Справа № 826/73/18
про залишення апеляційної скарги без руху
22 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді Степанюка А.Г., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Голосіївському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2017 року №106980-1305 та №1625593-1305.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2018 року позов задоволено повністю.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2018 року повернуто вперше подану ДПІ у Голосіївському районі апеляційну скаргу у квітні 2018 року.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2018 року повернуто Відповідачу вперше подану у червні 2018 року апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2018 року повернуто ДПІ у Голосіївському районі вдруге подану останньою апеляційну скаргу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач втретє подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме - пропущено тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Крім того, приписи п. 1 ч. 2 ст. 295 КАС України визначають, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного рішення було отримано Відповідачем 19.04.2018 року (а.с. 123). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 19.05.2018 року. Проте апеляційну скаргу подано до суду першої інстанції 13.11.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції Відповідач зазначив, що причиною пропуску процесуального строку була неможливість своєчасної сплати судового збору. Водночас, оскільки станом на 07.11.2018 року органами ДКС України здійснюється сплата судового збору, наявні правові підстави для поновлення пропущеного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану ДПІ у Голосіївському районі апеляційну скаргу було повернуто Апелянту у зв'язку з відсутністю доказів наявності в особи повноважень на її підписання.
Вдруге подану ДПІ у Голосіївському районі апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та несплатою судового збору ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 року. Даним судовим рішенням було надано Відповідачу строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання його копії - 25.07.2018 року (а.с. 157). У подальшому ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2018 року задоволено клопотання ДПІ у Голосіївському районі та продовжено останній строк для усунення недоліків на п'ять днів з моменту отримання копії згаданої ухвали, яку отримано Відповідачем 18.09.2018 року, про що останній самостійно зазначає (а.с. 168). При цьому ухвалу про повернення вдруге поданої апеляційної скарги постановлено судом апеляційної інстанції лише 18.10.2018 року. Тобто, у період з квітня 2018 року по 18.10.2018 року Апелянт мав достатній час для усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання документу про сплату судового збору.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що Відповідачем не подано доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору, у період після 10.08.2018 року (дати складання службової записки про сплату судового збору).
Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» зазначив, що вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Тим більше, як вже було зазначено вище, в ухвалі від 19.07.2018 року суд апеляційної інстанції вже вказував контролюючому органу на пропуск строку на апеляційне оскарження судового рішення. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження Апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Інших причин поновлення строку звернення до суду Відповідачем не зазначено.
Згідно ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, приписи п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон).
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
З огляду на те, що предметом позову є скасування податкових повідомлень-рішень, якими Позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 112 378,67 грн., позовні вимоги є вимогами майнового характеру, оскільки такі рішення змінюють майновий стан особи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, складала 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2017 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції складає 1 685,68 грн. (112 378,67 х 1% х 150%).
Однак, всупереч вимог КАС України, Апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що Апелянтом: пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а викладені у клопотання причини пропуску такого строку поважними визнані не були; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання ДПІ у Голосіївському районі строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом:
- подання заяви про поновлення на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших причин для його поновлення, а також надання доказів вчинення дій, спрямованих на забезпечення сплати судового збору у період з квітня по жовтень 2018 року;
- надання документу про сплату судового збору у розмірі 1 685,68 грн. на такі реквізити: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.
Вказати, що Апелянт протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк