Справа 350/619/18
Номер провадження 3/350/691/2018
22 листопада 2018 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рожнятівскього відділення поліції ГУНПУ в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, громадянина України, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 394633, 25 березня 2018 року, приблизно о 20 годині 55 хвилин, у селищі Перегніське по вул. Січових Стрільців, ОСОБА_2 керував скутерм марки «Viper F-50», без номерного знака, перебуваючи у стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, внаслідок чого порушив п. 2.5 ПДР України.
У судове засідання ОСОБА_2 не прибув, про час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток по зареєстрованому місцю проживання. Судова повістка про виклик у судове вручена адресату особисто 10 листопада 2018 року, що підтверджується роздруківкою відстеження поштового відправлення із сайту Укрпошти. Причини неявки ОСОБА_2 у судове засідання не відомі.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З матеріалів справи вбачається, що протокол відносно ОСОБА_2 складався у його присутності, йому було роз'яснено, що протокол направляється для розгляду в суд, а тому він повинен був вжити заходів щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження. Крім того, встановлено, що повістка про виклик його до суду була вручена йому особисто.
Зважаючи на такі обставини, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, вважаю за можливе справу розглянути за відсутності ОСОБА_2, який повинен був цікавитися станом розгляду складеного щодо нього протоколу.
Вивчивши матеріали справи, вважаю що провадження у даній справі підлягає до закриття за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно до ч. 1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування транспортним засобом особою, що перебуває у стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до пунктів 6, 7 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
У протоколі відомості про свідків не зазначені, а тому вважати, що він був складений у присутності двох свідків не має підстав.
Отже протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням встановленого порядку, оскільки водію не запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, він складений у відсутності двох свідків. Крім того, в ньому не зазначені дії порушника щодо ухилення від огляду.
За таких обставин протокол не відповідає вимогам статей 256, 266 КУпАП, а тому є недопустимим доказом.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Будь-які інші належні та допустимі докази факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом, перебуваючи у стані з явними ознаками алкогольного сп'яніння або відмові від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, органом, що направив адміністративні матеріали, суду не представлено.
Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді кримінальних та адміністративних справ зазначених категорій суди мають ураховувати положення правових норм, у яких визначено поняття транспортні засоби, зокрема, примітки до ст. 286 КК, ч. 6. ст. 121 КУпАП, п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Виходячи із цих положень транспортними засобами, про які йдеться у статтях 286, 287, 289, 290 КК, статтях 121, 122, 1221, 1222, 123, 124, 130, 132 КУпАП, слід вважати всі види автомобілів, трактори й інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, що приводяться в рух за допомогою двигуна з робочим об'ємом 50 куб. см і більше або електродвигуна потужністю понад 3 кВт.
Не є транспортними засобами мопеди, велосипеди з двигуном із робочим об'ємом до 50 куб. см, рухомий склад метрополітену, фунікулера та інших видів залізниць (пасажирські й вантажні потяги, локомотиви, дрезини тощо).
В порушення зазначених вимог, в протоколі серії ОБ № 003912 від 02 серпня 2018 року не зазначено, який робочий об'єм двигуна скутера марки «Viper F-50», яким керував ОСОБА_2, що позбавляє можливості встановити чи є мопед транспортним засобом в розумінні ст.130 КУпАП.
За таких обставин вважаю недоведеною вину ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення, а тому вважаю за необхідне справу закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247 п.1, 7, 266, 268, 279, 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд.
Суддя Г.В. Калиній