Справа № 2240/2982/18
іменем України
22 листопада 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д.,
за участю:секретаря судового засідання - Горбатюк І.С. представника позивача - ОСОБА_1 представника відповідача - Столаби Ю. М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про скасування розрахунку плати за проїзд.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
1. ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, позивач) звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області, в якому просить скасувати розрахунок від 12.04.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 12.04.2018 № 400 до акту № 0022056 від 12.04.2018, складений управлінням Укртрансбезпеки у Хмельницькій області.
Свій позов мотивує тим, що 12.04.2018 посадовими особами Укртрансбезпеки у Хмельницькій області на А/Д Н-03 169 км. + 70 км. проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки HEUSFR, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належать позивачу на праві власності, яким здійснювалось перевезення вантажу на договірних умовах з м. Старокостянтинів до м. Тернопіль.
Вказує, що перевіркою встановлено перевищення вагових параметрів, а саме : загальна маса транспортного засобу - 53840 кг. при дозволених 40000 кг.; навантаження на здвоєну вісь - 25420 кг. при дозволених 16000 кг., навантаження на здвоєну вісь - 24120 кг. при дозволених 16000 кг. За результатами проведеного габаритно-вагового контролю складено довідку від 12.04.2018 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт від 12.04.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та оскаржуваний розрахунок від 12.04.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на суму 2448,00 євро.
З вищевказаними документами позивач не погоджується, оскільки плата за проїзд була нарахована Відповідачем на пройдену відстань у 160 км., що не відповідає дійсності та свідчить про помилковість проведеного розрахунку.
Вказує, що після зважування та складення пов'язаних із цим документів належний йому на праві власності транспортний засіб, відразу, на пункті зважування, був розвантажений до допустимої ваги і лише після цього продовжив рух. До того ж, відповідач не вносив плати за проїзд даного автомобіля із перевищенням нормативних вагових параметрів, у зв'язку з чим, згідно пункту 21 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок), працівники Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області не могли дозволити продовження його руху з перевищенням нормативних вагових параметрів.
А тому зазначає, що належний йому автомобіль марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки HEUSFR, реєстраційний номер НОМЕР_2, із перевищенням нормативних вагових параметрів подолав відстань від ПрАТ «Старокостянтинівський спеціалізований кар'єр» до пункту зважування у 40 км., а не як визначено відповідачем у 160 км. За таких обставин, згідно застосованої відповідачем формули розрахунку плати за проїзд, а саме із врахуванням пройденої відстані така плата має нараховуватись на 40, а не на 160 км. пройденої відстані.
Вважає, що відповідач невірно розрахував розмір плати за проїзд, що призвело до її завищення.
Крім того, зазначає, що здійснюючи зважування належного йому транспортного засобу, працівники відповідача не надали та не представили для огляду свідоцтва про повірку ваг та свідоцтва про їх державну метрологічну атестацію, які як засоби вимірювальної техніки підлягають метрологічній атестації.
05.11.2018 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_3 базується на неправдивих фактах та не містить жодних підтверджень та належних доказів розвантаження транспортного засобу марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, на пункті здійснення габаритно-вагового контролю чи на будь-якій іншій території.
Звертає увагу суду, що перевірка транспортного засобу здійснювалась на законних підставах, дотриманням порядку проведення габаритно-вагового контролю у результаті чого складені документи, за якими позивач змушений сплатити плату за проїзд у сумі 78 597,08 грн.
Крім того, у позивача була можливість розвантажити вантаж, сплатити плату за проїзд за пройдену відстань, таким чином, уникнути нарахування плати за повну відстань. Проте, позивач не скориставшись таким правом, не здійснивши розвантаження та повторне зважування транспортного засобу, подає позов до суду з метою уникнути відповідальності.
Вказує, що у працівників Укртрансбезпеки, при виявленні порушення нормативних вагових параметрів, не має повноважень у примусовому порядку затримувати транспортний засіб, цим наділені силові органи влади, а саме Національна поліція України. Відповідно до в пункту 22 Порядку № 879 працівниками відповідача складено акт та повідомлено регіональну службу Укравтодору та відповідний підрозділ МВС.
В судовому засіданні 22.11.2018 ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги викладені в позові. Вказав, що в посадовими особами відповідача не задокументовано, що він, як власник транспортного засобу здійснював перевезення вантажу.
Зазначив, що після зважування та складення відповідних документів, даний транспортний засіб відразу на пункті зважування був розвантажений до допустимої ваги і лише після цього продовжив рух.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.11.2018 позов не визнала, підтримала заперечення викладені у поданому до суду відзиві. Зазначила, що працівники відповідача законно проводили рейдову перевірку на підставі наказу та направлення на перевірку, копії яких додані до відзиву.
Вказала, що позивач не надав працівникам Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Крім того, зазначила, що позивач під час розгляду справи про притягнення до відповідальності за використання транспортного засобу з перевищенням нормативних вагових параметрів не заперечував, що належний йому на праві власності транспортний засіб здійснював перевезення вантажу із м. Старокостянтинів до пункту призначення.
Додатково пояснила, що інспектор, який здійснював перевірку, склав розрахунок використовуючи повну відстань перевезення - 160 км. (маршрут : м. Старокостянтинів - м. Тернопіль), відповідно до наданої товаро-транспортної накладної від 12.04.2018.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ ПО СПРАВІ.
Ухвалою Хмельницького окружного суду від 20.09.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 16.10.2018 о 10:30 год.
В судовому засіданні 16.10.2018 відкладено розгляд у зв'язку з неявкою сторін. Слухання призначено на 07.11.2018 о 12:00 год.
В судовому засіданні 07.11.2018 відкладено розгляд. Слухання призначено на 22.11.2018 о 14:30 год.
III. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
У період з 10.04.2018 по 15.04.2018, на підставі Наказу Державної служби з безпеки на транспорті "Про затвердження щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, які здійснюються територіальними органами Державної служби з безпеки на транспорті" № 333 від 05.04.2018 та направлення на перевірку № 027460 від 06.04.2018, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області проводилась рейдова перевірка автотранспортних засобів, автомобільних перевізників на території : площина на території радіусом 100 км. з центром у м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 16, А/Д Н-25, 273 км., Н-03, 169 км., 192 км., А/Д М-12, 252 км., 278 км., 320 км.
Під час проведення перевірки 12.04.2018, у пункті габаритно-вагового контролю А/Д Н-03 169км+70 км., що знаходиться поблизу села Пашківці Хмельницького району Хмельницької області, посадові особи відповідача зупинили транспортний засіб марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки HEUSFR, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6 (далі по тексту - ОСОБА_6.), та провели габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу.
Вказаний транспортний засіб належать на праві власності ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.
Результати габаритно-вагового контролю відображені у талоні про зважування № 00130 від 12.04.2018 та у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0010140 від 12.04.2018, в яких відображено, що повна маса транспортного засобу марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки HEUSFR, реєстраційний номер НОМЕР_2, становить 53840 тонн; навантаження на здвоєну вісь - 25420 кг., навантаження на здвоєну вісь - 24120 кг.
За результатами габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 12.04.2018 № 0022056, в якому зафіксовано, що повна маса вищевказаного транспортного засобу з напівпричепом становить 53840 тонн при нормативно допустимій 40000 кг., навантаження на здвоєну вісь - 25420 кг. при нормативно допустимій 16000 кг., навантаження на здвоєну вісь - 24120 кг. при нормативно допустимій 16000 кг.
На підставі вказаного акту проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 12.04.2018 № 400, відповідно до якого позивачу за пройдену відстань 160 км. (маршрут : м. Старокостянтинів - м. Тернопіль) нараховано до сплати 2448,00 євро.
Позивач, вважаючи такий розрахунок відповідача протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1, підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу. (пункт 8 Положення).
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки у Хмельницькій області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567), органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктами 14, 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших обєктах, що використовуються субєктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Перевіряючи доводи учасників справи щодо процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Так відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки марки FREIGHTLINER, реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом марки HEUSFR, реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 53840 тонн при нормативно допустимій 40000 кг., навантаження на здвоєну вісь - 25420 кг. при нормативно допустимій 16000 кг., навантаження на здвоєну вісь - 24120 кг. при нормативно допустимій 16000 кг. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування від 12.04.2018 № 00130.
Відтак під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу.
Згідно з пунктами 18, 20 Порядку № 879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена Порядком взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України 10.10.2013 року № 1007/1207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 215/24992.
Посадовими особами Укртрансбезпеки складено довідку від 12.04.2018 № 0010140 про результати здійснення габаритно-вагового контролю за встановленою формою.
Перевіряючи доводи позивача про неможливість ідентифікації зважувального обладнання судом встановлено, що такий контроль 12.04.2018 здійснювався відповідачем у пункті габаритно - вагового контролю А/Д Н-03 169 км. + 70 км., що знаходиться поблизу села Пашківці Хмельницького району Хмельницької області.
Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2016 року за № 1171/29301. Так відповідно до пунктів 8, 9 розділу ІІ Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології. Вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 % та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
За приписами пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.
Суд приймає до уваги пояснення та додані документи відповідача про те, що зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за № UA.TR.002.CВ.0303-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу № UA.TR.113-0115-17. На підтвердження наведеного суду надано Сертифікат перевірки типу № UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0. від 27.11.2017 року, сертифікат відповідності №UA.TR.002.CB.0303-17, декларацію про відповідність № 3.
Суд вважає, що зазначені документи підтверджують той факт, що зважування проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані і підстави для сумніву у достовірності результатів зважування відсутні.
Формами документів, які складаються під час габаритно-вагового контролю, не передбачено вносити відомості про реквізити зважувального обладнання.
Водночас, позивач не довів належними і допустимими доказами, що його водію під час здійснення габаритно-вагового контролю відмовлено в ознайомленні на його вимогу із документами, що посвідчують періодичну повірку (метрологічну атестацію) зважувального обладнання.
Як уже зазначалося, під час здійснення 12.04.2018 органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю вищевказаного транспортного засобу було встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження транспортного засобу, рух якого не дозволяється без отримання спеціального дозволу та внесення плати за проїзд.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини третьої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з вимогами пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Таким чином, наведеними нормами встановлено обов'язок перевізника отримати дозвіл при перевезенні вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
З наведеного випливає, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху заборонено порушувати встановлені ним габаритно-вагові параметри у разі перевезення подільних вантажів.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до уповноважених органів з метою отримання дозволу на продовження перевезення вантажу.
Як визначено пунктами 21, 22 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 16-1 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проводиться протягом не більше однієї години (з моменту заїзду транспортного засобу на ваги до кінцевого оформлення матеріалів у разі виявлення порушення).
Правових підстав затримувати транспортний засіб довше встановлених часових меж безпосередньо у працівників органу Укртрансбезпеки не було.
Згідно з пунктами 23, 24 вказаного Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб. Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю.
Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.
Таким чином, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями тимчасово затримувати транспортний засіб. Такі повноваження, згідно зі статтею 265-2 КУпАП, мають працівники уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху.
Зазначеним спростовуються доводи позивача про відсутність факту затримання транспортного засобу.
Водночас приведення габаритно-вагових параметрів до норми залежить виключно від волі власника транспортного засобу (уповноваженої ним особи, водія). Суд погоджується із доводами відповідача, що приведення вагових параметрів у відповідність до нормативних є правом та прерогативою перевізника, а не обов'язком контролюючого органу.
Таким чином, спрямування транспортного засобу на повторний габаритно-ваговий контроль передбачене у випадку, якщо його власник або уповноважена ним особа приведе габаритно-вагові параметри транспортного засобу відповідно з установленими нормативами і внесе плату за проїзд до місця проведення перевірки. Відповідних дій власник або уповноважена ним особа, водій не вчиняли, а тому в інспекторів не було підстав для спрямування транспортного засобу на повторний габаритно-ваговий контроль.
За приписами пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Судом береться до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» прийнята з метою збереження дорожнього покриття доріг.
Отже, плата за проїзд великовагового транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку № 879 якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа провів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Плата за проїзд є формою відповідальності особи, що застосовується як засіб державного примусу та контролю, передбачений зокрема, Законом України «Про автомобільний транспорт», постановою № 30 та постановою № 879 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування», покладаючи на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан.
Відповідно до вимог пункту 30 Порядку № 879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Пунктом 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, встановлено наступні ставки плати за проїзд для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.
При цьому згідно пунктів 31, 31-1 Порядку № 879 для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
З матеріалів справи слідує, що на підставі довідки від 12.04.2018 № 0010140 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 12.04.2018 № 0022056 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів проведено розрахунок від 12.04.2018 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 2448,00 євро.
Оскільки транспортний засіб на повторний габаритний-ваговий контроль не спрямовувався та суду не надано докази приведення у відповідність вагові параметри, то суд дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно було визначено відстань маршруту руху транспортного засобу з пункту завантаження до пункту розвантаження.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд приходить до висновку, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, не спростовують факт перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу з напівпричепом, оскаржуваний розрахунок плати за проїзд є правильним та таким, що відповідає вимогам Порядку № 879, а тому не підлягає скасуванню. Відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно ТТН від 12.04.2018 № 400 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 листопада 2018 року
Позивач:ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3)
Відповідач:Управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. Соборна, 75, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуючий суддя Д.Д. Гнап