Справа № 357/11725/18
2/357/4153/18
Категорія 48
іменем України
19 листопада 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в підготовчому провадженні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
05.10.2018 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на наступні обставини.
Вона з відповідачем по справі зареєструвала шлюб 15 січня 2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шосткинського районного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний запис № 1.
Від спільного життя мають неповнолітніх дітей - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Причиною звернення до суду з заявою про розірвання шлюбу є те, що їх сімейне життя з відповідачем не склалось. Вони мають різні характери, вподобання та погляди на сімейне життя, вже деякий час вони не підтримують сімейно-шлюбних відносин, не ведуть спільного господарства.
Всі ці обставини призвели до того, що вони втратили почуття любові, поваги та взаєморозуміння один до одного.
Вважає, що їхня сім'я розпалась повністю і остаточно, і поновити її неможливо.
Просила суд прийняти позовну заяву до провадження, не вживати заходів щодо примирення подружжя, шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 15.01.2002 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шосткинського районного управління юстиції, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний запис № 1 - розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище - ОСОБА_4 ( а. с. 3-4 ).
Ухвалою судді від 25 жовтня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 16 годину 00 хвилин 16 жовтня 2018 року ( а. с. 16-17 ).
Однак, у зв'язку із помилковим призначенням справа була знята з розгляду та відкладена на 16 годину 00 хвилин 19 листопада 2018 року.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, надала до суду заяву, отримана судом 19.11.2018 року за вх. № 37527, в якій просила справу розглядати без неї та свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, отримана судом 19.11.2018 року за вх. № 37526, в якій просив розглядати справу без нього, позов визнає.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин,крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Встановлено, що 15 січня 2002 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 Відділом реєстрації актів громадянського стану Шосткинського районного управління юстиції в Сумській області, про що в Книзі реєстрації шлюбів 15.01.2002 року зроблено відповідний актовий запис за № 1, де прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка та дружини - ОСОБА_2 та ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про одруження, ОСОБА_2 І-БП № 052920, виданого 15 січня 2002 року ( а. с. 8 ).
Встановлено, що подружжя від даного шлюбу мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про народження ( а. с. 9, 10).
Встановлено, що спільне життя у подружжя не склалося, сім'я фактично розпалася, шлюб існує формально. Спільне господарство ними разом не видеться. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного. Збереження сім'ї неможливе та суперечить інтересам позивача.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 1 СК України, завданням Сімейного кодексу України є зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 1 цього Кодексу, завданням Сімейного кодексу України є побудова сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу, та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Частиною 2 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Відповідно до ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв»язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
З наявної в матеріалах справи заяви відповідача ОСОБА_2 вбачається, що останній визнає позов позивачки в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Оскільки, спільне життя у подружжя не склалось, шлюбні відносини між подружжям припинені, подружжя не пов'язано спільним побутом, господарство сумісно не ведеться, наполягали на розірванні шлюбу, позивачка заперечувала проти надання строку для примирення та відповідачем визнано позов позивачки, суд приходить до висновку, що родина фактично розпалась та її поновлення неможливе, у зв'язку з чим, шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.
Тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати при зверненні до суду у розмірі 704,80 гривень, які документально підтверджені ( а. с. 2 ).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 3, 56, 105, 110-112, 113, 115 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 19, 82, 133, 141, 200, 206, 211, 265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб зареєстрований 15 січня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Шосткинського районного управління юстиції в Сумській області, актовий запис № 1 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, - розірвати.
Прізвище позивачки після розірвання шлюбу залишити - ОСОБА_1.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судові витрати у сумі 704,80 гривень ( сімсот чотири гривні вісімдесят копійок ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області потягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( адреса проживання: 09141, Київська область, Білоцерківський район, с. Василів, вул. Центральна, буд. 65 );
Відповідач: ОСОБА_2 (адреса проживання: 04128, АДРЕСА_1 ).
Повне судове рішення складено 19 листопада 2018 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяОСОБА_6