Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9841/18
Провадження № 1-кс/711/3960/18
16 листопада 2018 року м. Черкаси
Слідчий - суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
16.11.2018 року старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_4 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором ОСОБА_3 , внесеним у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотанні вказує, що СУ ГУ НП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018250000000067 від 26.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 311 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України, діючи незаконно, умисно, з корисливих мотивів, разом та за попередньою змовою з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених досудовим розслідуванням обставин придбали психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін та зберігали його для подальшого збуту.
За невстановлених досудовим розслідуванням обставин та час ОСОБА_8 отримав від ОСОБА_6 вказану психотропну речовину та зберігав її при собі. В подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_8 домовились про збут психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, ОСОБА_10 , якому працівниками правоохоронних органів було доручено проведення оперативної закупки такої речовини у ОСОБА_6 .
Після чого, 09.10.2018 року близько 15 год. ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку за адресою АДРЕСА_2 , зустрівся із ОСОБА_10 , та незаконно, умисно, з корисливих мотивів, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» збув, а саме передав безоплатно в якості боргу, пакет з полімерного матеріалу з грудкоподібною речовиною оранжево-рожевого кольору, яка згідно з висновком експерта від 29.10.2018 року №2/1601 містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 7,618 г, що відповідно до Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом МОЗ України №188 від 01.08.2000 року, є великими розмірами.
Також, 15.11.2018 року в період з 11 год. 05 хв. до 13 год. 10 хв. під час проведення обшуку, на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2018 року квартири за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме під час особистого обшуку останнього працівниками ГУНП в Черкаській області та УСБУ в Черкаській області, у кишені куртки, в яку був одягнений ОСОБА_6 , виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з трьома фольговими згортками з порошкоподібною речовиною білого кольору, зовні схожою на психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, яку ОСОБА_6 повторно, умисно, в порушення вимог Закону України №60/95 - ВР «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» і Закону України №62/95 - ВР «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», незаконно придбав, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, та умисно, незаконно зберігав з метою подальшого збуту.
15.11.2018 року о 13 год. 10 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
16.11.2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Вказує, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме: протокол добровільної видачі речовини отриманої внаслідок проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки відносно ОСОБА_6 від 09.10.2018 року, висновок експерта від 29.10.2018 року №2/1601, протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 15.11.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 15.11.2018 року та інші.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Санкцією злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відноситься до категорії тяжких, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з його боку переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Застосування вказаного запобіжного заходу, також унеможливить незаконний вплив на свідків підозрюваним ОСОБА_6 , так як останні були присутні під час проведення слідчих дій за участю підозрюваного.
Ураховуючи, що ОСОБА_6 є непрацюючим вказане може свідчити про те, що зазначена незаконна діяльність є джерелом його доходу та останній може продовжити злочинну діяльність, пов'язану із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин і вчинити новий корисливий злочин у цій сфері.
Крім цього, враховуючи те, що на даний час не встановлено вичерпного кола осіб, причетних до кримінального правопорушення у якому ОСОБА_6 повідомлено про підозру, перебуваючи на волі він матиме можливість спілкуватись з такими особами, чим буде перешкоджати встановленню всіх обставин даного злочину та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
А тому, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 60 діб.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , слідчі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 клопотання підтримали та просили його задовольнити.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника ОСОБА_7 , дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 177 КПК України визначені мета та підстави застосування запобіжних заходів.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Аналіз змісту наданих органом досудового розслідування до матеріалів клопотання та досліджених в судовому засіданні доказів (протокол добровільної видачі речовини отриманої внаслідок проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 09.10.2018 року, висновок експерта від 29.10.2018 року №2/1601, протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 від 15.11.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , протоколи допиту свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 від 15.11.2018 року) в їх сукупності та з огляду на їх вагомість та взаємозв'язок, дають достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України, за яке передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Підставою для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення подальшого покарання; перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом психотропних речових, вчинити інший злочин у цій сфері. Метою для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованими є доводи прокурора та слідчого щодо наявності ризику - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, побоюючись настання кримінальної відповідальності у випадку доведеності його винуватості.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не узявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Крім того, обґрунтованими є доводи слідчого та прокурора щодо наявності ризику перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню, оскільки останній не має стабільних доходів, що обумовлює необхідність пошуку місця роботи, внаслідок чого існує ймовірність залишення підозрюваним місця проживання, що ускладнюватиме прийняття ним участі у проведенні слідчих дій. До того ж на теперішній час обставини кримінального провадження повністю не з'ясовані, не встановлено повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого існує висока вірогідність спілкування підозрюваного з такими особами, задля перешкоджання встановленню істини під час досудового розслідування.
Також, обґрунтованим є доводи сторони обвинувачення щодо наявності високого ступеню ймовірності продовження підозрюваним протиправної поведінки, оскільки він є непрацюючим, не має законних джерел доходу, тому може продовжити злочинну діяльність, пов'язану з незаконним обігом психотропних речовин.
Таким чином, наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_6 тяжкого злочину та наявність вищезазначених ризиків надають підстави для обрання йому запобіжного заходу.
До того ж, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, відсутність постійного місця роботи та джерела доходу, свідчать про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігання, встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. 1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є неможливим застосування до нього таких запобіжних заходів як особисте зобов'язання, порука чи домашній арешт.
Так, особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки, до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов?язків відповідно до ст.194 КПК України і зобов?язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
Домашній арешт та особисте зобов'язання не можуть бути застосовані до підозрюваного з огляду на те, що застосування таких запобіжних заходів не забезпечить гарантування усунення ризику спілкування підозрюваного з особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, в тому числі і свідків, що має особливо важливе значення в даному випадку на ранній стадії досудового розслідування, а також можливості вчинення інших протиправних діянь. При цьому, слід звернути увагу, що особливості події кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , свідчать, що ступінь ризику продовження протиправної поведінки підозрюваного, створює істотну загрозу іншим членам суспільства.
За таких обставин, враховуючи дані про особу підозрюваного, особливості його життєдіяльності, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування, обставини кримінального правопорушення (спосіб, місце, час вчинення, тяжкість наслідків, тощо), ступінь суспільної небезпечності, які несуть в собі злочинні діяння у сфері обігу психотропних речових, слідчий суддя вважає, що єдиним запобіжним заходом, спроможним досягнути мети його застосування в кримінальному провадженні є тримання під вартою.
Між тим, слід звернути увагу, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Враховуючи те, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та що в судовому засіданні органом досудового розслідування доведено наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 14 грудня 2018 року включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
У рішенні від 12.03.2009 року в справі «Олександр Макаров проти Росії» №152117/07 Європейський суд вказав, що «… сума застави повинна оцінуватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів… іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути».
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, а також з урахуванням суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне встановити заставу у сумі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 88100 грн. (1762 грн. х 50 = 88100 грн.).
Щодо зауважень підозрюваного ОСОБА_6 на протокол обшуку, слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 89 КПК України питання допустимості доказів вирішується судом під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення, а не слідчим суддею на даній стадії кримінального провадження. До того ж, ОСОБА_6 не позбавлений можливості оскаржити неправомірні, на його думку, дії слідчого в порядку ст. 303 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 40, 131, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_3 , внесене у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор» строком на 30 днів, тобто до 14 грудня 2018 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 що у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України у разі внесення ним, або іншою особою застави в сумі п'ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 88100 грн., відносно нього може бути змінена міра запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду та органу розслідування, не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання слідчому свій паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.
Копію ухвали вручити підозрюваному, направити слідчому в провадженні якого знаходиться справа, прокурору для відому, начальнику установи, в якій буде утримуватися підозрюваний.
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошений 20.11.2018 року о 09.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1