ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позову без розгляду
15 листопада 2018 року м. Київ№ Я826/6715/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Князєвої А.С., розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс"
до 1. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
2. Служби безпеки України
третя особа Національний банк України
про визнання протиправними дій, скасування наказу від 13 січня 2017 року №28,
за участю представників сторін:
від позивача: Калачик В.В.
від відповідача-1: Суховій О.В.
від відповідача-2: Семенець О.В.
від третьої особи: не з'явився
26 квітня 2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Відповідач-1), Служби безпеки України (далі - Відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Служби безпеки України щодо складення та направлення Міністерству економічного розвитку і торгівлі України подання Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України від 27.10.2016 р. №14/1/3-4781 (вхідний №05/68445-16 від 14 листопада 2016 року) та від 01 листопада 2016 року №14/1/3-4846 (вхідний №05/68382-16 від 14 листопада 2016 року) в частині включення товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс" до переліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких необхідно застосовувати спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 січня 2017 року №28 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс".
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю клопотання про його поновлення.
Позивач у встановлений строк подав клопотання про поновлення пропущеного строку з посиланням на те, що про накладення на ТОВ "Украгроімпекс" спеціальної санкції позивачу стало відомо з листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.02.2018р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 травня 2018 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Одночасно позивача було повідомлено, що відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Під час судового розгляду справи Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду встановленого ст. 122 КАС України. Клопотання обґрунтоване тим, що позивачу стало відомо про існування оскаржуваного наказу ще у лютому 2017 року, що підтверджується листом ТОВ «Украгроімпекс» від 02.02.2017р. № 07/7279-17.
В судовому засіданні 15.11.2018р. представник позивача проти поданого клопотання про залишення позову без розгляду заперечив.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 клопотання про залишення позову без розгляду підтримали.
Розглянувши вищевказане клопотання, суд дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за змістом ст.122 КАС України початок перебігу строку звернення до адміністративного суду законодавець пов'язує з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що в даному адміністративному позові, позивачем оскаржується наказ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 13 січня 2017 року №28 "Про застосування спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності на території України - до іноземних суб'єктів господарської діяльності" в частині застосування спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс".
Зазначений Наказ прийнятий за поданням Служби безпеки України від 14.11.2016р. № 05/68382-16 (вих. Від 01.11.2016р. № 14/1/3-4846) за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
В поданому клопотанні про поновлення пропущеного строку позивач, як на поважність причин такого пропуску, посилається на те, що про накладення на ТОВ "Украгроімпекс" спеціальної санкції йому стало відомо з листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.02.2018р.
Однак, судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.03.2018р. у справі № 826/2441/18 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Служби безпеки України з таким ми ж самими позовними вимогами було повернуто у зв'язку з пропуском строку звернення до суду. У вказаній ухвалі судом зазначено, що позивачем не надано доказів того, що про оскаржувані рішення та дії йому стало відомо саме 11.11.2017р. та саме від митного брокера.
Судом було залучено до матеріалів даної справи копії матеріалів справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/2441/18 (а.с. 82-104). У вказаних матеріалах у справі № 826/2441/18 міститься заява ТОВ "Украгроімпекс" про поновлення пропущеного строку звернення до суду (а.с. 97) в якій позивач зазначає, що про накладення спеціальної санкції йому стало відомо від митного брокера 11.11.2017р.
Натомість у даній справі № 826/6715/18 позивач у клопотанні про поновлення пропущеного строку посилається на те, що про накладення на ТОВ "Украгроімпекс" спеціальної санкції позивачу стало відомо з листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.02.2018р.
Отже суд приходить до висновку, що позив навмисно вводить суд в оману.
Судом також встановлено, що в матеріалах справи міститься лист ТОВ "Украгроімпекс" № 41 від 31 січня 2017року (а.с. 112), адресований Міністерству економічного розвитку і торгівлі України, в кому позивач просить надати йому копію наказу № 28 від 13.01.2017р.
Отже, можна дійти висновку, що позивач починаючи з 31.01.2017р. знав про існування оскаржуваного наказу № 28 від 13.01.2017р. та про порушення своїх прав, свобод та інтересів, проте до суду звернувся 26.04.2018р., що підтверджується штапелем канцелярії суду.
Вищезазначене дає підстави стверджувати, що позивач мав реальну можливість вчасно звернутись до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у строки передбачені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачем не надано суду достатніх доказів щодо причин не звернення до суду в межах строку визначеного ч.2 ст. 122 КАС України.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого ч.2 ст.122 КАС України строку звернення до суду, при цьому не навів обставин, які об'єктивно перешкоджали зверненню до суду та не залежали від волі позивача.
Представником Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в судовому засіданні було подано лист-відповідь № 4102-13/4127-07 від 09.02.2017р. (а.с. 123) про надіслання позивачу копії наказу № 28 від 13.01.2017р. та подання Служби безпеки України від 01.11.2016р. № 14/1/3-4846. Проте оскільки відповідачем не подано докази його надіслання (вручення) суд не приймає вказаний лист як доказ повідомлення позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з порушенням шестимісячного строку, та відсутність підстав для поновлення пропущеного строку.
У відповідності до положень ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому, відповідно до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У справі «Пономарьов проти України» Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 122, 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Задовольнити клопотання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про залишення позовної заяви без розгляду.
2. Залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроімпекс" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Служби безпеки України про визнання протиправними дій, скасування наказу від 13 січня 2017 року №28, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
3. Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дата складання повного тексту ухвали - 20 листопада 2018 року
Суддя О.В. Патратій