Справа № 711/4599/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Позарецька С.М.
22 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;
за участю секретаря: Горяінової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) заяву ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення у справі за розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2017 року, ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити.
Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.
Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2017 року скасувати, ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково, визнано протиправною бездіяльність Черкаської міської ради та зобов'язати розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради в строки та в порядку передбаченому Законом, проект Рішення про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1, громадянину ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка), площею 0,0900 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) від 06.02.2017 року №1464-8-3, з прийняттям відповідного рішення, в іншій частині адміністративного позову відмовлено.
06 липня 2018 до Київського апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення у справі за розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Заява мотивована тим, що відповідач ухиляється та навмисно затягує виконання судового рішення у справі №711/4599/17.
Зазначена вище заява надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 ст. 29 КАС України як визначеного ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 «Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення передано на розгляд складу колегії суддів, а саме: Головуючого судді (судді - доповідача) - Костюк Л.О. та суддів - Бужак Н.П., Кузьменка В.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року прийнято справу №711/4599/17 заяву ОСОБА_2 до свого провадження та повісткою - повідомленням повідомлено про розгляд справи 08 листопада 2018 року об 11 год. 50 хв.
Під час судового засідання позивачем заявлено клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із додатковим ознайомленням з матеріалами справи.
Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року розгляд заяви про подання звіту про виконання судового рішення у справі відкладено під розписку на 22 листопада 2018 року до 11 год 30 хв.
21листопада 2018 року ОСОБА_2 до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заяву про відкладення розгляду справи.
Подане клопотання заявника обґрунтоване тим, що він має намір ознайомитись з матеріалами справи, а саме з запереченнями проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших сторін у справі.
Перевіривши матеріали справи та подане клопотання позивачем, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Порядок відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді передбачено ст. 223 КАС України.
При цьому даною статтею передбачено підстави для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 223 КАС України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їхні представники.
З огляду на те, що розгляд зазначеної в клопотанні справи не перешкоджає подальшому перегляду в апеляційному порядку даної адміністративної справи та виходячи з правил ч. 1 ст. 223, ч.2 ст.205 КАС України колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи або перерви в судовому засіданні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року прийнято справу №711/4599/17 заяву ОСОБА_2 до свого провадження та повісткою - повідомленням повідомлено про розгляд справи 08 листопада 2018 року об 11 год. 50 хв.
Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року у зв'язку із заявою ОСОБА_2 про відкладення справи для ознайомлення з матеріалами справи відкладено під розписку розгляд заяви про подання звіту про виконання судового рішення у справі на 22 листопада 2018 року до 11 год 30 хв.
Матеріалах справи знаходиться подана 08 листопада 2018 року до Шостого апеляційного адміністративного суду заява ОСОБА_2 про видачу справи для ознайомлення.
Проте, жодних дій заявником щодо ознайомлення із матеріалами справи у період із 08 литоспада 2018 року до 22 листопада 2018 року не здійснено.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Щодо поданої 21 листопада 2018 року ОСОБА_2 до Шостого апеляційного адміністративного суду подано заяву про розяснення ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року.
Перевіривши матеріали справи та подане клопотання позивачем, колегія суддів вважає, що подане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Питання роз'яснення судового рішення регулюються ст.254 КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановляння ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як зазначено в п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення» в адміністративній справі, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Таким чином, суд може роз'яснити рішення, яке підлягає виконанню та подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року прийнято справу №711/4599/17 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності неправомірно та зобов'язання вчинити певні дії до свого провадження та повісткою - повідомленням повідомлено про розгляд справи 08 листопада 2018 рокуоб 11 год. 50 хв.
Дослідивши текст ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року колегія суддів прийшла до висновку про те, що у вищевказаній ухвалі 29 жовтня апеляційного адміністративного суду має місце описка, а саме: замість - «заяви ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення», вказано - «заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову».
У зв'язку із чим ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року виправлено описку в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року.
Дослідивши зміст зазначеного вище ухвали суду, колегія суддів вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення в частині застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2018 року є зрозумілою і додаткового роз'яснення не потребує, а викладені у заяві заявника підстави для роз'яснення постанови суду є безпідставними.
Розглянувши доводи даної заяви, колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Разом з тим, зазначена стаття передбачає, що прийняття судом ухвали про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду, яке пов'язано з наявністю певних передумов, які можуть свідчити про ухилення відповідача від обов'язку виконати судове рішення.
Також абз. 5 ч. 4 ст. 322 КАС України, вказано, що у резолютивній частині постанови апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Тобто, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі може під час прийняття постанови у справі.
Такий контроль здійснюється шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
З листа Вищого адміністративного суду України №28/12/13-13 від 09.01.2013 вбачається, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2016 року у справі №755/11313/15 (К/800/44643/15).
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов'язань у межах відповідної справи.
Тобто, встановлення судового контролю при ухваленні судового рішення по суті позовних вимог попереджує неналежне виконання відповідачем обов'язків, що виникли внаслідок задоволення позовних вимог позивача.
Натомість, захист прав позивача внаслідок рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду передбачено положеннями ст. 383 КАС України.
Як встановлено колегією суддів, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення не встановлено, позивач в адміністративному позові про зазначене також не просив.
Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу на те, що постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року в частині визнання протиправною бездіяльність Черкаської міської ради та зобов'язання розглянути на пленарному засіданні сесії міської ради в строки та в порядку передбаченому Законом, проект рішення про передачу земельної ділянки у власність по АДРЕСА_1, громадянину ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка), площею 0,0900 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) від 06.02.2017 року №1464-8-3, з прийняттям відповідного рішення - виконана шляхом прийняття рішення Черкаською міською радою 12.12.2017 року №2-2820 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, Громадянину ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)».
Та вказує на те, що зазначене вище рішення Черкаської міської ради від 12.12.2017 року №2-2820 було предметом оскарження позивача у справі №823/62/18
За результатами розгляду якого Черкаським окружним адміністративним судом 13.03.2018 року винесено рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Черкаською міською радою 12.12.2017 року №2-2820 «Про відмову в передачі земельної ділянки у власність по АДРЕСА_2, Громадянину ОСОБА_2 (вільна земельна ділянка)», у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 325, 329, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про подання звіту про виконання судового рішення у справі за розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 на Постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 липня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
(Повний текст виготовлено - 23 листопада 2018 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
О.М. Кузьмишина