про залишення позовної заяви без руху
23 листопада 2018 р. м. ХерсонСправа № 821/1051/18
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160 - 161 КАС України за адміністративним позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1, оформлене довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №676194 від 18.01.2018 року.
Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 5 червня 2018 року позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку із тим, що вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 листопада 2018 року зазначену ухвалу скасував, справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа надійшла до суду першої інстанції 20 листопада 2018 року.
Відповідно до пунктів 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За правилами, встановленими частинами 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ст. 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період.
В позовній заяві, посилаючись на ст.ст. 16 - 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п.п. 3, 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, позивач стверджує, що виникнення права вимоги (отримання) ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги і відповідно обов'язку виплати такої допомоги Міністерством оборони України пов'язується з прийняттям відповідачем оскаржуваного рішення - довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією 12ААА №676194 від 18.01.2018 року.
На думку позивача, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем були порушені приписи чинного законодавства, тому очевидним є порушення прав Міністерства оборони України.
Суд звертає увагу, що в даному разі випадку мова йде про можливе порушення інтересів держави, а не Міністерства оборони України. Міністерство оборони України є державним органом та суб'єктом владних повноважень, який виконує функції, покладені на нього чинним законодавством, в тому числі й з виплати відповідної допомоги за рахунок коштів державного бюджету.
З огляду на вимоги ч. 2 ст. 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду для Міністерства оборони України як суб'єкта владних повноважень становить три місяці.
Оскаржуване Міністерством оборони України рішення прийняте відповідачем 18 січня 2018 року, до суду Міністерство оборони України звернулось 1 червня 2018 року, тобто більше, ні через чотири місяці, порушивши тримісячний строк звернення до суду, встановлений законом для суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведена норма кореспондує частині 6 ст. 161 КАС України, згідно з якою у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позовна заява також не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160, ч.ч. 2, 3 ст. 161 КАС України.
Так, за змістом п. 2 ч. 5 КАС України в позовній заяві зазначається поштовий індекс учасника справи.
Вказаний позивачем поштовий індекс третьої особи ОСОБА_1 - 73000, є недійсним (такого індексу на теперішній час згідно з інформацією на сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" не існує).
Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Таких доказів позивач не надав.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з ч. 8 ст. 160 цього Кодексу якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивач судовий збір не сплатив, просить суд відстрочити сплату, обґрунтовуючи це клопотання, зазначає, що у зв'язку з загостренням суспільно-політичної ситуації в Україні, неприхованою агресією, захопленням російською стороною території Автономної Республіки Крим, захопленням та блокуванням будівель органів державної влади незаконно створеними збройними формуваннями, всі фінансові ресурси Міністерства оборони України спрямовані на першочергове фінансування потреб діяльності підрозділів Збройних Сил України в ході проведення АТО. Нагальною потребою є необхідність у збереженні фінансових ресурсів, виділених Урядом України для матеріально-технічного та фінансового забезпечення діяльності підрозділів Збройних Сил України. Позивач вказує, що з метою оплати судового збору, була подана заявка до фінансового органу, але через відсутність належного фінансування Збройних Сил України, пов'язану з необхідністю вирішення в першу чергу завдань по забезпеченню фінансування військ, залучених до проведення АТО на Сході України, своєчасно оплату судового збору не було здійснено.
Вирішуючи це клопотання, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства пов'язує можливість відстрочення судового збору з майновим станом сторони, а Закон України "Про судовий збір" дозволяє відстрочення судового збору лише фізичним особам та за наявності умов, передбачених цим Законом.
Позивач не надав суду доказів про відсутність у нього можливості сплатити судовий збір. Тому у задоволенні його клопотання суд відмовляє.
Розмір ставки судового збору згідно з ч. 1, пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" складає за подання адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою, суб'єктом владних повноважень (такий позов має місце в даному разі) - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено на 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1762 гривні.
Таким чином, сума судового збору за подання зазначеного позову складає 1762,00 грн.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме він повинен:
- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску або пояснення та докази, що такий строк не пропущено;
- зазначити дійсний поштовий індекс третьої особи;
- надати доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу та третій особі копій позовної заяви та доданих до неї документів;
- надати документ про сплату судового збору у сумі 1762,00 грн або зазначити підстав звільнення від сплати судового збору та надати документи, які підтверджують підстави такого звільнення.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/1051/18 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Попов В.Ф.