборони України своїм рішенням, оформленим Протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.03.2018 року № 28, відмовило у призначені одноразової грошової допомоги з тих підстав, що ОСОБА_1 групу інвалідності та її причинний зв'язок змінено понад дворічний термін.
18. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно повторно відмовлено йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки він має право на її отримання, як інвалід ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби.
19. Апелянт зазначив, що так як 26.05.2015 ОСОБА_1 змінено групу інвалідності з 3 на 2 в межах дворічного терміну та він отримав одноразову грошову допомогу в сумі 85260, 00 грн. та 24360,00 грн. (постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 справа № 296/3517/17); первинно встановлена інвалідність - 15.05.2014, а зміна причини 28.10.2016, тобто в термін понад 2 роки, отже підстави для доплати одноразової грошової допомоги відсутні.
20. Законом України № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), в редакції, що діяла станом на 30.09.2016, та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).
21. Згідно частини 1 статті 16 Закону № 2011-ХІІ, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
22. Частиною 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п.4 :
- встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
23. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03 листопада 2006 року №328-V, який набрав чинності 01 січня 2007 року, статтю 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" викладено в новій редакції, зокрема, частиною другою цієї статті передбачено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
24. Застосування статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" пов'язується не з фактом звільнення позивача зі служби, а з часом встановлення йому інвалідності внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження військової служби, незалежно від строку, що минув після звільнення з військової служби.
25. Пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі №1-рп/99 визначено, що перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
26. Згідно пункту 4 статті 16-3 Закону України № 2011-ХІІ, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
27. Апеляційний Суд, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
28. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
29. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
30. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Проаналізувавши досліджені судом першої інстанції докази в їх сукупності, суд відхиляє доводи апелянта про те, що зміна групи інвалідності та її причинного зв'язку відбулося понад дворічний термін з часу первинного встановлення інвалідності, що не дає підстав для здійснення доплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки в даному випадку мова йде не про доплату допомоги .
32. Відповідно до частини 6, 9 статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
33. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (п. 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975).
34. Суд також не приймає до уваги доводи апелянта на норми Закону № 2011-ХІІ, які набули чинності з 01.01.2017, оскільки інвалідність та зміна її причинного зв'язку позивачу були встановлені до зазначеної дати.
35. Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення та виплату йому Міністерством оборони України, відповідно до Порядку № 975, одноразової грошової допомоги як інвалід 2 групи з 17.06.2016 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, а з 28.10.2016 інвалід 2 групи внаслідок травми пов'язаної з проходженням військової служби в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, а апелянт не довів правомірність свого рішення про відмову в призначенні позивачу такої допомоги, прийняття якого передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.
36. Колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції способом відновлення прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
V.ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
37. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
38. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із отриманням норм процесуального права.
39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
40. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
41. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 23 листопада 2018 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.