Справа № 826/8818/18
22 листопада 2018 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Львівської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Львівська митниця ДФС, про визнання протиправною та скасування постанови, -
У червні 2018 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - Відповідач, Святошинський РВ ДВС), третя особа - Львівська митниця ДФС (далі - Третя особа, Львівська митниця), про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.04.2018 року, ВП №56133675, винесену державним виконавцем Святошинського РВ ДВС Компанцем Русланом Вікторовичем.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.09.2018 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просив скасувати його та прийняти постанову суду, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 30.10.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. ст. 287, 296 КАС України, а саме - Апелянтом пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду; в апеляційній скарзі не зазначено найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору на суму 1 057,20 грн.
Як вбачається за матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Апелянт отримав 05.11.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали Третьою особою до суду 15.11.2018 року направлено оригінал квитанції про сплату судового збору від 12.11.2018 року №8573 на суму 1 762,00 грн. та правильно зазначено найменування адміністративного суду апеляційної інстанції, до якого була подана апеляційна скарга, чим виконано вимоги ухвали суду в частині невідповідності її вимогам ст. 296 КАС України.
Крім того, даним поштовим відправленням на адресу суду було направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яка обґрунтована тим, що повний текст оскаржуваного рішення було складено 17.09.2018 року, його копію було отримано Львівською митницею ДФС 28.09.2018 року, а апеляційну скаргу було подано 17.10.2018 року, тобто у межах встановленого тридцятиденного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, про що безпосередньо зазначено у даному рішенні.
Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 17.09.2018 року, оскаржуване Львівською митницею рішення Окружного адміністративного суду міста Києва було проголошено 17.09.2018 року, а копію його повного тексту отримано Апелянтом 28.09.2018 року (а.с. 28).
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Тобто, визначені в указаній нормі процесуального закону строки є спеціальними щодо спірних правовідносин та встановлюють інший, не пов'язаний з датою отримання копії рішення, строк на апеляційне оскарження рішення суду, який обраховується з дати проголошення рішення та становить десять днів.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Львівською митницею не було забезпечено подання апеляційної скарги й у межах десятиденного строку, з моменту отримання його повного тексту.
На переконання суду, зазначення судом першої інстанції загального строку, протягом якого може бути подано апеляційну скаргу, не позбавляє учасників справи обов'язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених, насамперед, приписами Кодексу адміністративного судочинства України. Крім іншого, на думку суду апеляційної інстанції, Львівська митниця як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний про зміну нормативно-правового регулювання процесуальних строків на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції у даній категорії справ із набранням чинності 15.12.2017 року КАС України у новій редакції.
Також судом враховується, що у постанові від 04.10.2018 року у справі № 175/4816/17 (2-а/175/123/17) Верховний Суд підкреслив, що норми ст. 286 КАС України є спеціальними по відношенню до норм ст. 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Львівською митницею строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 286, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівської митниці ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - Львівська митниця ДФС, про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель