Справа № 688/3538/18
іменем України
23 листопада 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 в якому просить визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 м. Шепетівка Хмельницької області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 після укладення ним першого контракту на проходження військової служби та стягнути з військової частини НОМЕР_1 11-й зенітно - ракетний полк АДРЕСА_1 , код НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 15858 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн відповідно до пп.8 п.6 ПКМУ №704 від 30.08.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30 березня 2018 року підписав перший контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу. Проходив курс навчання в військових навчальних центрах м. Васильків та смт. Десна, а з 11 травня 2018 безпосередньо проходив військову службу за контрактом в м. Шепетівка в військовій частині НОМЕР_1 .
Вказує, що 14.06.2018 звернувся з рапортом про виплату допомоги відповідно до пп.8 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Однак, 21.06.2018 отримав лист в якому відмовлено у виплаті допомоги, оскільки підстав для виплати одноразової грошової допомоги у військової частині немає.
Позивач вважає, що таким чином його права порушенні, а тому звернувся до адміністративного суду за захистом таких прав.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2018 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків.
На виконання вказаної вище ухвали суду позивач подав 26.10.2018 заяву на усунення недоліків.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача на адресу суду 13.11.2018 надійшов відзив в якому останній зазначає, що умови та порядок виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям у військових частинах Міністерства оборони України визначено у рішенні Міністра оборони України №248/1479 від 26.03.2018. Відповідно до п.17 вказаного рішення, одноразова грошова допомога виплачується особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 підписаний контракт строком на шість місяців, тому він не підпадає під дію п.17 рішення Міністра оборони України №248/1479 від 26.03.2018, а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту позивачу у військової частини немає.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, оцінивши у взаємозв'язку та сукупності належні та допустимі докази, які містяться в матеріалах справи суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 30 березня 2018 року підписав перший контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу. Проходив курс навчання в військових навчальних центрах м. Васильків та смт. Десна, а з 11 травня 2018 безпосередньо проходив військову службу за контрактом в м. Шепетівка в військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач 14.06.2018 звернувся з рапортом про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до пп.8 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Однак, 21.06.2018 отримав лист №350/487/927/пс в якому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до п.17 рішення Міністра оборони України №248/1479 від 26.03.2018, одноразова грошова допомога виплачується особам, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу строком від 3 до 5 років. Оскільки ОСОБА_1 підписаний контракт строком на шість місяців, тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги у військової частини немає.
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд враховує наступне.
Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пп.8 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту в таких розмірах: особам рядового складу - вісім розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам сержантського і старшинського (молодшого начальницького) складу - дев'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; особам офіцерського (середнього, старшого та вищого начальницького) складу - десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Пунктом 8 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 встановлено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Згідно статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України.
Таким чином, з аналізу вказаних правових норм суд встановив, що умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються лише актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі Щокін проти України (рішення від 14 жовтня 2010 року п. 56-58) Європейський суд з прав людини зазначив, що на думку Суду, відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
Вищевикладених міркувань достатньо, щоб суд дійшов висновку, що втручання у майнові права заявника було незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до ч.3 ст. 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Суд не приймає до уваги рішення Міністра оборони України №248/1479 від 26.03.2018, оскільки Постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 має вищу юридичну силу і Міністр оборони України не має права змінювати положення актів Кабінету Міністрів України.
Таким чином, суд вважає, що посилання відповідача на рішення Міністра оборони України №248/1479 від 26.03.2018, як на підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є безпідставним, а тому відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, тому позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити в повному обсязі.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.1,2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеній нормі відповідачем не доведено правомірність своїх дій.
Враховуючи те що позивач звільнений від сплати судового збору судові витрати згідно вимог ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 м. Шепетівка Хмельницької області щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 після укладення ним першого контракту на проходження військової служби.
Стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 15858 (п'ятнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят вісім) грн відповідно до пп.8 п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук