21 листопада 2018 року м. Чернігів Справа № 620/3564/18
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Єгунової О.М.,
представника позивача Кашуби М. О.,
представника відповідачів Ананка Ю. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області та просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення №957979/42095262 Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області від 18.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 вересня 2018 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго".
2. Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 вересня 2018 року №7 поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" в день її подачі.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що приймаючи рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, відповідач діяв не обгрунтовано, безпідставно та у порушення вимог норм податкового законодавства, чим порушив права позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс» було укладено договір надання послуг № 1 від 25 червня 2018 року на загальну суму 24500000,00 грн.
Відповідно до умов Договору позивач, як субпідрядник, зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором своїми силами та засобами на власний ризик надати послуги : «Код за ДК 021: 2015-(63710000-9) «Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та штучних споруд на них у Чернігівській області - проведення аварійних робіт, шляхом вирівнювання суцільної ямковості і руйнувань дорожнього одягу» у визначений термін. Підрядник зобов'язується прийняти надані належним чином послуги згідно з цим договором після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходжень коштів, передбачених на цілі на його рахунок.
На виконання даного договору ТОВ "Монтаж Буденерго" було надало вище вказані послуги, про що було складено відповідні рахунки, накладні, акти виконаних робіт, тощо.
28.09.2018 ТОВ "Монтаж Буденерго" подало в електронному вигляді на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку податкову накладну з відповідними документами по даному договору послуг №1 на суму 4606801,28 грн.
18.10.2018 позивачем було отримано відмову у реєстрації податкової накладної. Відповідач мотивував свою відмову тим, що платником податку не було наданих первинних документів, які б підтверджували дійсність даного договору.
Оцінюючи спірні правовідносини у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.12-13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (підп. 4 п.13).
Згідно п.14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Відповідно до п.21 Порядку №117 підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.
Позивачем на підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій у реєстрації ПН/РК № 7 від 28.09.2018 було подано контролюючому органу скановані копії наступних документів (що підтверджується контролюючим органом), а саме: вище вказаний договір про надання послуг №1 від 25.06.2018, копії ліцензії, дозволів, сертифікатів (дозвільна документація), договори про надання послуг, акти виконаних робіт, акти на закриття прихованих робіт, журнал загальних робіт, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, видаткові накладні, виписку з рахунку та інші необхідні документи, які б стверджували про вартість та кількість наданих послуг.
Суд критично ставиться до твердження представника відповідачів, про те, що доповідна записка оперативного управління ГУ ДФС у Чернігівській області від 01.10.2018 № 2500/25-01-21-05 є доказом, який підтверджує не придбання товаро-матеріальних цінностей позивачем, оскільки така доповідна є лише підставою для проведення перевірки договірних відносин та встановлення їх фактичного наповнення і сама по собі не може слугувати доказом їх безтованості, чи фіктивності.
Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» реальність надання послуг, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній і був наданий контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання такої події, як, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з п. 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. 3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФЄ відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФЄ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДФЄ України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
Виходячи з вище викладеного, судом встановлено, що позовна вимога про зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання є обґрунтованою, а також заявленим способом захисту гарантується ефективне відновлення права позивача, порушеного оскаржуваними рішеннями.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При вказаних обставинах суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3524,00 грн.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення №957979/42095262 Головного управління Державної фіскальної служби України в Чернігівській області від 18.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28 вересня 2018 року №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмееженою відповідальністю "Монтаж Буденерго".
Зобовязати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28 вересня 2018 року №7 поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" в день її подачі.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж Буденерго" (код ЄДРПОУ 42095262) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань в розмірі 3524,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23 листопада 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот