Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9844/18
Провадження № 1-кс/711/3962/18
16 листопада 2018 року м. Черкаси
Слідчий - суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драбівка, Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не одруженого та не працюючого, має утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого,
16.11.2018 року старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотанні вказує, що СУ ГУ НП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000067 від 26.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та зберігали його для подальшого збуту.
Так, 15.11.2018 року в період з 15 год. 05 хв. до 16 год. 23 хв. під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.11.2018 року гаражного приміщення № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Сирена» за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Сельце, яким користується ОСОБА_5 , працівниками ГУНП в Черкаській області та УСБУ в Черкаській області, виявлено та вилучено два поліетиленові пакети з речовиною, зовні схожою на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, двоє електронних вагів, керамічну плитку, полімерну картку та тканину синього кольору з нашаруваннями речовини, зовні схожої на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку ОСОБА_5 , умисно, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, та умисно, незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
Тим самим, встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а саме - незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб.
Відомості про злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250000000067 від 26.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
15.11.2018 року ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України був затриманий.
16.11.2018 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вказує, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується: протоколом обшуку від 15.11.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 .
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) можливий незаконний вплив на інших підозрюваних, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні; 3) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Таким чином в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки суспільно - корисною працею не займається, постійного законного джерела доходів не має, а тому матиме реальну можливість змінити місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду що перешкоджатиме досягненню завдання кримінального провадження та досягненню цілей покарання; незаконному впливу на інших підозрюваних, свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, а саме шляхом залякувань, погроз чи підкупу; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
А тому, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту психотропної речовини за попередньою змовою групою осіб.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Аналіз змісту наданих органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів (протокол обшуку від 15.11.2018 року, протокол допиту свідка ОСОБА_10 , висновок ) в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення подальшого покарання; перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом психотропних речових, вчинити інший злочин у цій сфері. Метою для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованими є доводи прокурора та слідчого щодо наявності ризику - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, обґрунтованими є доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, оскільки останній не має стабільних доходів, що обумовлює необхідність пошуку місця роботи, внаслідок чого існує ймовірність залишення підозрюваним місця проживання, що ускладнюватиме прийняття ним участі у проведенні слідчих дій. До того ж на теперішній час обставини кримінального провадження повністю не з'ясовані, не встановлено повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого існує висока вірогідність спілкування підозрюваного з такими особами, задля перешкоджання встановленню істини під час досудового розслідування.
Також, обґрунтованим є доводи сторони обвинувачення щодо наявності високого ступеню ймовірності продовження підозрюваним протиправної поведінки, оскільки він є непрацюючим, не має законних джерел доходу, тому може продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом психотропних речовин.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_5 тяжкого злочину та наявність вищезазначених ризиків надають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність постійного місця роботи та джерела доходу, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки, до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов?язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт та особисте зобов'язання не можуть бути застосовані до підозрюваного з огляду на те, що застосування таких запобіжних заходів не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, в тому числі і свідків, що має особливо важливе значення в даному випадку на ранній стадії досудового розслідування, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
За таких обставин, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, які несуть в собі злочинні діяння у сфері обігу психотропних речових, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою.
Між тим, слід звернути увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Враховуючи те, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та що в судовому засіданні органом досудового розслідування доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 30 днів, тобто до 14 грудня 2018 року включно.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховуються особа підозрюваного, його вік, наявність на утриманні малолітньої дитини, наявність постійного місця проживання. Однак вказані обставини, на думку слідчого судді, не дають підстав для застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У рішенні від 12.03.2009 року в справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінуватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів… іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, а також з урахуванням суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100 грн. (1762 грн. х 50 = 88100 грн.).
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 40, 131, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 14 грудня 2018 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України у разі внесення ним, або іншою особою застави в сумі п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 88100 грн., відносно нього може бути змінена міра запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору для відому, начальнику установи, в якій буде утримуватися підозрюваний.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 20.11.2018 року о 10.00 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1