Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
14 листопада 2018 р. № 2040/5578/18
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,
представників позивача - Ємець О.А., Майорової Л.П.,
представників відповідача - Рябініної Ю.А., Шульжук Т.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (вул. Благовіщенська, буд. 30,м. Харків,61052, код ЄДРПОУ40980123) до Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ03361715) про стягнення податкового боргу,-
Позивач - Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути кошти з рахунків платника податків у банках КП "Харківводоканал" на суму 39553142,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок несплати відповідачем до бюджету податку на доходи фізичних осіб у строки, визначені ст.168 Податкового Кодексу України, за результатами перевірки встановлено порушення абз.2 п.57, п.п.168.1.4 п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2 "а" ст. 176 Податкового Кодексу України, а саме: неперерахування (несплата) до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб за січень - серпень 2017 р. на загальну суму 39553142,48 грн. Також позивач зазначив, що стаття 96 Податкового кодексу України застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника, передбачена статтею 95 Податкового кодексу України, з будь-яких причин, вказаних в законі, не вирішила проблему погашення боргу.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, та зазначили, що дотримання вимог положень ст. 96 ПК України є обов'язковою умовою при погашенні податкового боргу КП "Харківводоканал" як комунального підприємства, а також встановлює чіткий алгоритм дій, які можуть бути вчинені контролюючим органом для реалізації свої повноважень, спрямованих на погашення податкового боргу комунальним підприємством, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - КП "Харківводоканал") зареєстровано як юридична особа (а.с.6-14), перебуває на податковому обліку як платник податків.
Згідно п.п. 1.3 Статуту КП "Харківводоканал", який затверджено заступником директора Департаменту економіки та комунального майна - начальником Управління комунального майн та приватизації ХМР, засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада м. Харкова в особі ХМР.
Підпунктом 5.2 вказаного Статуту КП "Харківводоканал" визначено, що майно підприємства знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова та закріплюється за підприємством на праві господарського віддання (а.с.83-91).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності КП "Харківводоканал" за КВЕД - 2010 є забір очищення та постачання води; каналізація, відведення й очищення стічних вод; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; вантажний автомобільний транспорт; діяльність інших засобів тимчасового розміщення; виробництво готової їжі та страв (а.с.6).
Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС було проведено планову виїзну перевірку податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017 КП"Харківводоканал".
За результатами перевірки КП"Харківводоканал" позивачем складено акт від 27.04.2018 № 24/28-10-50-16-06/03361715 та розрахунок повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом з податку на доходу фізичних осіб КП"Харківводоканал" за період з 01.01.2015 р. по 30.09.2017 року (додаток до акту перевірки) (а.с.27-40).
При перевірці головних книг, зведених щомісячних відомостей нарахувань та утримань із заробітної плати, банківських документів, касових книг, видаткових та прибуткових ордерів, встановлено, що КП «Харківводоканал» при виплаті заробітної плати працівникам підприємства не перераховано у строки, визначені ст. 168 Податкового Кодексу України, податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 39 553 142,48 грн., у т.ч. по періодам: за січень 2017р. у сумі 2437 332,23 грн., за лютий 2017р. у сумі 5 045 445,85 грн., за березень 2017р. у сумі 5 276 216,76 грн., за квітень 2017р. у сумі 5 155 153,20 грн., за травень 2017р. у сумі 5 365 121,27 грн., за червень 2017р. у сумі 5 355 217,43 грн., за липень 2017р. у сумі 5 479 202,38 грн., за серпень 2017р. у сумі 5 439 453,36 грн.
При цьому заборгованості із виплати заробітної плати не встановлено.
На підставі вищевикладеного, внаслідок несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб у строки, визначені ст. 168 Податкового Кодексу України, за результатами перевірки встановлено порушення абз. 2 п. 57.1 ст. 57, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 ст. 171, п. 176.2 «а» ст. 176 Податкового Кодексу України, а саме: неперерахування (несплата) до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб за січень- серпень 2017р. на загальну суму 39 553 142,48 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом для стягнення коштів з з рахунків платника податків у банках КП "Харківводоканал" на суму 39553142,48 грн.
По суті спірних позовних вимог, суд зазначає наступне.
Порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств встановлено положеннями статті 96 Податкового Кодексу України, якою визначено алгоритм дій контролюючих органів щодо забезпечення погашення такого боргу.
Відповідно до визначення, наведеного у пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Так, п.п.20.1.33 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Відповідно до положень ст.95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Як вже зазначалось, правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств, яким є в даному випадку відповідач, регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).
Положеннями ст. 96 ПК України передбачено, що у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.
У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Керуючись загальними принципами трактування приписів законодавства та з урахуванням специфіки дії норм спеціального законодавства, вказані норми законів передбачають особливий порядок погашення податкового боргу, виходячи з принципу збереження цілісних майнових комплексів названих підприємств та участі у процесі погашення органів виконавчої влади, до сфери управління яких належить платник податків.
Виходячи з наведених норм ст.96 ПК України, при умові, якщо сума отриманих податковим органом коштів від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства є меншою, ніж сума податкового боргу, або у разі відсутності у комунального підприємства майна, що відповідно до законодавства може бути внесено в податкову заставу та відчужено, у позивача виникає право на звернення до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває дане комунальне підприємство, з поданням про прийняття одного із рішень, перелічених у ст.96 ПК України, а у разі неотримання відповіді у визначений законом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, звернутись до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу, в управлінні якої перебуває боржник.
Проте, в ході судового розгляду позивачем не надано належних доказів на підтвердження його звернення саме з поданням до Харківської міської ради.
Анологічна правова позиція щодо застосування ст.96 Податкового Кодексу України у випадках здійснення контролюючим органом дій щодо погашення податкового боргу комунального підприємства викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.04.2015 по справі №804/8287/13-а., у постанові Верховного суду від 24.04.2018 року справа №821/1295/17, у постанові Верховного суду від 31.07.2018 року справа №820/2916/17.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За приписами статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На підставі вищевикладеного, та враховуючи що Харківське управління Офісу великих платників податків ДФС з передбаченими статтею 96 Податкового Кодексу України саме з поданням до Харківської міської ради не зверталась, суд приходить до висновку щодо недодержання позивачем, встановленого статтею 96 Податкового Кодексу України порядку стягнення податкового боргу з комунального підприємства виконання вимог якого є безумовним обов'язком, а не правом контролюючого органу у даних правовідносинах, що унеможливлює задоволення адміністративного позову.
З урахуванням наведеного позовні вимоги Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках КП "Харківводоканал" на суму 39553142,48 грн. не знайшли об'єктивного підтвердження під час розгляду справи, відтак задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення податкового боргу, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 23 листопада 2018 року.
Суддя О.В. Панченко