про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/1147/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Кушнір В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення, -
У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:
- визнати протиправним та скасувати повністю вимогу №142130-54 про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2018р. Головного управління ДФС у Чернівецькій області;
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення №0118005404 від 24.09.2018р. Головного управління ДФС у Чернівецькій області;
- ухвалити рішення (ухвалу) про зупинення стягнення на підставі вимоги № 142130-54 від 09.08.2018 року Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
З матеріалів адміністративного позову видно, що позивачем не сплачено судовий збір в повному розмірі відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (8 810 грн); немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (704,80 грн).
При цьому, у відповідності до ч.3 ст.6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Оскільки позивачем подано адміністративний позов, що містить одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру, йому слід сплатити судовий збір в розмірі 1409,6 грн (704,80грн +704,80 грн).
Згідно квитанції №77399 від 19.11.2018р. позивачем за поданий позов сплачено судовий збір в розмірі 704,80грн.
Таким чином позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 704,80грн.
Крім того, згідно з п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, також чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У відповідності до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Частиною 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позову видно, що позивачем оскаржується рішення №0118005404 від 24.09.2018р. ГУ ДФС у Чернівецькій області. Указаним рішенням до позивача на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" застосовано штраф та пеню в загальному розмірі 16490,46 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Строк оскарження такого рішення визначений в абз.2 ч.14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI) та становить 10 календарних днів після надходження відповідного рішення.
Таким чином, Законом №2464-VI встановлено спеціальний строк для звернення до суду з даною позовною вимогою.
З матеріалів, доданих до позовної заяви, не можливо встановити коли оскаржуване рішення від 24.09.2018р. надійшло позивачу, водночас остання звернулася до суду з даним позовом 20.11.2018р., тобто з порушенням десятиденного строку звернення до суду, встановленого законом.
В ч.6 ст.161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В поданій позовній заяві позивач не просить суд поновити строк звернення до суду, і не обґрунтовує причини пропущення такого строку.
Позивачу, у разі пропуску зазначеного строку, слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, в якій вказати підстави для поновлення такого строку, а також надати відповідні докази поважності причин його пропуску, що відповідає вимогам, зазначеним у ч.6 ст.161 КАС України та ч.1 ст.123 КАС України.
При цьому, якщо такий строк не було пропущено позивачу слід надати суду докази, коли їй надійшло оскаржуване рішення або коли їй стало відомо про нього.
Також, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Позивач у позові, зокрема, просить суд ухвалити рішення (ухвалу) про зупинення стягнення на підставі вимоги №142130-54 від 09.08.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області. При цьому, у викладі обставин позивачем зазначено, що враховуюче те, що вимога ГУ ДФС у Чернівецькій області оскаржується в судовому порядку, позивач просить суд зупинити стягнення на підставі вказаної вимоги.
Таким чином, позивач фактично просить суд прийняти рішення щодо зупинення дії індивідуального акта, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.151 КАС України є одним з видів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Заява учасника справи щодо вжиття таких заходів повинна відповідати формі і змісту, який встановлений статтею 152 КАС України, крім того до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Зі змісту позову та матеріалів доданих до нього видно, що позивачем не дотримано вимог наведених положень КАС України.
За таких обставин, позивачу слід привести поданий позов у відповідність до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в частині узгодження змісту позовних вимог, та у випадку наявності підстав для зупинення дії індивідуального акту (оскаржуваного рішення) подати заяву про забезпечення позову, яка відповідатиме ст.ст. 150-152 КАС України.
Окрім того, згідно з п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У відповідності до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У викладі обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги зазначено про те, що 14.11.2018р. позивач отримала постанову ВП №57549746 від 06.11.2018р. старшого державного виконавця Першого відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Ткача В.І. про відкриття виконавчого провадження №57549746 на підставі вимоги №142130/54 від 09.08.2018р. ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Однак, такого доказу позивачем до позову не додано, при цьому, не зазначено причин неможливості його надати.
За змістом частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Позивачем разом з позовом подано письмові докази (додатки), а також копії документів для учасників справи, які у відповідності до вимог ст.94 КАС України не засвідчені належним чином.
Отже, позивачу слід подати до суду всі докази, які підтверджують зміст позовних вимог, при цьому, всі надані докази, які додані до позову, а також копії документів для інших учасників справи повинні бути засвідчені належним чином. При цьому, суд звертає увагу, що засвідчити указані документи позивач може також безпосередньо в приміщенні суду.
Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у даній справі, оскільки позивачем не дотримано вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
3. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Кушнір